4.Зовнішня сонна артерія

На рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae) загальна сонна

артерія (arteria carotis communis) поділяється на:

зовнішню сонну артерію (arteria carotis externa);

внутрішню сонну артерію (arteria carotis interna).

Місце розгалуження називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis).

Зовнішня сонна артерія відгалужується від зага-льної сонної артерії (arteria carotis interna) в ділянці сонного трикутника (trigonum caroticum) на рівні верхнього краю щитоподібного хряща (margo superior cartilaginis thyroideae).

На рівні шийки нижньої щелепи (collum mandibulae) ця артерія розгалужується на свої дві кінцеві гілки. Від зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa) відходять:

передні гілки;

задні гілки;

присередні гілки;

кінцеві гілки.

До передньої групи гілок зовнішньої сонної ар-терії (rami anteriores arteriae carotidis externae) належать:

верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior), що здійснює кровопостачання щитоподіб-ної

залози (glandula thyroidea)

верхню гортанну артерію (arteria laryngea superior), яка здійснює кровопостачання м’язів слизової оболонки гортані (musculi et tunica mucosa laryngis);

язикова артерія (a. lingualis), що забезпечує кровопостачання під’язикової залози (glandula sublingualis) і розгалужується на спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) та глибоку артерію язика

(arteria profunda linguae), які забезпечують кровопостачан-ня м’язів і слизової оболонки язика (musculi et tunica mucosa linguae);

лицева артерія (a. facialis) – в ділянці підщеле-пного трикутника (trigonum submandibulare) розга-

лужується на:

гілки до піднижньощелепної залози (glandula submandibularis);

висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens) до м’якого піднебіння (palatum molle);

мигдаликову гілку (ramus tonsillaris) до піднебін-ного мигдалика (tonsilla palatina).

Кінцевою гілкою лицевої артерії (a. facialis) є кутова артерія (a. angularis), яка прямує до присереднього кута ока, анастомозує з артерією спинки носа (a. dorsalis nasi) із системи внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а саме – від очної артерії (a. ophthalmica).

До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami posteriores arteriae carotidis externae) належать:

груднинно-ключично-соскоподібна артерія (a. sternocleidomastoidea), йде до однойменного

м’яза, може відходити від верхньої щитоподібної ар-терії або від потиличної артерії;

потилична артерія (a. occipitalis), забезпечує кровопостачння:

шкіри потилиці (cutis occipitis);

черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

задня вушна артерія (a. auricularis posterior), plsqcyє кровопостачння: - шкіри вушної раковини

(cutis auriculae);

шкіри потилиці (cutis occipitis);

слизової оболонки барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani);

черепної твердої оболонки (dura mater cranialis).

До присередньої групи гілок зовнішньої сонної артерії (rami arteriae carotidis externae) належить:

висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens), яка забезпечує кровопостачння:

м’язів глотки (musculi pharyngis);

глибоких м’язів шиї (musculi colli; musculi cervicis profundi);

черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

барабанної порожнини (cavitas tympani).

До кінцевих гілок зовнішньої сонної артерії (rami distales arteriae carotidis externae) належать:

1 Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis), яка є безпосереднім продовженням

зовнішньої сонної артерії (arteria carotis externa), її кінцевою гілкою. Вона проходить попереду вушної раковини (auricula) у скроневу ділянку (regio temporalis) і на рівні надочноямкового краю лобової кістки (margo supraorbitalis ossis frontalis)

2 Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є дру-гою кінцевою гілкою і найбільшою гілкою зовнішньої

сонної артерії (a. carotis externa).

Відповідно до топографії верхньощелепної артерії (a. maxillaris) в ній виділяють:

1-й відділ – щелеповий відділ (pars mandibularis);

2-й відділ – крилоподібний відділ (pars pterygoidea);

3-й відділ – крилопіднебінний відділ (pars pterygopalatina).

Від щелепового відділу верхньощелепної артерії (pars mandibularis arteriae maxillaris) відходять такі гілки:

глибока вушна артерія (a. auricularis profunda) до барабанної перетинки (membrana tympanica) та

зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus);

передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) до барабанної порожнини (cavitas tympani);

нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior) до нижньої щелепи (mandibula), де постачає кров до

ясен (gingiva) і зубів (dentes);

середня оболонкова артерія (a. meningea media) до черепної твердої оболонки (dura mater cranialis).

У межах крилоподібного відділу (pars pterygoidea) від верхньощелепної артерії (arteria maxillaris)

відходять такі гілки:

жувальна артерія (а. masseterica) – до жуваль-них м’язів;

щічна артерія (а. buccalis) – до щічного м’яза;

задня верхня коміркова артерія (a. alveolaris superior posterior) та її гілки:

зубні гілки (rr. dentales);

Від крило-піднебінного відділу (pars pterygopalatina) відходять такі гілки:

підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) – до м’язів лиця (musculi faciei) та нижніх м’язів очного яблука, через передні верхні коміркові артерії (aa. аlveolares superiores anteriores) – до верхніх

передніх зубів (dentes) і ясен верхньої щелепи (gingiva maxillae);

низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) – до твердого піднебіння (palatum durum),

м’якого піднебіння (palatum molle) та підне-бінного мигдалика (tonsilla palatina);

клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) – до слизової оболонки носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi);

артерія крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei) – до слухової труби (tuba auditiva).

