Твердотельная електроника / Tverdotila_elektronika
.pdfЗв'язок між h-параметрами для різних схем увімкнення БТ
На практиці часто виникають задачі визначення параметрів БТ у заданій схемі ввімкнення за відомими параметрами з іншої схеми. З цією метою використовують таблицю перерахунку (табл. 3.4).
Таблиця 3.4
Схема |
|
|
|
СБ |
|
|
|
|
|
|
СЕ |
|
|
|
|
|
СК |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
h |
h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
СБ |
|
|
|
|
1 h21Á |
|
|
|
1 h |
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
11Á |
12Á |
|
|
|
h11Á |
|
|
hÁ h12Á |
|
|
21Á |
|
|
|
|||||||||
|
|
h21Á |
h22Á |
|
|
|
|
|
h11Á |
1 h12Á |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h21Á |
|
|
h22Á |
|
|
|
1 |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
22Á |
|
||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
СЕ |
|
1 h21E |
|
|
|
|
h11E |
h12E |
|
|
|
h11E |
|
|
1 |
|||||||||
h11E |
|
hE h12E |
|
|
h |
|
h |
|
|
(1 h |
) h |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
21E |
22E |
|
|
|
|
21E |
|
|
22E |
||||
|
|
h21E |
|
h22E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
h11K |
|
1 h12Ê |
|
|
h11K |
h12K |
|
||||||||||
|
|
|
|
h |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
СК |
|
|
|
21K |
|
|
|
|
(1 h |
|
|
|
|
|
h |
|
|
|
|
|||||
|
h11K |
(h12K |
hK |
) |
|
h |
|
h |
|
|||||||||||||||
|
|
|
21K |
|
|
22K |
|
|
|
|
21K |
22K |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(1 h21K ) |
|
h22K |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
3.2.7 Фізичні параметри та еквівалентні схеми біполярних транзисторів
Застосування h - параметрів іноді супроводжується значними труднощами, оскільки кожній схемі ввімкнення БТ відповідають свої h -параметри. Значно простіше при аналізі транзисторних схем використовувати фізичні еквівалентні схеми транзисторів, які містять у собі фізичні (реальні) параметри БТ.
На рисунку 3.38 показано Т - подібну фізичну еквівалентну схему транзистора зі спільною базою (для низьких частот).
119
|
|
|
αIE |
|
Е |
IE |
rE |
IK |
К |
|
||||
|
|
|
rК |
|
|
|
|
rБ |
|
|
|
UЕБ |
|
UKБ |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Б
Рисунок 3.38 – Т-подібна еквівалентна схема БТ у ССБ
На схемі рисунка 3.38
rE |
|
|
dUÅÁ |
|
|
|
диференціальний опір ЕП, |
|||
|
|
dIE |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
UÊÁ const |
||||
|
|
|
|
dU |
|
|
|
|
||
rÊ |
|
|
ÊÁ |
|
|
диференціальний опір КП, |
||||
|
|
dI |
Ê |
|
|
IE const |
||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
rÁ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- опір бази, |
|
|||||||||
|
dIK |
|
|
|
|
|
диференціальний коефіцієнт передачі |
|||
|
|
|
|
|
||||||
dIE |
|
U ÊÁ const |
||||||||
|
|
|
|
|||||||
емітерного струму. |
|
|||||||||
Опір rÁ |
|
|
дорівнює сумі розподіленого опору бази та |
|||||||
дифузійного опору: |
|
|||||||||
rr r .
ÁÁ Á
|
відображає опір активної |
Розподілений опір бази rÁ |
області бази, який значно більший, ніж опори ЕП та емітерної області. Значення цього опору зростає зі зменшенням ширини бази, тому що зменшується ймовірність рекомбінації в базі, і, отже, основна частина струму бази IÁðåê також зменшується. Частина вхідної
120
напруги, прикладена до ЕП, спадає на опорі r , і це знижує
Á
ефективність керування струмом у транзисторі.
