- •Теорія і методика навчання історії
- •1. Поняття та сутність методики навчання історії
- •2. Роль і місце методики в шкільному навчанні історії
- •3. Зв'язок методики з іншими науками
- •4. Методи наукових досліджень у методиці навчання історії
- •5. Нормативно-правове та методичне забезпечення курсу
- •6. Періодизація становлення й розвитку навчання історії
- •7. Навчання історії в XV-XVIII ст.
- •8. Особливості розвитку методики викладання історії в хіх ст.
- •9. Методика викладання історії на поч. Хх ст. (методи навчання, пошуки шляхів активізації навчання).
- •10. Шкільна історична освіта в 1917 – на поч. 30-х рр.
- •11. Введення самостійних курсів історії (початок 30 – кінець 50-х рр.)
- •12. Шкільна історична освіта в 60 – 80-х рр. Хх ст.
- •13. Реформування шкільної історичної освіти в Україні в пострадянський час
- •14. Проблеми викладання історії у ххі ст.
- •15. Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні
- •16. Порівняння лінійної та концентричної систем шкільної історичної освіти
- •17. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні
- •18. Аналіз концепції історичної освіти. Структура, основні постулати і методичні основи шкільної історичної освіти
- •19. Загальне поняття про стандарт і його структурні компоненти. Аналіз змісту стандарту
- •20. Основні компоненти змісту сучасної історичної освіти
- •21. Історичні факти та їх класифікація в курсі сучасної історичної освіти
- •22. Теоретичний матеріал в історичних курсах
- •23. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу
- •24. Співвідношення фактів і теорії в курсах основної школи
- •25. Педагогічна діагностика, її мета та сутність
- •26. Специфіка навчального предмета «історія» та її відображення у процесі діагностування
- •27. Діагностування навченості учнів з історії.
- •28. Роль педагогічної діагностики в навчально виховному процесі
- •29. Пізнавальні вміння як компонент змісту шкільної історичної освіти
- •30. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії
- •31. Методика формування пізнавальних умінь
- •32. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії
- •33. Коротка характеристика основних пізнавальних процесів
- •34. Особливості пізнавального інтересу учнів під час вивчення історії
- •35. Індивідуально-психологічні особливості учнів та їх врахування у формуванні навчальних досягнень учнів з історії
- •36. Проблема диференційованого підходу до школярів при вивченні історії
- •37. Психологічні особливості сприйняття історії п’ятикласниками
- •38. Характеристика пізнавальних можливостей учнів основної школи в навчанні історії
- •39. Психологічні особливості сприйняття історії старшокласниками
- •40. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії. Основні фактори розвитку в учнів пізнавального інтересу до історії
- •41. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії
- •42. Пізнавальні завдання як засіб діагностики й розвитку пізнавальних можливостей учнів у вивченні історії
- •43. Проблема методів навчання історії та їх класифікація
- •44. Прийоми і засоби навчальної діяльності учнів
- •45. Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні
- •46. Прийоми вивчення історичного матеріалу на теоретичному рівні
- •47. Сучасні методи навчання історії
- •48. Оптимальний вибір методів навчання в сучасній школі
- •49. Пріоритети інноваційного навчання в сучасній школі
- •50. Характеристика основних моделей навчання історії
- •51. Інтерактивні технології навчання
- •52. Структура інтерактивного уроку
- •53. Традиційні та інноваційні технології в навчанні історії
- •54. Проектна технологія навчання історії.
- •55. Розвиток критичного мислення на уроках історії
- •56. Метод кооперативного навчання історії
- •57. Дискусії та структуровані дебати на уроках історії
- •58. Рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо викладання суспільних дисциплін у 2016-2017 навчальному році
- •59. Педагогічні дослідження. Особливості їх застосування на уроках історії
- •60. Поняття та методика педагогічного експерименту
47. Сучасні методи навчання історії
Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.
Метод «Знайомство» допомагає учителю встановити позитивний психологічний клімат на початку уроку. Обов’язкові правила для цієї вправи: діти стоять по колу, говорять по-черзі, виконуються систематично. Інтерпретація цього метода різноманітна. Учням можна запропонувати назвати своє ім’я, чим любить займатися, побажати щось сусіду, назвати комплімент, поздороватись ліктями, передати «добро» у долонях тощо.
«Метод релаксації» використовується, якщо вчитель помітив, що учні втомились. Релаксаційні ігри необхідні для того, щоб повеселитися, відпочити, відволіктися. Це можуть бути рухливі вправи, фізхвилинки, масаж один одному, прослуховування спокійної музики, довільне ходіння по класу тощо.
Метод «Дерево цілей» - це совокупність цілей, які мають свою структуру. «Вершина дерева» - головна мета, «гілки дерева» - додаткові цілі. Цей метод дозволяє школярам побачити свої цілі в колективі, в групі. Мотивує на отримання стійкої структури мети, проблем, напрямків на уроці. Школяр знає, що потрібно робити на кожному етапі уроку (при виконанні проблемного завдання). При цьому додаткові цілі ведуть дитину до головної. В ході уроку група аналізує до чого може привести додаткові цілі, наприклад, закріплення попередньої теми дасть можливість гарно написати контрольну роботу тощо. «Дерево цілей» рекомендовано використовувати як до основної теми, так і для окремого уроку.
Мозковий штурм (мозкова атака, брейнстормінг) - широко вживаний спосіб продукування нових ідей для вирішення наукових та практичних проблем. Його мета - організація колективної розумової діяльності з пошуку нетрадиційних шляхів вирішення проблем.
Використання методу мозкового штурму в навчальному процесі дозволяє вирішити такі завдання:
творче засвоєння школярами навчального матеріалу;
зв'язок теоретичних знань з практикою;
активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів;
формування здатності концентрувати увагу і розумові зусилля на вирішенні актуального завдання;
формування досвіду колективної розумової діяльності.
Загальною вимогою, яку необхідно враховувати при виборі проблеми на уроці для мозкового штурму - можливість багатьох неоднозначних варіантів вирішення проблеми, яка висувається перед учнями.
Підготовка до мозкового штурму включає наступні кроки:
визначення мети заняття, конкретизація навчального завдання;
планування загального ходу заняття, визначення часу кожного етапу заняття;
підбір питань для розминки;
розробка критеріїв для оцінки пропозицій, що надійшли і ідей, що дозволить цілеспрямовано і змістовно провести аналіз і узагальнення підсумків заняття.
Метод «Автобусна зупинка» - матеріал розподіляється по зупинкам. На кожній зупинці учні виконують індивідуальні або групові завдання.
Для завершення уроку або навчального матеріалу можливе використання таких методів як «Мудра порада», «Лист до самого себе», «Коло висновків» тощо. Ці методи допоможуть ефективно, грамотно та цікаво завершити урок.
