59. Педагогічні дослідження. Особливості їх застосування на уроках історії

Методи педагогічних досліджень – це шляхи, способи пізнання педагогічної дійсності. За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше явище, процес, аналізує і обробляє одержані дані, включає їх в систему відомих знань. Тому темп і рівень розвитку педагогічної теорії залежить від того, які методи дослідження вона використовує. Особливості процесу виховання вивчити і розкрити нелегко. Педагогічні процеси мають неоднозначний характер. Результати навчання, виховання й освіти залежать від одночасного впливу багатьох причин. Достатньо змінити вплив одного фактора, щоб результати процесу суттєво відрізнялись один від одного. Для педагогічних процесів характерна неповторність. Якщо дослідник природничих наук (у хімії, фізиці) може багаторазово повторити експеримент, використовуючи ті самі матеріали, створюючи незмінні умови, то педагог-дослідник такої змоги не має: повторне дослідження пропонує вже інші умови праці, і як наслідок — інші результати. Ось чому «чистий» експеримент у педагогіці неможливий. Зважаючи на цю обставину, педагоги роблять свої висновки обережно і коректно, розуміючи відносність умов, в яких вони були отримані. Кількаразове повторення спостережень дає змогу в узагальненій формі формулювати висновки, визначати найхарактернішу тенденцію. Важливим завданням педагогічного дослідження є виявлення порядку в процесі, що вивчається, тобто встановлення закономірності. Закономірність — це факт наявності постійного й необхідного взаємозв’язку між реальними феноменами процесу. На основі емпіричних закономірностей процесу виховання розкриваються теоретичні закони. Закон — строго зафіксована закономірність. Сучасна наука визначає його як необхідну, властиву природі явищ тенденцію зміни, руху, розвитку, яка характеризує загальні етапи і форми становлення явищ, процесів, систем, що розвиваються. Закони існують незалежно від того, як повно вони розкриті наукою. Пізнання закону дозволяє зрозуміти його дію і правильно використати в інтересах виховання. У будь-якому педагогічному дослідженні зазначають загальноприйняті методологічні параметри. До них належать проблема, тема, об’єкт і предмет дослідження, мета, завдання і гіпотеза. Основними критеріями якості педагогічного дослідження є критерії актуальності, новизни, теоретичної і практичної значущості. Усе це закладають у програму дослідження. Гака програма дослідження складається з двох частин: методологічної та процедурної (методичної). Кінцевою метою педагогічного дослідження є виявлення закономірностей і законів. Загальнометодологічні та філософські принципи наукового пізнання впливають на методи конкретно-наукового дослідження, тому науковий метод повинен обиратися відповідно до галузі, у якій відбувається науковий пошук. Тобто, в залежності від ступеню складності дослідження змінюються і методи його вирішення. Необхідно розрізняти наступні поняття. Методика – це система науково-дослідницької справи, яка застосовується задля отримання фактичного матеріалу, його обробки й одержання необхідних результатів. Існує ряд визначень поняття "метод дослідження". Але спочатку визначимо поняття "метод". У філософських словниках "метод" (від греч. methodos – шлях, спосіб пізнання, дослідження, простежування) визначається як спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності. Метод є шлях пізнання, що дослідник прокладає до свого предмета керуючись певною гіпотезою. Визначень поняття "метод дослідження" існує декілька. І вони не суперечать один одному. По визначенню Г.І. Рузавіна, метод пізнання, або метод дослідження – це деяка специфічна процедура, що складається з певних дій або операцій, за допомогою яких здобувається й обґрунтовується нове знання в науці. Деякі вчені під методами дослідження розуміють способи рішення науково-технічних завдань; інструмент для проникнення в глибину дослідницьких об’єктів. Методи, що застосовуються у педагогічному дослідженні, залежать не лише від самого предмету, а й від рівня дослідження: емпіричного чи теоретичного. Для емпіричного рівня дослідження характерними є такі методи: спостереження, експеримент, досвід тощо. Для теоретичного рівня дослідження використовуються методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії та ін. Вимоги до педагогічного методу досліджень: – детермінованість методу, тобто зумовленість закономірностями як об’єкта, так і пізнавальної діяльності; – заданість методу метою дослідження; – результативність та надійність методу, тобто наявність результату із високим ступенем вірогідності; – ефективність як умова досягнення мети з мінімальними зусиллями та максимальним результатом; – економічність як можливість досягнення конкретних результатів без упровадження додаткових зусиль; – доступність у розумінні та застосуванні. Педагогіка як наука має велику кількість різноманітних методів, зокрема загальнонаукових, теоретичних, експериментальних, конкретних, що входять у систему наукової діяльності та в сукупності утворюють клас наукових методів. Їх єдність та взаємозв’язок характеризують специфічність, цілісність пізнавальної діяльності в науці. Для ефективності в психологічному дослідженні є сенс використовувати не один метод, а комплекс методів.