Дифузійний опір бази r відображає вплив колекторної
Á
напруги на ширину бази внаслідок зміни товщини КП. Нехай, наприклад, напруга на колекторі збільшилася. Це приводить до зменшення ширини бази. Оскільки напруга U EÁ не змінилася, то струм емітера має залишитися
постійним. Проте він збільшується внаслідок зростання градієнта концентрації дірок у базі (див. рис. 3.19). Для збереження IE const потрібно зменшити концентрацію
дірок PÁE біля ЕП, тобто зменшити напругу на ЕП. Щоб напруга на ЕП зменшилася при незмінній напрузі U EÁ , опір
бази має зрости на деяку величину r (див. рис. 3.38).
Á
Для ССЕ Т-подібна еквівалентна схема БТ має вигляд, показаний на рисунку 3.39. Ця схема також досить точно описує властивості приладу в діапазоні низьких частот.
|
|
α IE |
|
|
1 - α |
IБ |
rБ |
IK |
|
||
|
|
rК (α-1) |
|
|
rE |
|
|||
UБЕ |
|
UKЕ |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 3.39 – Т-подібна еквівалентна схема БТ у ССЕ
Значення параметрів Т-подібних фізичних еквівалентних схем залежить від обраного режиму транзистора і не залежить від схеми його ввімкнення.
Безпосереднє вимірювання фізичних параметрів БТ неможливе, бо точка з’єднання опорів rÁ , rE і rK
121
знаходиться всередині кристала напівпровідника. Тому ці параметри розраховуються за допомогою формул, які зв’язують фізичні параметри з h -параметрами БТ (таблиця 3.5).
Таблиця 3.5
Пара- |
|
|
|
|
|
|
|
ССБ |
|
|
|
|
|
|
ССЕ |
|
|
|
ССК |
||||||||||||||
метр |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
h11 |
|
|
|
rE rÁ (1 ) |
|
|
rÁ |
|
rE |
|
|
rÁ |
|
|
rE |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|||||||||||
h12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
rÁ |
|
|
|
|
|
|
|
|
rE |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
rK |
|
|
|
|
|
rK (1 ) |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
h |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
- |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
21 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
h22 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
rÅ |
|
|
|
|
|
rK (1 ) |
|
|
rK (1 ) |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
Користуючись табл. 3.5, можна записати |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
h21Á |
|
|
h21E |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
1 h21E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
r h |
|
h12Á (1 h21Á ) |
|
h12E |
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
E |
11Á |
|
|
|
|
|
|
h22Á |
|
|
|
|
h22E |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
r |
1 |
|
|
1 h21Å |
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
K |
h22 Á |
|
|
|
|
|
h22 Å |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
h21Á |
|
h11E |
h12 E (1 h21E ) |
. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
rÁ rÁ rÁ |
|
h22 Á |
|
|
|
|
h22 E |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Фізичні параметри БТ залежать від режиму роботи і температури. Розглянемо залежності, що ґрунтуються на таких формулах:
122
r |
kT |
(для Т = 300К |
r |
0, 026 |
), |
(3.52) |
Å |
qIE |
|
Å |
IE |
|
|
|
|
|
|
|||
|
rÁ |
|
rÅ |
, |
|
(3.53) |
||
|
|
|
|
|
||||
|
|
1 |
|
|
|
|||
rÊ |
|
U ÊÁ |
|
, |
(3.54) |
|||
|
ÊÏ |
(1 )IÅ |
||||||
|
|
|
|
|||||
1 |
|
2 |
|
|
|
|||
|
|
, |
|
(3.55) |
||||
2 |
|
|||||||
|
|
|
|
2Lp |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Än |
np |
K |
|
|
|
|
|
|
Än |
E |
np |
E |
|
|
|
Ä p |
Á |
np |
Á |
|
|
|||||||||||
I |
|
qÏ |
|
|
|
|
K |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. (3.56) |
|||||||||||||
ÊÁ0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
ÊÏ |
LnK |
|
|
|
|
|
|
|
LnE |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Lp Á |
|
|
|
|||||||||||||||
Залежність фізичних параметрів БТ від емітерного |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
струму показана на рисунку 3.40. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
rЕ ,Ом |
|
|
rБ ,Ом |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
rК , кОм |
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
U КБ 5В |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
80 |
|
|
|
150 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
rБ |
|
|
|
60 |
|
|
|
1600 |
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
40 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
30 |
|
|
|
800 |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
60 |
|
|
|
|
|
rЕ |
|
rК |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
2 |
|
|
3 |
|
|
|
IЕ , мА |
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Рисунок 3.40 – Залежність фізичних параметрів БТ від |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
емітерного струму |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
Залежність |
опору |
|
|
ЕП |
|
|
|
|
rE |
від |
|
струму |
I Å |
|
описана |
||||||||||||||||||||||
формулою (3.52). Опір rK також обернено пропорційний до
123
I Å . При збільшенні I Å опір активної області бази rÁ
зменшується, і сумарний опір бази визначається здебільшого пасивними областями.
