РОЗДІЛ 1.Українська мова: статус, сфери функціонування, нормативність

Мова та її функції

1.Мова – це: б) універсальний засіб спілкування;

2.Фахова мова – це: в) сукупність усіх мовних засобів, якими послуговуються у професійно обмеженій сфері комунікації;

3.Мовленнєва професійна компетенція – це: б) система умінь і навичок використання знань норм і правил літературної мови під час фахового спілкування;

4.Державна мова – це: а) закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов’язкове в органах державного управління та діловодства;

5.Статус української мови як державної в Україні законодавчо закріплює:

в) Конституція України;

6.Українська мова є державною мовою в Україні відповідно до статті:

б) 10 Конституції України;

7.Утвердження української мови як державної неможливе без:

б) безперешкодного її вживання в усіх сферах життя суспільства;

8.Мовна політика – це:

в) система заходів, спрямованих на регулювання мовних відносин в державі.

9.Українська національна мова має два варіанти вияву – це:

б) літературна мова і діалекти;

10.Вища форма загальнонародної мови – це: в) літературна мова;

11.Вища форма існування національної мови – це: в) літературна мова;

12.Літературна мова – це:

б) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови;

13.Першим літературним твором, написаним новою (сучасною) українською літературною мовою, є: а) «Енеїда» І. Котляревського;

14.Зачинателем нової української літературної мови вважають:

б) Т. Шевченка;

15.Основоположником нової української літературної мови є:

б) І. Котляревський;

16.Літературна мова обслуговує: а) усі сфери суспільного життя;

17.Літературна мова має дві форми вираження: б) усну і писемну;

18.Ознаки літературної мови перелічено в рядку:

а) унормованість, поліфункціональність, наддіалектність, стилістична диференціація;

19.Головна ознака літературної мови: в) унормованість;

20.Ознака літературної мови, яка пов’язана зі збереженням її внутрішньої цілісності попри всю різноманітність мовних засобів та функціональностильових варіантів, – це: б) стандартність;

21.Ознака літературної мови, яка виявляється у здатності виконувати різні функції, – це: б) поліфункціональність;

22.Поліфункціональність – це одна з ознак літературної мови, яка виявляється у здатності мови: а) виконувати різні функції;

23.Унормованість, стандартність, наддіалектність, поліфункціональність, стилістична диференціація – це ознаки: б) літературної мови;

24.Територіальний і соціальний діалекти – це вияви:

в) літературної мови;

25.Комунікативна, мислетворча, номінативна, пізнавальна, естетична – це:

г) основні функції мови.

26.Мова в суспільстві виконує такі основні функції:

б) комунікативну, номінативну, пізнавальну;

27.Основні функції мови – це:

а) комунікативна, номінативна, пізнавальна, ідентифікаційна;

28.Яка з перелічених функцій мови є основною:

а) комунікативна;

29.Комунікативна функція мови пов’язана з:

в) спілкуванням, порозумінням між людьми;

30.Комунікативна функція полягає у тому, що:

а) мова є основним засобом спілкування;

31.Ідентифікаційна функція мови полягає в тому, що:

а) мова є засобом ототожнення в межах певної спільноти;

32.Мова єднає між собою представників певної нації у часі і просторі – це суть функції: а) ідентифікаційної;

33.Мова є засобом вияву почуттів, емоцій, переживань – це суть функції:

б) експресивної;

34.З допомогою мови людина називає все пізнане – це суть функції:

а) пізнавальної;

35.З допомогою мови людина формує та формулює думки – це суть функції:

б) мислетворчої;

36.Мова є найважливішим засобом спілкування людей і забезпечення інформаційних процесів у сучасному суспільстві – це суть функції:

а) комунікативної;

37.Культуроносна функція мови – це функція, суть якої полягає в:

а) репрезентації культури нації, народу;

38.Гносеологічна функція мови – це функція: г) пізнання.

39.Мова є засобом вираження емоційного стану людини – це суть функції: а) експресивна;

40.Мова допомагає людині формувати свої думки, є засобом мислення, – це суть функції: г) мислетворчої.

42.Мова задовольняє естетичні смаки суспільства, дає змогу сприймати художньо-естетичні цінності – це суть функції: г) естетичної.

43.Мова допомагає людям спілкуватися у просторі і часі, забезпечує інформаційні процеси в суспільстві, – це суть функції: а) комунікативна;

44.Мова є засобом називання предметів, процесів, ознак, якостей об’єктивної дійсності – це суть функції: в) номінативної;

45.Встановлення контакту між співрозмовниками, зачин розмови – це суть функції мови:

а) комунікативної; б) пізнавальної;

в) номінативної; г) фатичної.

