- •1 Загальні положення
- •1.1 Інженерні вишукування в загальному комплексі будівельного виробництва.
- •1.2 Види інженерних вишукувань.
- •1.3 Принципи планування і організації виконання інженерних вишукувань.
- •1.4 Метрологічне забезпечення інженерних вишукувань.
- •Контрольні запитання до першої теми.
- •2 Інженерно-геодезичні вишукування
- •2.1 Загальні вимоги та склад інженерно-геодезичних вишукувань.
- •2.2 Склад і об’єм окремих видів інженерно-геодезичних вишукувань.
- •2.3 Основні елементи та прийоми специфічних інженерно-геодезичних вишукувань.
- •Контрольні запитання до другої теми.
- •3 Інженерно-геологічні вишукування
- •3.1 Загальні вимоги та склад інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.2 Склад і об’єм окремих видів інженерно-геологічних вишукувань.
- •3.3 Додаткові вимоги до вишукувань для реконструкції і технічного пересонащення підприємств.
- •3.4 Додаткові вимоги до вишукувань в районах розповсюдження специфічних грунтів.
- •3.5 Додаткові вимоги до вишукувань у районах розвитку небезпечних геологічних процесів
- •3.6 Інженерно-геологічні вишукування при наявності деформацій в будівлях і спорудах.
- •3.7 Основні методи, які застосовуються при інженерно-геологічних вишукуваннях.
- •Контрольні запитання до третьої теми
- •4 Інженерно-гідрометеорологічні вишукування
- •4.1 Загальні вимоги та склад інженерно-гідрометеорологічних вишукувань.
- •4.2 Склад і об’єм окремих видів інженерно-гідрометеорологічних вишукувань
- •Контрольні запитання до четвертої теми
- •5 Архітектукно-містобудівні вишукування
- •5.1 Комплексна оцінка стану навколишнього середовища.
- •5.2 Оцінка кліматичних і мікрокліматичних умов.
- •5.3 Радіаційний та інсоляційний режим.
- •5.4 Аераційний режим.
- •5.5 Охорона повітря від забруднення.
- •5.6 Зниження рівня звуку на території, призначеній для забудови і в будівлях.
- •Контрольні запитання до п’ятої теми
- •Література для самостійного вивчення
3.5 Додаткові вимоги до вишукувань у районах розвитку небезпечних геологічних процесів
3.5.1 Карст.
В районах розвитку карсту окрім проведення звичайних обстежень необхідно вивчити:
– геологічні, гідрогеологічні і геоморфологічні умови розвитку карсту;
– розповсюдження, характер та інтенсивність проявлення, історію і закономірності його розвитку;
– районування території за умовами розвитку карсту, характера і ступеня закарстованості;
– оцінку стійкості території відносно карстових провалів і просадок;
– особливості фізико-механічних властивостей грунтів і гідрогеологічних умов, пов’язаних з карстом;
– оцінку розвитку карсту під впливом природних і техногенних факторів в період будівництва і експлуатації об’єктів;
– рекомендації інженерно-геологічного характеру щодо раціонального використання території та противокарстових заходів.
При вишукуваннях в карстових районах необхідно дотримуватись вимог з охорони навколишнього середовища, передбачати та впроваджувати такі заходи, які не допустять порушень геологічної обстановки буровими, дослідно-фільтраційними та іншими роботами, що можуть призвести до небезпечної активізації карсту. Пробурені скважини необхідно ліквідувати, забивши їх глиною або цементним розчином.
3.5.2 Схилові процеси.
Для місцевостей, де можливі небезпечні схилові процеси (оповзні, осипи, обвали, снігові лавини, соліфлюкції) необхідно визначати і додатково наводити у звіті:
– площу і глибину захвату схилів небезпечними процесами, динаміку їх розвитку у часі в залежності від особливостей геологічної будови і морфології схилів, режиму підземних і поверхневих вод, промерзання і відтаювання;
– можливість порушення стійкості схилів вказаними процесами і ступінь їх небезпечності для об’єктів будівництва;
– ефективність існуючих споруд інженерного захисту, рекомендації щодо необхідності виконання захисних заходів.
3.5.3 Селі.
При дослідженнях в селенебезпечних районах вивчаються наявність селевих процесів, їх генезис, умови утворення, механізм формування, частота сходу селей, максимальні об’єми одночасних виносів селевої маси, динамічні параметри, властивості грунтів зони впливу селевого потоку та селевого затоплення. У звіті вказуються також безпечні зони, шляхи евакуації та наводяться рекомендації щодо інженерного захисту.
3.5.4 Переробка берегів водосховищ, озер і річок.
Вивчення змін місцевості у результаті переробки берегів водойомів виконується в комплексі з інженерно-гідрометеорологічними вишукуваннями. З метою отримання результатів спостережень на протязі певного часу дослідження для передпроектної документації, проекту та для робочої документації слід проводити без перерви, тобто стаціонарно. Необхідно встановити і додатково відобразити в звіті:
– основні геологічні і кліматичні фактори і умови розвитку переробки берегів;
– ведучі берегоформуючі процеси на майданчику проектуємого будівництва та на прилягаючому узбережжі;
– оцінку інтенсивності переробки берегів у просторі та у часі в незайманих природних умовах;
– ефективність заходів інженерного захисту;
– прогнозування змін берегів в процесі будівництва і єксплуатації об’єктів.
3.5.5 Сейсмічні райони.
Визначення сейсмічності майданчиків будівництва виконується на підставі сейсмічного мікрорайонування, яке проводиться у складі інженерних вишукувань. За результатами виконаних робіт складається карта сейсмічного мікрорайонування з пояснювальною запискою, яка затверджується як нормативний документ, обов’язковий для всіх організацій, що займаються проектуванням будівництва на даній території.
У випадках, коли в процесі проведення інженерних вишукувань виявлені не враховані при складанні карт фактори, здатні вплинути на сейсмічність (наприклад тривалий вплив техногенних факторів), а також при розміщенні будівель (споруд) на межах ділянок з різною сейсмічністю, слід уточнити сейсмічність майданчика будівництва. Ці роботи виконуються організацією, яка складала карту сейсмічного мікрорайонування або, по узгодженню з нею, іншого вишукувальною організацією.