Залежність f (IE ) відома з попереднього матеріалу. Щоб зміна при зміні струму I Å була помітніша, на
графіку подається величина |
|
1 |
. |
1 |
|
||
Залежність фізичних параметрів від напруги U KÁ показана на рисунку 3.41.
rБ ,Ом |
|
1 |
r , кОм |
|
IE 1mA |
1 |
|||
|
К |
|||
|
|
|||
150 |
rБ |
60 |
1600 |
|
|
|
|
||
100 |
rК |
|
|
|
|
rЕ 25Ом |
30 |
800 |
|
50 |
|
|
||
0 |
|
UКБ , В |
||
|
-5 |
|||
Рисунок 3.41 - Залежність фізичних параметрів БТ від колекторної напруги
Опір ЕП |
rE практично не залежить від напруги U KÁ . |
||||||
Опір КП rK істотно залежить від |
напруги U KÁ |
|
(див. |
||||
формулу (3.54)). З її збільшенням |
rK спочатку зростає |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
пропорційно |
UKÁ (товщина КП ÊÏ |
пропорційна |
UKÁ ), |
||||
а потім зменшується внаслідок ударної іонізації і множення носіїв у запірному шарі, а також за рахунок процесів поверхневого витоку. Залежність опору rÁ від напруги U KÁ
зумовлюється модуляцією активної ширини бази: при збільшенні U KÁ зменшується ширина бази, зменшується ймовірність рекомбінації неосновних носіїв і зменшується
124
базовий струм, тобто дещо зростає базовий опір rÁ . Залежність f (U ÊÁ ) відома з попереднього матеріалу.
Залежність фізичних параметрів БТ від температури показана на рисунку 3.42.
Рисунок 3.42 - Залежність фізичних параметрів БТ від температури
Опір БТ rE згідно з формулою (3.52) лінійно залежить
від температури. Коефіцієнт передачі струму збільшується під час нагрівання, оскільки час життя носіїв зростає при збільшенні температури (і тому зростає дифузійна довжина дірок у базі LpÁ і збільшується
коефіцієнт перенесення - див. формулу (3.7)).
Опір rK спочатку при підвищенні температури зростає
згідно з формулою (3.54), що забезпечується збільшенням, а потім дещо зменшується внаслідок поверхневого витоку та ударної іонізації. Опір бази rÁ спочатку зростає, оскільки зростає середній час життя носіїв, і, отже, зменшується струм I Á . Згодом, при кімнатній температурі
за рахунок процесів термогенерації у слабколегованій базі збільшується концентрація основних носіїв, і опір бази стає меншим.
125
3.3 Робота біполярного транзистора у динамічному режимі
Під час роботи БТ у різних електронних схемах до його вхідного кола находять сигнали у формі змінної напруги, яка змінює вхідний та вихідний струм приладу. У цьому разі БТ працює в динамічному режимі: зміна струму колектора I K у транзисторі відбувається внаслідок одночасної зміни
вхідного струму ( I E або I Á ) і напруги на колекторі (U ÊÁ або U ÊE ). Основним різновидом динамічного режиму БТ є підсилювальний режим.