46.Мова сприяє вираженню спонукання, наказу, прохання – це суть функції: г) волюнтативної.

47.Функція мови, яка пов’язана з магією слова, – це: в) магічна;

48.Яку функцію мови ілюструє поданий вислів:

«Де ты здесь узялся?»

«З України». — «Так як же ти Й говорить не вмієш По-здешнему?» — «Ба ні, — кажу, — Говорить умію, Та не хочу»?

а) волюнтативну;

б) гносеологічну;

в) демонстративну;

г) комунікативну.

49.Яку функцію мови ілюструє поданий вислів:

«Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину, як колись бувало…»? а) етичну;

б) пізнавальну;

в) демонстративну;

г) комунікативну.

50.Яку функцію мови ілюструє поданий вислів:

«.Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте,І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь»?

а) культурологічну;

б) комунікативну;

в) естетичну;

г) експресивну.

51.Яку функцію мови ілюструє поданий вислів:

«Запиши, Миколо, У реєстер. Нехай буде! Нехай буде Голий, Так і пиши!»?

а) номінативну;

б) комунікативну;

в) пізнавальну;

г) експресивну.

52.Яку функцію мови ілюструє поданий вислів:

«А Залізняк гайдамакам Каже опинитись: «У ліс, хлопці! вже світає…»?

а) волюнтативну;

б) гносеологічну;

в) демонстративну;

г) комунікативну.

53.Яку функцію мови ілюструє поданий вислів:

«Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?..»?

а) комунікативну;

б) номінативну;

в) мислетвірну;

г) фатичну.

54.Яку функцію мови ілюструє діалог:

«Відкіля ти? хто ти такий?"» – «Я, пане, з Вільшани». «З Вільшаної, де титаря Пси замордували?» – «Де? якого?» ?

в) магічно-містичну;

Стилі мови

55.Мовний стиль – це:

б) функціональні різновиди загальнонаціональної мови, які різняться типовими мовними засобами залежно від сфери людського спілкування.

56.Мовний стиль – це:

б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

57.Функціональні стилі мови– це:

в) різновиди літературної мови, що об’єднують мовні одиниці за їхнім функціональним призначенням;

58.Стилістика вивчає:

а) культуру мовлення;

б) мовлення як сукупність мовних дій;

в) виражальні мовні засоби і стилі мовлення;

г) лексику, фразеологію, морфологію, синтаксис.

59.Основні параметри функціональних стилів мови – це:

б) сфера вживання, призначення, жанри реалізації, мовні особливості, підстилі;

60.Основними параметрами функціональних стилів мови є:

в) сфера вживання, призначення, жанри реалізації, позамовні ознаки, мовні особливості, підстилі;

61.В основі функціонально-стильового розмежування мови лежать:

б) екстралінгвістичні та власне мовні чинники;

62.Система мовних елементів, способів їх відбору й уживання, об’єднаних певним функціональним призначенням, – це: а) стиль;

63.У сучасній українській літературній мові виділяють такі функціональні стилі: а) конфесійний, науковий, офіційно-діловий, художній, розмовний, публіцистичний;

64.Стиль, основне призначення якого – повідомляти про результати досліджень, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, роз’яснення явищ, систематизація знань, – це : а) науковий;

65.Науковий стиль – це стиль:

а) науки, навчання, наукових і навчальних видань;

66.Функції наукового стилю:

а) встановлення психологічного контакту з співрозмовником;

б) самовираження особистості, декларування патенту на винахід

в) об’єктивно, зрозуміло, доказово, логічно викласти інформацію з певної галузі знань;

г) формування загальнолюдських і національно свідомих естетичних, культурних і психологічних смаків окремої людини й нації в цілому.

67.Науковий стиль сучасної української літературної мови почав розвиватися:

б) із заснуванням Наукового товариства імені Шевченка;

68.Науковий стиль має такі підстилі:

в) власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний;

69.Науковий стиль має всі зазначені підстилі, крім:

в) науково-рекламного;

70.В усіх варіантах вказано призначення наукового стилю, крім:

б) формування ідейних переконань;

71.Ознаками наукового стилю є:

а) монологічний характер викладу, безособовість, використання умовних знаків та символів, насиченість абстрактною лексикою;

72.Особливостями наукового стилю є:

а) адресність, офіційний характер, документальність;

б) повторність дій та ситуацій, висока стандартизація вислову, сувора регламентація тексту;

в) широке використання суспільно-політичної лексики, уживання мовних штампів і канцеляризмів;

г) безособовість, монологічний характер викладу, відсутність підтексту, строга унормованість.

