- •Теорія і методика навчання історії
- •1. Поняття та сутність методики навчання історії
- •2. Роль і місце методики в шкільному навчанні історії
- •3. Зв'язок методики з іншими науками
- •4. Методи наукових досліджень у методиці навчання історії
- •5. Нормативно-правове та методичне забезпечення курсу
- •6. Періодизація становлення й розвитку навчання історії
- •7. Навчання історії в XV-XVIII ст.
- •8. Особливості розвитку методики викладання історії в хіх ст.
- •9. Методика викладання історії на поч. Хх ст. (методи навчання, пошуки шляхів активізації навчання).
- •10. Шкільна історична освіта в 1917 – на поч. 30-х рр.
- •11. Введення самостійних курсів історії (початок 30 – кінець 50-х рр.)
- •12. Шкільна історична освіта в 60 – 80-х рр. Хх ст.
- •13. Реформування шкільної історичної освіти в Україні в пострадянський час
- •14. Проблеми викладання історії у ххі ст.
- •15. Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні
- •16. Порівняння лінійної та концентричної систем шкільної історичної освіти
- •17. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні
- •18. Аналіз концепції історичної освіти. Структура, основні постулати і методичні основи шкільної історичної освіти
- •19. Загальне поняття про стандарт і його структурні компоненти. Аналіз змісту стандарту
- •20. Основні компоненти змісту сучасної історичної освіти
- •21. Історичні факти та їх класифікація в курсі сучасної історичної освіти
- •22. Теоретичний матеріал в історичних курсах
- •23. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу
- •24. Співвідношення фактів і теорії в курсах основної школи
- •25. Педагогічна діагностика, її мета та сутність
- •26. Специфіка навчального предмета «історія» та її відображення у процесі діагностування
- •27. Діагностування навченості учнів з історії.
- •28. Роль педагогічної діагностики в навчально виховному процесі
- •29. Пізнавальні вміння як компонент змісту шкільної історичної освіти
- •30. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії
- •31. Методика формування пізнавальних умінь
- •32. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії
- •33. Коротка характеристика основних пізнавальних процесів
- •34. Особливості пізнавального інтересу учнів під час вивчення історії
- •35. Індивідуально-психологічні особливості учнів та їх врахування у формуванні навчальних досягнень учнів з історії
- •36. Проблема диференційованого підходу до школярів при вивченні історії
- •37. Психологічні особливості сприйняття історії п’ятикласниками
- •38. Характеристика пізнавальних можливостей учнів основної школи в навчанні історії
- •39. Психологічні особливості сприйняття історії старшокласниками
- •40. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії. Основні фактори розвитку в учнів пізнавального інтересу до історії
- •41. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії
- •42. Пізнавальні завдання як засіб діагностики й розвитку пізнавальних можливостей учнів у вивченні історії
- •43. Проблема методів навчання історії та їх класифікація
- •44. Прийоми і засоби навчальної діяльності учнів
- •45. Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні
- •46. Прийоми вивчення історичного матеріалу на теоретичному рівні
- •47. Сучасні методи навчання історії
- •48. Оптимальний вибір методів навчання в сучасній школі
- •49. Пріоритети інноваційного навчання в сучасній школі
- •50. Характеристика основних моделей навчання історії
- •51. Інтерактивні технології навчання
- •52. Структура інтерактивного уроку
- •53. Традиційні та інноваційні технології в навчанні історії
- •54. Проектна технологія навчання історії.
- •55. Розвиток критичного мислення на уроках історії
- •56. Метод кооперативного навчання історії
- •57. Дискусії та структуровані дебати на уроках історії
- •58. Рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо викладання суспільних дисциплін у 2016-2017 навчальному році
- •59. Педагогічні дослідження. Особливості їх застосування на уроках історії
- •60. Поняття та методика педагогічного експерименту
5. Нормативно-правове та методичне забезпечення курсу
Основними нормативними документами у викладанні шкільних історичних курсів є: Національна доктрина розвитку освіти, яка визначає мету та пріоритетні напрями державної політики в освітній галузі значна частина яких і стосується шкільної історичної освіти, і реалізується через її зміст. Мета Національної доктрини фактично визначає мету шкільних історичних курсів, оскільки саме їх зміст найбільше сприяє вихованню покоління людей, які знайомі зі світовим та вітчизняним історичним досвідом, здатні ефективно працювати і займатися самоосвітньою діяльністю, оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти. Саме в змісті шкільної історичної освіти закладені найбільші потенційні можливості для розвитку особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу та сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовленої до життя і праці у світі, що змінюється; збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин. Якщо Національна доктрина розвитку освіти визначає стратегічну мету і пріоритетні напрямки розвитку освіти, то Державний освітній стандарт визначає вимоги до освіченості учнів. Шкільні історичні курси є основою освітньої галузі «Суспільствознавство», Державний стандарт, якої конкретизує завдання і вимоги щодо обов’язкових результатів навчання історії, які покладені в основу змісту навчальних програм з предмету: - підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем, до особистісної самореалізації через засвоєння комплексу знань, формування, відповідних компетенцій; - формування в учнів критичного мислення, навичок оцінювання суспільних явищ і процесів, засвоєння історичних знань як світового та вітчизняного історичного досвіду, оволодіння навичками оцінювання суспільних явищ і процесів, життєвих та прикладних особистісно-життєтворчих, соціалізуючи, комунікативних інтелектуально-інформаційних навичок поведінської діяльності; - формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення та поваги до інших народів, правової свідомості та економічного мислення; - формування в учнів почуття власної гідності, відповідальності, активної життєвої позиції, вміння визначати цілі, спрямовані на розвиток суспільства, держави, забезпечення власного добробуту та добробуту своєї родини. Змістове наповнення галузі базується на українознавчих засадах. Воно спрямоване на виховання в особистості рис патріота України, людини з гуманістичними і демократичними цінностями. Історичні знання мають величезне значення для виховання молоді, адже вони становлять суть пізнання людиною світу. Наука історія та її квінтесенція – історична освіта, за визначенням А. Тойнбі, виступають насамперед як «дослідники людських відносин, що розгорнуті в просторі й часі». Нормативно-правова база включає (мабуть) : 1. Національна доктрина розвитку освіти. 2. Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р. №651-ХІV із змінами і доповненнями 200 – 2003 рр. 3. Концепція загальної середньої освіти від 22.11.2001 р. №12/5-2. 4. Державний стандарт освітньої галузі «Суспільствознавство» від 14.01.2004 р. №24. 5. Концепція історичної освіти середньої загальноосвітньої 12-річної школи (проект).
Методичне забезпечення: Методичні рекомендації щодо викладання історії у 2016-2017 навчальному році.
