19. Загальне поняття про стандарт і його структурні компоненти. Аналіз змісту стандарту

Термін "державний освітній стандарт" означає основні норми освіченості (знань), встановлені державою на території України. Державні освітні   стандарти   забезпечують   рівні   можливості   отримання   повної нецензової освіти усіма розумово відсталими дітьми у тих навчальних закладах, у яких вони навчаються.

В основу державної стандартизації корекційної освіти покладено вимогу неодмінної інтеграції осіб у сучасне суспільство та соціалізацію й професійну адаптацію в ньому.

У 2004 році Кабінет Міністрів України затвердив створений вперше в історії України Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку. Даний документ базується на основі державного стандарту для масової школи, оскільки об’єктами стандартизації виступають зміст освіти та система його формування. Освітній стандарт змінюється один раз на десять років.

Державний освітній стандарт підготовлено з урахуванням вимог міжнародного дослідження освітніх досягнень учнів масових шкіл (програма PISA), згідно яких у зміст стандартів закладено ті знання, уміння й навички, які на міжнародному рівні вважаються необхідними. Так, з читання пріоритетними є уміння, які забезпечують вільне використання отриманих у школі знань у подальшому житті: уважно прочитати зв'язний текст, виділити з поданої в ньому інформації саме ті факти й дані, які необхідні для правильної відповіді на поставлене завдання.

Мета Державного освітнього стандарту: забезпечення особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу, дотримання наступності між: дошкільною і шкільною освітою, створення передумов для забезпечення інтегрованого та інклюзивного навчання розумово відсталих учнів.

У Державному освітньому стандарті для осіб з інтелектуальною недостатністю відображено уявлення сучасного суспільства про необхідний рівень освіченості розумово відсталих учнів з урахуванням їх психофізичних можливостей щодо його досягнення (враховано особливості психофізичного розвитку учнів з вищим та нижчим рівнем розвитку пізнавальних можливостей), вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів, трудової і початкової професійної підготовки, корекційно-розвиткової роботи. Також враховано соціокультурні й економічні умови проживання дітей. Оптимальна структура освітніх стандартів передбачає поєднання у них державного  та шкільного  компонентів.   У  стандарті  зміст  навчального матеріалу розструктуровано за освітніми  галузями: "мови і  читання", "математика," "здоров'я і фізична культура", "людина і світ", "технології," "мистецтво", які відповідають освітнім галузям Державного стандарту освіти для  масових  навчальних  закладів,   але  їх  склад  відрізняється  набором предметів, що пропонуються для вивчення. Так, освітня галузь "математика" для масових навчальних закладів охоплює такі предмети, як математика, алгебра, геометрія тощо. Учням з інтелектуальною недостатністю пропонується вивчати лише математику в доступному для них обсязі з елементами пропедевтики геометрії та алгебри. Складовими освітньої галузі "мови і читання" є: українська (російська мова), читання у молодших класах, літературне читання у старших класах на відміну від освітньої галузі "мови і література" для масових навчальних закладів, де учням пропонуються для вивчення, крім української мови і мови навчання, іноземна мова, література. Замість предметів "фізика", "хімія" пропонується предмет "побутова фізика і хімія".

Державний освітній стандарт втілюється на декількох взаємопов'язаних рівнях: а) загальні нормативні документи, навчальні предмети, програми; б) підручники і посібники; в) матеріали для перевірки та оцінки підготовленості учнів.