73.Ознаками науково-популярного підстилю є:

а) насиченість термінами, велика кількість цитат і посилань, книжність, чіткість визначень;

б) лаконічність форми, емоційність, дидактична спрямованість, точність, спрощені визначення;

в) відсутність умовних позначень і символів, невелика кількість термінів здебільшого рідномовних, перевага простих речень, багато прикладів;

г) система зображальних засобів, діалогічність, наявність синонімів та паронімів.

74.Жанрами реалізації наукового стилю є:

а) наукова стаття, монографія, реферат, наукова доповідь;

75.У котрому рядку названо жанри наукового стилю мовлення:

г) монографія, тези, дисертація, анотація.

76.Науковий стиль реалізується в таких жанрах:

б) дисертація, монографія, стаття, лекція, підручник,

77.У котрому рядку правильно названо жанри власне наукового підстилю:

в) дипломна робота, реферат, монографія, наукова стаття;

78.Жанрами реалізації власне наукового підстилю є:

а) наукова стаття, реферат, академічна лекція, курсова робота;

79.У котрому рядку правильно названо жанри наукового-навчального підстилю:

б) підручник, посібник, курс лекцій, методичні вказівки;

80.Стислий виклад змісту першоджерела (лекції, виступу, промови, книги, статті тощо) – це: в) конспект;

81.Офіційно-діловий стиль має такі підстилі:

в) законодавчий, дипломатичний, адміністративно-канцелярський;

82.Який стиль має такі ознаки: офіційність, документальність, стабільність, стислість, чіткість, наявність мовних штампів і кліше:

б) офіційно-діловий;

83.Основне призначення офіційно-ділового стилю:

в) регулювання офіційних стосунків, спілкування в державно-правовій і суспільно-виробничій сферах;

Виберіть ознаки офіційно-ділового стилю:

а) нейтральна тональність;

б) велика кількість чужомовних запозичень;

в) розгалужена система зображальних мовних засобів;

г) перевага прямого порядку слів у реченні.

84.Текстам офіційно-ділового стилю властиві всі мовні засоби, КРІМ:

а) уживання мовних штампів і кліше, усталених зворотів мови;

б) широке використання складних речень;

в) використання всього синонімного багатства української мови;

г) використання умовних знаків та символів.

85.Ознакою офіційно-ділового стилю є:

в) наявність реквізитів, що мають певну черговість;

86.Офіційно-діловий стиль мови призначений для:

а) обговорення важливих суспільно-політичних питань;

87.Основне призначення офіційно-ділового стилю:

в) регулювання офіційних стосунків, спілкування в державно-правовій і суспільно-виробничій сферах;

88.Ознаками офіційно-ділового стилю є:

а) офіційний характер, відсутність емоційно забарвленої лексики, ділова термінологія;

89.Мовною особливістю офіційно-ділового стилю є:

а) використання суспільно-політичної, емоційно забарвленої лексики;

б) використання канцелярської лексики;

в) широке застосування слів у переносному значенні;

г) переважання складносурядних речень.

90.Основною ознакою офіційно-ділового стилю є:

а) вживання розмовної лексики;

в) широке використання адміністративно-канцелярської лексики.

г) наявність емоційно забарвленої лексики.

91.Офіційно-діловий стиль – це стиль:

а) документів і ділових паперів;

92.Жанрами офіційно-ділового стилю є:

а) підручник, посібник, лекція;

б) інтерв’ю, репортаж, нарис;

в) протокол, заява, автобіографія;

г) повість, роман, ода.

93.Жанрами офіційно-ділового стилю є:

а) доручення, розписка, автобіографія;

б) роман, епітафія, сонет;

в) монографія, доповідь, дисертація;

г) замітка, допис, стаття.

94.У якому рядку правильно названо жанри адміністративно-канцелярського підстилю:

а) закон, указ, постанова, статут, акт;

б) наказ, розпорядження, довідка, службовий лист;

в) меморандум, комюніке, ультиматум, конвенція;

г) ділові наради, збори, прес-конференції, ділова бесіда.

95.Заява, автобіографія, резюме, характеристика – це жанри:

а) адміністративно-канцелярського підстилю офіційно-ділового стилю;

б) дипломатичного підстилю офіційно-ділового стилю;

в) законодавчого підстилю офіційно-ділового стилю;

г) юридичного підстилю офіційно-ділового стилю.

