- •1)Фасції і мязи верньої кінцівки
- •2.Органи імунної системи
- •3. Кінцевий мозок, базальні ядра
- •4. Середостіння
- •1.М*язи голови
- •2. Глотка, топографія
- •3.Проміжний мозок,
- •4.Зовнішня сонна артерія
- •2. Стравохід, будова, кровопостачання, іннервація
- •3. Проміжний мозок
- •4. Верхня порожниста вена.
- •2. Відділи травної трубки,топографія.
- •1.Будова скелету.Будова хребців ,крижової і куприкової кісток.Ребра і груднина
- •2)Спинномозкові нерви : принцип утворення,гілки.
- •3)Шлунок :топографія,будова,кровопостачання та іннервація
- •4Лімфатична система:загальна будова,функції.Лімфатичні вузли голови та шиї
- •2. Травна трубка. Сліпа кишка і червоподібний відросток.
- •4. Лімфатична система: структура, функції. Лімфатичні вузли верхньої і нижньої кінцівок
- •Білет №14 1. М'язи грудей, їх класифікація , кровопостачання і іннервація. М'язи грудної клітки
- •3. VII пара черепних нервів, ядра, ділянки іннервації.
- •4. Будова стінки серця, провідна система серця, іннервація серця.
- •2.Товстий кишечник.
- •3.Зовнішнє та середнє вухо. Барабанна порожнина, її стінки.
- •2)Нирки: топографія, будова. Нефрон: будова. Особливості кровообігу нирки;
- •3)Середній мозок: топографія, структура, зовнішня та внутрішня будова;
- •1. Кістки мозкового відділу черепа. Канали скроневої кістки.
- •2. 12 Пала кишка. Кровопостачання, іннервація, відділи
- •4. Черевна частина аорти. Непарні гілки.
- •1.Череп в цілому, топографія, ямки, отвори
- •2.Легені, зовнішня і сегментарна будова, топографія
- •3.Оболонки спинного і головного, синуси твердої оболонки, шляхи відтоку рідини
- •4.Артеріі верхньої кінцівки, їхні анастомози.
- •1.Скелет верхньої кінцівки
- •3.9, 11, 12 Пара черепних нервів.
- •4.Лімфатичні вузли грудної порожини. Лімфовідтік від органів грудної порожнини та молочної залози.
- •1.Кульшовий суглоб,будова,рухи,кровопостачання.
- •2.Гортань,топографія,будова,іннервація,кровопостачання.
- •4.Система нижньої порожнистої вени.
- •1.Топографія мозкового черепа.Крило-піднебінна,скронева та підскронева ямки: стінки,сполучення;
- •2.Стравохід: топографія,будова,іннервація і кровопостачання;
- •Венозний відтік. Від шийної частини—в нижню щитоподібну і плечеголовні вени, грудної — у півнепарні вени і від черевної — через ліву шлункову вену (з системи ворітної вени). Лімфовідтік
- •Іннервація
- •3.Неврогенні залози
- •4.Ворітна вена: топографія,притоки,функціональне значення
- •1. Діафрагма, її будова, функції, кровопостачання, іннервація.
- •5 Шарів діафрагми: 1.Парієтальний листок плеври. 2.Внутрішньогрудна фасція. 3.М*яз. 4.Внутрішньочеревна фасція. 5.Парієтальний листок очеревини
- •2.Трахея, бронхи: будова, кровопостачання, іннервація, бронхіальне дерево
- •Промежина: визначення, будова
- •4.Поперекове сплетення: утворення, гілки,область іннервації. Затульний та статевий нерви.
- •1. Нижня кінцівка: гомілка ,стопа,
- •2 Пряма кишка; будова ,інервація, кровопостачання
- •3 Шийне сплетення
- •4. Надниркові залози,параганглії
- •1.Вікові особливості розвитку черепа. Тім'ячка
- •2.Гортань.Топографія.Будова.Порожнина гортані.Голосова щілина
- •3.Проміжний мозок. Структура. Гіпоталамо-гіпофізарна система
- •4.Система верхньої порожнистої вени
- •1. Колінний суглоб.
