2.Товстий кишечник.

Товста кишка (intestinum crassum) у вигляді рамки оточує нижній поверх черевної порожнини.

Вона має такі ознаки, за якими її можна відрізнити від тонкої кишки (intenstinum tenue):

стрічки ободової кишки (taeniae coli), які утворені зовнішнім поздовжнім шаром м’язової оболонки кишки (stratum longitudinale externum tunicae muscularis coli). Їх є три:

вільна стрічка (taenia libera);

чепцева стрічка (taenia omentalis);

брижовоободовокишкова стрічка (taenia mesocolica);

випини ободової кишки (haustra coli), які утворюються внаслідок того, що поздовжні м’язові

стрічки ободової кишки (taeniae coli) коротші за довжину кишки;

чепцеві привіски (appendices omentales), або жирові привіски ободової кишки (appendices adiposae coli).

Крім того, слизова оболонка товстої кишки (tunica mucosa intestini crassi) має півмісяцеві складки

ободової кишки (plicae semilunares coli) і не має ворсинок (villi).

Товста кишка (intestinum crassum) має такі відділи:

сліпу кишку (caecum);

ободову кишку (colon), яка складається з:

висхідної ободової кишки (colon ascendens);

поперечної ободової кишки (colon transversum);

низхідної ободової кишки (colon descendens);

сигмоподібної ободової кишки (colon sigmoideum);

пряму кишку (rectum);

відхідниковий канал (canalis analis).

Сліпа кишка (caecum) – розміщена у правій клубовій ямці (fossa iliaca dextra), оточена очеревиною (peritoneum) з усіх боків (інтраперитонеально), але не має власної брижі.

місці сходження стрічок (taeniae coli) на сліпій кишці (caecum) розміщений червоподібний

відросток (appendix vermiformis), який вкритий очеревиною (peritoneum) з усіх боків

(інтраперитонеально) і має брижу червоподібного відростка (mesoappendix).

Червоподібний відросток (appendix vermiformis) є вторинним лімфоїдним органом (organon lymphoideum secundarium), у своїй стінці містить скупчені лімфатичні вузлики (noduli lymphoidei aggregati).

Висхідна ободова кишка (colon ascendens) розміщена вертикально в правій бічній черевній ділянці і оточена очеревиною з трьох боків (мезоперитонеально), брижі не має.

При її переході у поперечну ободову кишку (colon transversum) утворюється правий згин ободової кишки (flexura coli dextra), який прилягає до печінки (hepar) і тому називається печінковим згином ободової кишки (flexura coli hepatica).

Поперечна ободова кишка (colon transversum) перетинає черевну порожнину (cavitas abdominis) справа наліво. Вкрита очеревиною (peritoneum) з усіх боків (інтраперитонеально), дуже рухлива завдяки довгій брижі поперечної ободової кишки (mesocolon transversum).

На місці переходу її в низхідну ободову кишку (colon descendens) утворюється лівий згин ободової кишки (flexura coli sinistra), який прилягає до селезінки (splen) і називається селезінковим згином ободової кишки (flexura coli splenica).

Низхідна ободова кишка (colon descendens) розміщена майже вертикально в лівій бічній черевній ділянці, вкрита очеревиною (peritoneum) з трьох боків (мезоперитонеально).

Сигмоподібна ободова кишка (colon sigmoideum) розміщена в лівій клубовій ямці (fossa iliaca sinistra), покрита очеревиною (peritoneum) з усіх боків (інтраперитонеально) і має довгу брижу сигмоподібної ободової кишки (mesocolon sigmoideum).

Пряма кишка (rectum) відрізняється від усіх інших відділів товстої кишки відсутністю специфічних ознак і є кінцевим відділом товстої кишки (intestinum crassum), який розміщений між сигмоподібною ободовою кишкою (colon sigmoideum) та відхідниковим каналом (canalis analis).

Вона утворює такі згини:

1 Верхній – крижовий згин (flexura sacralis), який відповідає увігнутості крижової кістки (os sacrum).

2 Нижній – відхідниково-прямокишковий згин (flexura anorectalis), або промежинний згин

3 Бічний згин (flexura lateralis), який складається з:

Найширша частина прямої кишки (rectum), що розміщена над відхідниковим каналом (canalis analis), називається ампулою прямої кишки (ampulla recti).

Кровопостачання товстої кишки забезпечують верхня та нижня брижові артерії, що відходять від черевної аорти (мал. 207).

До правого відділу ободової кишки йдуть гілки верхньої брижової артерії, до клубово-сліпокишкового кута — сліпокишкова артерія, яка віддає гілки до кінцеого відділу клубової кишки, сліпої кишки та червоподібного відростка. Артерія червоподібного відростка (a. appendicularis) проходить у його брижі. До висхідної ободової кишки прямує права ободова артерія (a. colica dextra). Вона поділяється на низхідну гілку, що сполучається з висхідною гілкою сліпокишкової артерії, та висхідну, яка з'єднується з правою гілкою середньої ободової артерії. Поперечна ободова артерія, що її постачає кров'ю середня ободова, поділяється на дві гілки та сполучається з лівою і правою ободовими артеріями відповідно.

Нижня брижова артерія постачає кров'ю товсту кишку від лівого згину до верхньої третини прямої кишки. Вона віддає до низхідної кишки ліву ободову артерію (a. colica sinistra), яка поділяється на висхідну та низхідну гілки. Висхідна на рівні лівого згину сполучається з лівою гілкою середньої ободової артерії, низхідна — із сигмоподібними артеріями. Анастомоз між лівою гілкою середньої ободової артерії та висхідною гілкою лівої ободової артерії з'єднує басейни верхньої та нижньої брижових артерій і має назву дуга Ріолана.

До сигмоподібної кишки ідуть 2—4 гілки сигмоподібних артерій, які сполучаються між собою.

Верхня прямокишкова артерія (a. rectalis superior) є кінцевою гілкою нижньої брижової артерії та йде до ампули прямої кишки. Вона також пов'язана анастомозами з нижньою сигмоподібною та середньою прямокишковою артеріями.

Венозна кров від товстої кишки відтікає одноіменними з артеріями венами, що формують верхню та нижню брижові вени. Звідти кров надходить до ворітної вени. Від нижнього відділу сигмоподібної кишки кров може відтікати у ворітну вену або гілками прямокишкових вен до нижньої порожнистої вени. Таким чином утворюються внутрішньостінкові порто-кавальні анастомози.

Лімфа від товстої кишки відтікає в лімфатичні вузли, розташовані за ходом судин: вузли червоподібного відростка, передсліпокишкові, засліпокишкові, клубово-ободовокишкові, праві, середні, ліві ободовокишкові, навколоободовокишкові, сигмоподібнокишкові, верхні прямокишкові, а також верхні та нижні брижові вузли.

Іннервацію товстої кишки забезпечують гілки верхнього та нижнього брижових сплетень (симпатична іннервація) та гілки блукаючих нервів і тазові нутрощеві нерви (парасимпатична іннервація).