96.До якого стильового різновиду офіційно-ділового стилю належать такі документи, як комюніке, нота протесту, меморандум: а) дипломатичного;

б) законодавчого;

в) адміністративно-канцелярського;

г) юридичного.

97.Точність, послідовність, лаконічність, наявність реквізитів, усталених мовних зворотів, стандартизація початків і закінчень документів – це ознаки: в) офіційно-ділового стилю;

98.Офіційність, документальність, стабільність, стислість, чіткість, наявність мовних штампів і кліше – це ознаки стилю:

а) наукового; б) публіцистичного;

в) розмовно-побутового; г) офіційно-ділового.

99.Поняття українська мова за професійним спрямуванням пов’язане з такими стилями сучасної української літературної мови:

а) науковим і публіцистичним;

б) офіційно-діловим і публіцистичним;

в) офіційно-діловим і науковим;

г) дипломатичним і науково-публіцистичним.

100.Стиль, основне призначення якого повідомляти про результати досліджень, доведення теорій, обґрунтування гіпотез, роз’яснення явищ, систематизація знань, – це: а) науковий;

101.Який стиль має такі ознаки: усна форма, залучення позамовних засобів спілкування, використання експресивних та емоційно забарвлених слів та зворотів, уживання просторічних елементів, застосування неповних та еліптичних речень:

а) офіційно-діловий; б) художній;

в) розмовно-побутовий; г) конфесійний.

102.Обговорення, пропаганда важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку – це мета стилю: а) розмовного;

103.Спонтанність мовлення, використання позамовних чинників, лаконізм, емоційність – це ознаки стилю:

а) наукового; б) офіційно-ділового;

в) публіцистичного; г) розмовно-побутового.

104.Художній стиль – це стиль:

а) красного письменства, художньої літератури;

105.Розмовно-побутовий стиль – це стиль:

в) повсякденного спілкування в побуті, родині,

106.Публіцистичний стиль – це стиль: а) засобів масової інформації;

107.Стиль, у якому традиційно вживають словосполучення вжити заходів, згідно із законом, надати відпустку, – це: б) офіційно-діловий;

108.У котрому рядку всі словосполучення властиві науковому стилю:

а) нульова флексія, лебеді материнства, порядок денний;

б) зоряний інтеграл, побажати успіху, ядро атома;

в) молодість віку, порушити питання, сірчана кислота;

г) ботанічна номенклатура, клас ссавців, анатомія людини.

Види мовних норм

109.Сукупність правил реалізації мовної системи, прийнятих на певному етапі розвитку суспільства як взірець, – це

в) мовна норма;

110.Мовна норма – це:

б) сукупність правил реалізації мовної системи;

111.Мовна норма – це:

а) правила реалізації мовної системи;

112.Існують такі види мовних норм:

а) орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, пунктуаційні;

113.Укажіть правильний варіант відповіді:

а) стилістичні норми – регламентують творення мовних засобів у конкретній мовній ситуації;

в) морфологічні норми – охоплюють правила творення та вживання форм слів, їх поєднання у словосполучення та речення;

г) орфоепічні норми – регулюють вимову звуків і звукосполучень.

114.Орфографічні норми літературної мови регламентують:

а) написання слів;

115.Орфографічні норми регламентують:

б) правильне написання слів та їх частин;

116.Пунктуаційні норми – це система правил, які визначають:

а) відтворення звукової мови на письмі;

б) вживання розділових знаків у реченні;

в) використання слів відповідно до їхнього значення;

г) творення та вживання форм слів.

117.Норми, які регулюють творення та вживання форм слів, побудовусловосполучень і речень, – це: а) орфографічні;

б) граматичні;

в) стилістичні;

г) лексичні.

118.Творення та вживання граматичних форм слів регулюють норми: а) лексичні;

б) морфологічні;

в) пунктуаційні;

г) орфографічні.

119.Мовні норми, які регулюють правильну побудову словосполучень і речень, – це:

а) стилістичні;

б) морфологічні;

в) синтаксичні;

г) пунктуаційні.