Білет № 9

1.Топографія шиї. Фасції шиї.

ТОПОГРАФІЯ Шия (collum; cervix) поділяється на такі ділянки:

• передню шийну ділянку (regio cervicalis anterior), що складається з двох передніх шийних три-

кутників (trigona cervicalia anteriora);

• груднино-ключично-соскоподібну ділянку (regio sternocleidomastoidea);

• бічну шийну ділянку (regio cervicalis lateralis), або задній шийний трикутник (trigonum cervicale posterius), або бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale);

• задню шийну ділянку (regio cervicalis posterior; regio colli posterior), або каркову ділянку (regio nuchae).

Передня шийна ділянка

(regio cervicalis anterior),

або передній шийний трикутник

(trigonum cervicale anterius)

Вона оточена:

• угорі нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);

• унизу – грудниною (sternum);

• з боків – передніми краями груднино-ключично-соскоподібних м’язів (margines anteriores musculorum sternocleidomastoideorum).

Передньою серединною лінією шиї (linea mediana colli anterior) передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior) поділяється на:

• правий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius dextrum);

• лівий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius sinistrum).

У кожному такому трикутнику розрізняють:

1 Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare), який оточений:

• нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);

• переднім та заднім черевцями двочеревцевого м’яза (venter anterior et venter posterior musculi digastrici).

У піднижньощелепному трикутнику виділяють трикутник Пирогова (trigonum Pirogovi), який оточе-ний:

• заднім краєм щелепно-під’язикового м’яза (margo posterior musculi mylohyoidei);

• сухожилком заднього черевця двочеревцевого м’яза (tendo ventris posterioris musculi digastrici);

• під’язиковим нервом (nervus hypoglossus).

У ньому проходить язикова артерія (arteria lingualis).

2 Сонний трикутник (trigonum caroticum) оточений:

• заднім черевцем двочеревцевого м’яза (venter posterior musculi digastrici);

• верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза (venter superior musculi omohyoidei);

• переднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo anterior musculi sternocleidomastoidei).

У цьому трикутнику можливий хірургічний доступ до загальної сонної артерії (arteria carotis communis) та її роздвоєння (bifurcatio carotidis).

3 М’язовий трикутник (trigonum musculare), або лопатково-трахейний трикутник (trigonum omotracheale) обмежений:

• верхнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза (venter superior musculi omohyoidei);

• переднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo anterior musculi sternocleidomastoidei);

• білою лінією шиї (linea alba colli).

4 Підборідний трикутник (trigonum submentale) оточений:

• передніми черевцями правого та лівого двочеревцевих м’язів (ventres anteriores musculorum digastricorum dextri et sinistri);

• під’язиковою кісткою (os hyoideum);

- нижньою щелепою (mandibula).

Груднино-ключично-соскоподібна ділянка

(regio sternocleidomastoidea)

Ця ділянка відповідає проекції груднино-ключично-соскоподібного м’яза (musculus sternocleidomastoideus). У межах цієї ділянки між голівками груднино-ключично-соскоподібного м’яза

(musculus sternocleidomastoideus) над ключицею (clavicula) розміщена мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor).

Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis),

або задній шийний трикутник trigonum cervicale posterius),

Вона є парною, тобто є правий бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale dextrum) і лівий біч-

ний шийний трикутник (trigonum colli laterale sinistrum), що обмежені:

• заднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);

• переднім краєм трапецієподібного м’яза (margo anterior musculi trapezii);

• верхнім краєм ключиці (margo superior claviculae).

У цьому трикутнику розрізняють:

1 Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigo-num omotrapezoideum), що оточений:

- заднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);

-нижнім черевцем лопатково-під’язикового м’яза (venter inferior musculi omohyoidei);

-переднім краєм трапецієподібного м’яза (margo anterior musculi trapezii).

Велику надключичну ямку (fossа supraclavicula-ris major), або лопатково-ключичний трикут-

ник (trigonum omoclaviculare), що оточують:

-задній край груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);

-нижнє черевце лопатково-під’язикового м’яза (venter inferior musculi omohyoidei); -верхній край ключиці (margo superior claviculae).

Задня шийна ділянка(regio cervicalis posterior; regio colli posterior),

або каркова ділянка (regio nuchae)

Вона відповідає проекції верхньої частини трапецієподібного м’яза (musculus trapezius) на шиї

(colli). Ця ділянка (regio cervicalis posterior) оточена:

• зовнішнім потиличним виступом (protuberantia occipitalis externa);

• верхньою карковою лінією потиличної кістки (linea nuchalis superior ossis occipitalis);

• умовною лінією, яка сполучає надплечові відростки правої і лівої лопаток (acromia scapularum dextrae et sinistrae) з остистими відростками виступного хребця (processus spinosi vertebrae prominentis).

