52. Структура інтерактивного уроку

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:

Структура інтерактивного уроку

1. Мотивація.

Ціль цього етапу - сфокусувати увагу учнів на проблемі і виклика­ти інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бу­ти запитання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т. д. Займає не більше 5 % часу заняття.

2. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Ціль - забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тоб­то того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує вчитель. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. (Приблизно 5 % часу).

3. Надання необхідної інформації.

Ціль - дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання. Для еконо­мії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту можна подава­ти інформацію в письмовому вигляді для попереднього (домашнього) вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно - прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування. (Приблизно 10 % часу заняття).

4. Інтерактивні вправи - центральна частина заняття.

Ціль - засвоєння і застосування знань, умінь, навичок відповідно до очікуваних результатів уроку. Послідовність проведення цього елементу така:

• Інструктування - вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, про правила, про послідовність дій і кількість часу на виконання за­вдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам.

• Об'єднання в групи і/або розподіл ролей.

• Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, як помічник, як ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання в співро­бітництві один з одним.

• Презентація результатів виконання вправи.

Інтерактивна частина заняття займає, як правило, близько 60 %' його часу.

5. Підсумки оцінювання результатів уроку. Ціль - рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, ч

досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати отримане на уроці в майбутньому. Підведення підсумків бажано проводити у формі запи­тань: що нового дізналися, яких навичок навчилися, чи може це бути корисним у житті? Крім того, можна поставити запитання і щодо про­ведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що ще сподобалося, Що потрібно змінити в майбутньому? Важливо, щоб самі учні (учасни­ки) змогли сформулювати відповіді на всі ці запитання. Для підведен­ня результатів бажано лишати до 20 % часу уроку.

Спробуємо дослідити, як такі підходи можуть бути реалізовані на прикладі уроку історії в 7-му класі.

Перейдемо до розгляду уроку на тему: «Найдавніші землероби та скотарі на території України»²⁰⁷. План змісту уроку:

1. Поява землеробства й скотарства за неоліту.

2. Трипільська культура. Господарство, побут, духовне життя.

3. Скотарі Степу. Очікувані результати уроку Після цього уроку учні зможуть:

• розповідати про появу землеробства і скотарства;

• показувати на карті територію розселення трипільців;

• описувати господарство, побут і духовне життя трипільців;

• характеризувати спосіб життя скотарських племен;

• висловлювати власне ставлення до значення появи землеробства і скотарства у житті людства.

Почніть урок з мотивації пізнавальної діяльності учнів. Нагадайте їм, наприклад, про казку американського письменника Р. Кіплінга «Кішка, яка гуляла сама по собі», де стверджується, що першою свій­ською твариною була кішка. Запропонуйте учням за методом уявного мікрофона відповісти: чи погоджуються вони з такою думкою? Чому?

Вислухайте 2-3 відповіді учнів, не коментуйте.

Потім задайте додаткові запитання:

• Чим свійська рослина відрізняється від дикої?

• А свійська тварина?

• Як ви думаєте, як з'явились перші свійські тварини?

- Чи знаєте ви з історії стародавнього світу, коли (в який період історії людства) це відбулося?

За 2-3 хвилини вислухавши відповіді учнів, спитайте їх, чому, на їхню думку, буде присвячений цей урок. Потім оголосіть тему уроку: «Найдавніші землероби та скотарі на території України». Обов'язко­во запишіть її на дошці, так само як і очікувані результати уроку.

Прочитайте з учнями формулювання результатів і наголосіть, що наприкінці уроку ви перевірите, чи досягнуто цих результатів.

Надання нової інформації.

Запишіть на дошці слово «неоліт» і запропонуйте учням пояснити його значення, підкресліть, що новий кам'яний вік (УІ-ІУ тис. до н. є.) був відзначений великими змінами у житті людства, насамперед тим, що людство опанувало нові заняття і новий спосіб життя. Необхідний матеріал для цього є у будь-якому посібнику, наприклад: І.А. Коляда, К.І. Крилач, С.П. Юренко «Історія України» (підручник для 6-7 кл. -К., 1998. - С. 20-37) або В. Власов «Історія України» (підруч. для 7 кл. / За ред. Ю.А. Мицика. - К., 2004. - С. 16-27).

Як домашнє завдання запропонуйте дітям написати есе з 5-7 речень-аргументів з викладенням своєї позиції щодо поставленого запитання.

Знов зверніть увагу учнів на очікувані результати уроку і попросіть учнів оцінити себе за кожним з них по 12-бальній системі. Спитайте про найнижчі й найвищі оцінки. Поясніть, що якщо їх не задовольняє рівень досягнутих результатів, вони можуть підвищити його, працю­ючи вдома.

Проведення інтерактивного уроку історії дозволяє нам бути впев­неними, що наші учні можуть пояснити зміст опрацьованого ма­теріалу, встановити зв'язки між попереднім матеріалом і тим, що вив­чався сьогодні, продемонструвати певний рівень умінь і навичок, вис­ловити своє ставлення до матеріалу вивченої теми.

Запропоновані нові підходи до проектування уроку або іншого відрізка навчально-виховного процесу безумовно потребують по­дальшого осмислення і поступового запровадження у практику на­вчання не тільки історії, а й інших предметів, оскільки саме навчання, орієнтоване на реальні, чіткі, вимірювані, зрозумілі, життєво значущі результати, може сьогодні забезпечити дійсний розвиток особистості кожного учня і майбутнє нашої держави.