53. Традиційні та інноваційні технології в навчанні історії

Визначальними ознаками традиційної класно-урочної технології є:

• учні приблизно одного віку та рівня підготовки складають клас, який зберігає в основному постійний склад на весь період шкільного навчання;

• клас працює за єдиним річним планом і програмою відповідно до розкладу. Внаслідок цього діти повинні приходити в школу в одну і ту саму пору року і в заздалегідь визначені години дня;

• основною одиницею навчання є урок;

• урок, як правило, присвячений одному навчальному предмету, темі, внаслідок чого учні класу працюють над одним і тим же матеріалом;

• роботою учнів на уроці керує вчитель: він оцінює результати навчання з основного предмета, рівень навченості кожного учня окремо і наприкінці року приймає рішення про переведення учнів до наступного класу;

• навчальні книги (підручники) використовуються, в основному, для домашньої роботи.

Навчальний рік, навчальний день, розклад уроків, навчальні канікули, перерви між уроками – атрибути класно-урочної системи.

Цілі і завдання традиційного навчання:

• формування системи знань, оволодіння основами наук;

• формування основ наукового світогляду;

• всебічний і гармонійний розвиток кожного учня.

Особливості методики

Традиційна технологія є насамперед авторитарною педагогікою вимог; навчання дуже слабо пов’язане із внутрішнім життям учня, з його різноманітними запитами і потребами, відсутні умови для прояву індивідуальних здібностей, творчих проявів особистості.

Авторитаризм процесу навчання проявляється в:

• регламентації діяльності, примусовості навчальних процедур;

• централізації контролю;

• орієнтації на середнього учня.

Позиція учня: учень – підпорядкований об’єкт навчальних впливів. Позиція вчителя: вчитель – командир, єдина ініціативна особа.

Методи засвоєння знань грунтуються на:

• повідомленні готових знань;

• навчання за зразком;

• індуктивної логіки від окремого до загального;

• механічної пам’яті;

• вербальному викладі;

• репродуктивному відтворенні.

Головні методи навчання, які лежать в основі цієї технології – пояснення в поєднанні з наочністю; провідні види діяльності учнів – слухання і запам’ятовування; головна вимога і головний критерій ефективності – безпомилкове відтворення вивченого.

Концептуальні положення (принципи педагогіки) (за Я.А.Коменським):

• науковість;

• доцільність;

• послідовність і систематичність;

• доступність;

• міцність;

• свідомість і активність;

• наочність;

• зв’язок теорії з практикою;

• облік вікових особливостей.

Для цієї технології найбільш характерними є уроки формування нових знань, умінь, навичок та комбіновані уроки.

На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, урок з використанням інтерактивних методів найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєднуються елементи традиційних уроків – сприйняття нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення – але у незвичайних формах.

Саме такі уроки містять у собі елементи таких технологій, які при згрупуванні їх у певну систему, можуть стати дійсно інноваційними.

Отже, суть інтерактивних методів навчання полягає в тому, що в навчальний процес залучаються всі учні, кожен з них робить індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Це відбувається в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що сприяє спільному розв’язанню завдань.

Універсальних методів не існує, але превагу варто віддавати залученню учнів до активної творчої діяльності і таких методів навчання, які передбачають високий рівень сумісної взаємопов’язаної діяльності педагога та учня.

Використання інтерактивних методів на уроках викладачами професійного гірничого ліцею

Педагогічний колектив професійного гірничого ліцею третій рік працює за єдиною методичною проблемою: "Активізація роботи учнів на уроці шляхом впровадження інноваційних методів навчання".

Для вивчення інноваційних та інтерактивних методів для працівників ліцею постійно проводилися теоретичні та практичні семінари, тренінги, засідання круглих столів та інше. На даних заняттях викладачі виступали в ролі учнів, були учасниками реалізації інтерактивних методів навчання. Результатом такої роботи було проведення викладачами відкритих уроків, позакласних заходів з використанням інтерактивних методів.

Викладачі показали, що можуть на належному рівні проводити нестандартні уроки з використанням інтерактивних методів навчання, впроваджуючи комп'ютерні технології, ігрові моменти та різні види індивідуальної і самостійної роботи на уроці. Учні на таких уроках проявляють ініціативу, активність, самостійність, підвищується їх емоційність, виховується інтерес до предмету та повага до професії.

Технологій інтерактивного навчання існує величезна кількість. Кожний викладач ліцею самостійно обирає форми роботи із групою. Основними з них є:

1) Робота в парах.

2) Ротаційні (змінні) трійки.

3) Робота в малих групах.

4) Акваріум.

5) Продовж вислів.

6) Мозковий штурм.

7) Коло думок.

8) Займи позицію.

9) Громадські слухання.

10) Інсценізація.

11) Метод проект.

12) Ігри-вправи.

13) Дискусія.

14) Дебати.