ШИЙНА ФАСЦІЯ

(fascia cervicalis; fascia colli)

Шийна фасція описується за В.М.Шевкуненком та за Міжнародною анатомічною номенклатурою.

За В.М.Шовкуненком розрізняють 4 шийні фасції (поверхневу, власну, внутрішню і передхребто-

ву), які мають 5 фасціальних листків.

Перший фасціальний листок – поверхнева шийна фасція (fascia colli superficialis) – охоплює

всю шию (collum), як комірець, і, роздвоюючись, утворює піхву для підшкірного м’яза шиї (vagina platysmatis).

Власна шийна фасція (fascia colli propria) має два листки:

• поверхневий листок (другий фасціальний листок);

• глибокий листок (третій фасціальний листок).

Другий фасціальний листок – поверхневий листок власної шийної фасції (folium superficiale fasciae colli propriae).

Цей листок утворює піхву для груднино-ключично-соскоподібного м’яза (vagina musculi sternocleido-

mastoidei) і трапецієподібного м’яза (vagina musculi trapezii).

Третій фасціальний листок – глибокий листок власної шийної фасції (folium profundum fasciae colli propriae).

Цей листок утворює піхви для м’язів (vaginae musculorum), що розташовані нижче під’язикової кіст-

ки (musculi infrahyoidei). Зростаючись з поверхневим листком власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae), спереду утворює білу лінію шиї (linea alba colli).

Між другим і третім фасціальними листками шиї над грудниною (sternum) утворюється надгруднин-

ний простір; надгруднинний міжапоневротичний простір (spatium suprasternale; spatium interaponeuroticum suprasternale), де залягає яремна венозна дуга (arcus venosus jugularis).

Четвертий фасціальний листок – внутрішня шийна фасція (fascia endocervicalis) – поділя-

ється на:

• пристінковий листок (folium parietale);

• нутрощевий листок (folium viscerale).

Пристінковий листок (folium parietale) охоплює всі органи шиї разом, а нутрощевий (folium viscerale)

– кожний орган шиї окремо.

Між пристінковим та нутрощевим листками (folium parietale et viscerale) спереду від трахеї (trachea)

міститься передтрахейний простір (spatium pretracheale).

П’ятий фасціальний листок – передхребтова фасція (fascia prevertebralis) – охоплює всі гли-

бокі м’язи шиї (musculi colli profundi), утворюючи для кожного з них окремі піхви (vaginae).

Між п’ятим фасціальним листком і пристінковим листком (lamina parietalis) четвертої фасції утворю-

ється позаглотковий простір (spatium retropharyngeale).

За Міжнародною анатомічною номенклатурою (Сан-Паулу, 1997) розрізняють три плас-тинки шийної фасції.

1 Поверхневу пластинку шийної фасції (lamina superficialis fasciae cervicalis), яка відповідає по-верхневому листку власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae), за В.М.Шевкуненком, за якою міститься надгруднинний простір (spatium suprasternale).

2 Передтрахейну пластинку шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), яка відпові-

дає глибокому листку власної фасції шиї, за В.М.Шевкуненком, і формує сонну піхву (vagina carotica), за якою знаходиться переднутрощевий простір (spatium previscerale).

3 Передхребтову пластинку шийної фасції (lamina prevertebralis fasciae cervicalis), яка відпові-

дає аналогічній фасції шиї, за В.М.Шевкуненком. Перед нею виділяють занутрощевий простір (spatium retroviscerale).

Між переднім і середнім драбинчастими м’язами (musculi scaleni anterior et medius) є міждрабинча-

стий простір (spatium interscalenum), де проходить підключична артерія (arteria subclavia) та стовбури

плечового сплетіння (truncі plexus brachialis).

Перед драбинчастими м’язами (musculi scaleni) розташований переддрабинчастий простір (spatium antescalenum), де проходить підключична вена (vena subclavia).

Глибокий листок власної шийної фасції (lamina profunda fasciae colli propriae), за В.М.Шевкуненком, огортаючи підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei), формує лопатково-ключичний апоневроз (aponeurosis omoclavicularis), або шийний парус (Рише), який сприяє відтоку крові у поверхневих венах

шиї (venae superficiales colli), зрощених із цим апоневрозом.

Між листками внутрішньої шийної фасції (fascia endocervicalis colli), за В.М.Шевкуненком, спереду розташовується переднутрощевий простір (spatium previscerale), який містить жирову клітковину, лім-фовузли (nodi lymphatici), нерви (nervi) і сполучається з переднім середостінням (mediastinum).

Між внутрішньою шийною фасцією (fascia endocervicalis colli) та передхребтовою фасцією (fascia prevertebralis), за В.М.Шевкуненком, знаходиться занутрощевий простір (spatium retroviscerale), який

містить жирову клітковину і продовжується у заднє середостіння (mediastinum posterius).