5. Вегетативна нервова система: парасимпатичнав частина

ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) є частиною нервової системи (systema nervosum), який здійснює іннервацію:

серця (cor);

кровоносних судин (vasa sanguinea);

лімфатичних судин (vasa lymphatica);

внутрішніх органів (viscera), що мають у своєму складі гладку м’язову тканину (textus muscularis glaber) i залозистий епітелій (epithelium glandulare).

Об’єктом іннервації автономної частини периферичної нервової системи (pars autunomica systematis nervosi peripherici) є:

гладка м’язова тканина (textus muscularis glaber);

серцева м’язова тканина (textus muscularis cardiacus);

залози (glandulae).

Автономний; вегетативний відділ (divisio autonomica):

координує роботу всіх внутрішніх органів;

регулює обмінні i трофічні процеси в ycix органах i тканинах тіла людини;

підтримує гомеостаз організму.

Функція автономного; вегетативного відділу (divisio autonomica) координується вищими автономними (вегетативними) центрами, які містяться в:

спинному мозку (medulla spinalis);

мозочку (cerebellum);

гіпоталамусі (hypothalamus);

основних ядрах кінцевого мозку (nuclei basales telencephali);

корі великого мозку (cortex cerebri).

Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) поділяється на:

парасимпатичну частину (pars sympathica);

симпатичну частину (pars parasympathica).

ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНА (pars parasympathica)

Вона має черепну частину (pars cranialis) i тазову частину (pars pelvica), які поділяються на:

центральний відділ парасимпатичної частини автономного відділу (divisio centralis partis parasympathicae divisionis autonomicae);

периферійний відділ парасимпатичної частини автономного відділу (divisio peripherica partis parasympathicae divisionis autonomicae).

До черепної частини центрального відділу парасимпатичної частини (pars cranialis divisionis centralis partis parasympathicae) належать:

додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) – ядро Якубовича;

верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior);

нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior);

заднє ядро блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi).

До черепної частини периферійного відділу парасимпатичної частини (pars cranialis divisionis periphericae partis parasympathicae) належать такі парасимпатичні волокна у складі:

окорухового нерва (nervus oculomotorius), III черепний нерв;

лицевого нерва (nervus facialis), VII черепний нерв;

язико-глоткового нерва (nervus glossopharyngeus), IX черепний нерв;

блукаючого нерва (nervus vagus), X черепний нерв.

Черепній частині периферійного відділу парасимпатичної частини належать такі парасимпатичні вузли:

війковий вузол (ganglion ciliare), що належить до III черепного нерва;

крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum), що належить до VII черепного нерва;

піднижньощелепний вузол (ganglion submandibulare), належить до VII черепного нерва;

під’язиковий вузол (ganglion sublinguale), що належить до VII черепного нерва;

вушний вузол (ganglion oticum), який належить до IX черепного нерва.

Піднижньощелепний вузол (ganglion submandibulare) лежить на присередній поверхні однойменної слинної залози (facies medialis glandulae submandibularis).

До піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare) підходять парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neorofibrae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) у складі барабанної струни; парасимпатичного корінця піднижньощелепного вузла (chorda tympani; radix parasympathica ganglii submandibularis).

Барабанна струна (chorda tympani) приєднується до язикового нерва (n. lingualis) i у складі чутливого корінця – вузлових гілок піднижньощелепного нерва (radix sensoria; rr. ganglionares nervi mandibularis) – доходить до піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare), де їх парасимпатичні волокна утворюють синаптичний зв’язок з тілами других нейронів.

Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) від цього вузла (аксони других нейронів) разом з волокнами язикового нерва (n. lingualis) i симпатичними завузловими нервовими волокнами симпатичного корінця (neurofibrae postganglionicae radicis sympathicae) від лицевого сплетення (plexus facialis) іннервують піднижньощелепну залозу (glandula submandibularis) – передається команда на виділення змішаного (серозного) секрету слини.

Під’язиковий вузол (ganglion sublinguale) непостійний, лежить на зовнішній поверхні під’язикової залози (facies externa glandulae sublingualis). До нього підходять такі самі гілки, як і до парасимпатичного піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare), по яких стимулюється виділення слизового секрету слини.

Вушний вузол (ganglion oticum) прилягає до присередньої поверхні нижньощелепного нерва (facies medialis nervi mandibularis) під овальним отвором (foramen ovale). В ньому розміщені тіла других нейронів.

Парасимпатична частина блукаючого нерва (pars parasympathica nervi vagi) складається з заднього ядра блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi) i численних внутрішньостінкових (інтрамуральних) вузлів, що є складовими біляорганних i внутрішньоорганних сплетень. Ці вузли входять до складу серцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, кишкового,передшлункового та інших нутрощевих автономних сплетень (вегетативних сплетень – plexus autonomici), які іннервують гладку м’язову тканину (textus muscularis glaber), серцеву м’язову тканину (textus muscularis cardiacus) та залози внутрішніх органів шиї, грудей i живота.

До тазової частини центрального відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis centralis partis parasympathicae) належать крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales),До тазової частини периферійного відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis periphericae partis parasympathicae) належать тазові вузли (ganglia pelvica), де розміщені тіла других нейронів.

Нутрощеві сплетення (plexus viscerales) розміщуються:

переважно попереду аорти та її гілок;

навколо судин та внутрішніх органів (позаорганні сплетення);

у стінці внутрішніх органів (внутрішньоорганні сплетення).

Ці сплетення складаються з:

вузлів автономного відділу (вегетативних вузлів);

нервових волокон.

Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли (plexus viscerales et ganglia visceralia) топографічно поділяються на такі частини:

черепно-шийну частину (pars craniocervicalis);

грудну частину (pars thoracica);

черевну частину (pars abdominalis);

тазову частину (pars pelvica).