120.Словотвірні норми літературної мови регламентують:

в) творення нових слів;

121.Орфоепічні норми регулюють:

б) вимову звуків і звукосполучень;

122.Лексичні норми регламентують:

в) використання слів відповідно до їхнього лексичного значення;

123.Акцентуаційні норми – це:

б) правила наголошування слів;

124.Орфографічні норми – це а) правила вимови звуків;

125.Морфологічні норми – це:

в) правила уживання граматичних форм;

126.Словотвірні норми – це:

в) правила вживання морфем і утворення нових слів;

127.Пунктуаційні норми – це:

в) правила використання розділових знаків;

128.Стилістичні норми – це:

б) правила вживання слів, граматичних форм і синтаксичних конструкцій у текстах різних стилів;

129.Граматичні норми – це:

г) правила уживання граматичних форм різних частин мови, а також побудови словосполучень і речень.

130.Синтаксичні норми – це а) правила вимови звуків;

б) правила наголошування слів;

в) правила уживання граматичних форм;

г) правила побудови словосполучень і речень.

131.Синтаксичні норми НЕ регламентують: а) творення граматичних форм слів;

б) правильну координацію присудка з підметом;

в) дотримання відповідного порядку слів;

г) особливості синтаксичного керування.

132.НЕ існує таких видів мовних норм: а) орфоепічних;

б) лексикологічних;

в) граматичних;

г) орфографічних.

Культура мови

133.Культура мови – це:

а) розділ науки про мову, який вивчає стан і статус норм літературної мови в певну епоху;

134.Культура мови – це:

б) галузь мовознавства, що займається кодифікацією норм на всіх мовних рівнях;

135.Культура мовлення всіх, хто користується українською мовою як засобом спілкування, полягає в тому, щоб:

а) досконало знати мовні норми й послідовно дотримуватися їх;

б) користуватися мовою в повсякденному житті;

в) добирати варіанти форм, слів, словосполучень, конструкції речень;

г) досконало знати діалектизми та використовувати їх.

136.Основними критеріями культури мовлення є:

а) правильність, змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота;

б) популярність, естетичність, милозвучність;

в) чіткість, гучність, передбачуваність;

г) логічність, експресивність, естетичність.

137.Критеріями культури мовлення є:

а) точність, правильність, багатозначність, паспортизація, синхронність;

б) прозорість, синонімічність, багатозначність, паспортизація, синхронність;

в) популярність, естетичність, милозвучність, чіткість, виразність, передбачуваність;

г) точність, правильність, логічність, змістовність, доречність, багатство, виразність, чистота.

138.Основними аспектами вияву культури мовлення є:

а) порядність і багатство, етика і хороший тон, поліфункціональність;

б) нормативність, адекватність, естетичність, поліфункціональність;

в) дохідливість, чіткість, логічність, послідовність, переконливість, однозначність;

г) логічна стрункість, багатство, точність, ясність, чистота.

139.Визначте комунікативні ознаки культури мовлення:

а) правильність, змістовність, емоційність, вербальність, багатство, чистота;

б) логічність, вміння керувати спілкуванням, тональності спілкування;

в) правильність, логічність, змістовність, багатство, виразність, доречність;

г) популярність, невербальність, багатство, чистота.

140.Правильність – визначальна ознака культури мовлення, яка передбачаєдотримання:

а) усіх норм, які діють у мовній системі;

б) загальноприйнятих норм поведінки;

в) законів, які регламентують використання мови в суспільному житті;

г) правил спілкування.

141.Змістовність – визначальна ознака культури мовлення, яка передбачає:

а) вміння добирати потрібний матеріал та підпорядковувати його обраній темі;

б) сукупність різних видів повідомлень;

в) розмежування конкретного й абстрактного значення слова;

г) процес називання предметів.

142.Багатство – ознака культури мовлення, яка передбачає вміння:

а) використовувати різноманітні мовні засоби та конструкції;

143.Доречність мовлення – це:

б) врахування ситуації спілкування, адресата мовлення, мети й умов спілкування;

144.Логічність мовлення – це:

а) правильне мовлення, яке відповідає законам логіки і ґрунтується на знанні об’єктивної дійсності;

б) дотримання стилістичних норм;

в) смислова погодженість частин висловлювання й тексту;

г) відповідність мовлення мовним нормам.

145.Чистота мовлення – це:

а) відсутність у мові позалітературних елементів;

146.Точність мовлення – це:

а) відсутність у мові позалітературних елементів;

б) максимальне насичення тексту різними мовними засобами;

в) зрозумілість для адресата вираженої мовою думки;

г) відповідність самого мовлення предметові мовлення.

147.Ознака культури мовлення, що полягає у вмінні забезпечувати смислові зв’язки між словами і реченнями в тексті, – це: а) логічність;

б) виразність;

в) доречність;

г) змістовність.