3.3.1 Принцип дії підсилювального каскаду на біполярному транзисторі
Схема зі спільною базою
Схема транзистора підсилювача зі спільною базою зображена на рисунку 3.43.
Рисунок 3.43 – Підсилювальний каскад зі спільною базою
За відсутності вхідного сигналу (Uâõ 0 ) у вхідному колі БТ діє напруга спокою UÅÁ0 , створена за рахунок джерела ÅÅ , і протікає струм IE0 - емітерний струм
126
спокою. У вихідному колі діють відповідно напруга UÊÁ0
(від джерела ÅK ) і струм IK |
0 |
. У колі бази UÊÁ = ÅK |
- IK RK . |
|||
|
|
|
|
0 |
0 |
|
Початковий режим БТ – активний. |
|
|
|
|||
При |
надходженні |
на |
вхід |
схеми |
сигналу |
|
Uâõ Umâõ sin t починається динамічний режим |
роботи |
|||||
БТ. Практично вся напруга U âõ |
виділяється на резисторі |
|||||
R1, і тоді напруга U ÅÁ змінюватиметься за законом |
|
|||||
U ÅÁ EE Umâõ sin t .
Часові діаграми напруги і струмів каскаду показано на рисунку 3.44. Оскільки БТ працює в активному режимі, разом зі зміною U ÅÁ змінюватимуться емітерний I E ,
колекторний I K струми, а також напруга на колекторі U ÊÁ (рис. 3.44). Колекторна напруга змінюється за законом
UKÁ EE IK0 RK RK ImK sin t .
З діаграм видно, що вхідна U âõ і вихідна Uâuõ напруги
схеми змінюються у фазі одна відносно іншої (каскад за схемою зі спільною базою не інвертує вхідного сигналу). Амплітуда Uò âuõ може бути більша за амплітуду вхідного
сигналу, якщо відповідно вибрати величину колекторного опору RK , тобто в цьому випадку каскад підсилює напругу. Процес підсилення полягає в перетворенні енергії джерела живлення EK в енергію вихідного сигналу. При цьому транзистор відіграє роль своєрідного регулятора, який керує струмом джерела EK . Величина і форма вихідної напруги залежать не тільки від величини і форми вхідного сигналу, величини RK , але й від вибору положення початкової робочої точки на характеристиках БТ (UEÁ0 , IE0 ,UÊÁ0 , IK0 ).
127
Схема зі спільним емітером
Схема транзисторного підсилювача зі спільним емітером показана на рисунку 3.45, а часові діаграми пристрою – на рисунку 3.46. Режим спокою забезпечується
двома джерелами - |
ÅÁ (напруга UÁE |
і струм IÁ |
) і EK |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|||||||||
(напруга UKE і струм IK |
0 |
). Напруга колектора |
|
||||||||||||||||||||||||||
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
UKE |
|
= EK - IK |
0 |
RK . |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IК |
|
|
|
Ср2 |
|
||||||||
|
|
|
|
Ср1 |
|
|
|
IБ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
UKЕ |
|
|
|
|
RK |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
UБЕ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
R1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Uвих |
|
|
||||||||
|
Uвх |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЕК |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
ЕБ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 3.45 – Підсилювальний каскад зі спільним емітером
У режимі підсилення вхідного сигналу під час додатного півперіоду вхідної напруги пряма напруга ЕП транзистора зменшується, струм бази I Á та колектора I K також
зменшуються, що викликає збільшення напруги колектора U KE . Якщо робота відбувається на лінійній ділянці
характеристики транзистора, то форми змінних складових струмів бази і колектора збігаються з формою вхідної напруги, а зміна напруги на колекторі, зумовлена змінною складовою колекторного струму, є протифазною відносно вхідної напруги. Отже, схема підсилювального каскаду на БТ зі спільним емітером є інвертувальною схемою. Як випливає з попереднього матеріалу, схема рисунка 3.45 здатна підсилювати не лише напругу, а й струм.
128