- •3.Плечове сплетення. Променевий нерв
- •4.Особливості кровообігу плода
- •1. Кістки гоміли і стопи гоміковостопний суглоб
- •2.Печінка кровопостачання,
- •3.Проміжний мозок гіпофіз його функції,
- •Мале і велико коло кровообігу аорта, чатини, топографія
- •1)Класифікація м'язів голови. Жувальні м'язи, іннервація, кровопостачання.
- •2) Очеревина. Малий і великий чепці.
- •3) Зовнішня сонна артерія, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.
- •4.Крижове сплетення, утворення, класифікація гілок. Сідничний нерв.
- •1. Кістки стопи, їх зєднання. Склепіння стопи
- •2.Жовчний міхур, топографія, будова. Позапечінкові жовчні протоки
- •Лімфатична система, структура, функції. Лімфатичні вузли і судини шиї та голови
- •1. Ліктьовий суглоб, кровопостання, іннервація
- •Очеревина, її похідні, топографія, функції
- •Вегетативна нервова система: парасимпатичнав частина
- •4.Артерії нижньої кінцівки
3.Проміжний мозок,
ПРОМІЖНИЙ МОЗОК (diencephalon)
За новою Міжнародною анатомічною номенклатурою проміжний мозок поділяється на:
епіталамус (epithalamus);
таламус, горб (thalamus);
субталамус (subthalamus);
метаталамус (metathalamus);
гіпоталамус (hypothalamus).
Із філогенетичної точки зору (найбільш поширений термін у вітчизняних підручниках) проміжний
мозок поділяється на:
1 Таламічний мозок (thalamencephalon), або таламічну ділянку, який є філогенетично молодшим і є центром аферентних шляхів
Таламічний мозок поділяється на:
таламус (thalamus);
епіталамус (epithalamus);
метаталамус (metathalamus).
2 Гіпоталамус (hypothalamus), що є філогенетично старішим. Він є вищим вегетативним центром.
Таламус; горб (thalamus)
Це парний утвір, який складається переважно із сірої речовини.
Спереду на таламусі (thalamus) розміщується передній горбик таламуса (tuberculum anterius thalami). Ззаду таламус (thalamus) закінчується розширенням, яке називається подушкою таламуса (pulvinar thalami).
Сіра речовина таламуса (substantia grisea thalami) формує специфічні ядра таламуса (nuclei thalami), які розмежовані бічною мозковою пластинкою (lamina medullaris lateralis) та
присередньою мозковою пластинкою (lamina medullaris medialis) на такі основні групи ядер:
передні ядра таламуса (nuclei anteriores thalami);
дорсальні ядра таламуса (nuclei dorsales thalami);
внутрішньопластинкові ядра таламуса (nuclei intralaminares thalami);
присередні ядра таламуса (nuclei mediales thalami);
серединні ядра таламуса (nuclei mediani thalami);
задні ядра таламуса (nuclei posteriores thalami);
сітчасте ядро таламуса (nucleus reticularis thalami);
вентральні ядра таламуса (nuclei ventrales thalami).
Функція таламуса: в ньому розміщені всі (крім нюхового, смакового і слухового) чутливі підкіркові центри, тобто вся інформація (окрім нюхової, смакової та слухової), що прямує до кори головного мозку, обов’язково проходить через таламус.
Метаталамус (metathalamus)
Він розміщений під подушкою таламуса (pulvinar thalami) і складається з:
бічного колінчастого тіла (corpus geniculatum laterale), або підкіркового центру зору, що з’єднується позаду з верхніми горбиками пластинки покрівлі середнього мозку за допомогою ручок цих
горбиків;
присереднього колінчастого тіла (corpus geniculatum mediale), або підкіркового центру слуху,
що з’єднується з нижніми горбиками пластинки покрівлі середнього мозку за допомогою ручок цих горбиків.
Епіталамус (epithalamus)
Він розміщений позаду таламуса (thalamus). До нього належать:
шишкоподібна залоза (glandula pinealis), яка лежить між верхніми горбиками пластинки
середнього мозку і належить до залоз внутрішньої секреції;
повідці (habenulae), що є парним продовженням дозаду мозкової стрічки таламуса і з’єднують
правий та лівий таламус з шишкоподібною залозою;
повідцевий трикутник (trigonum habenulare), що розміщений у задній частині повідців у місці
зрощення повідців з правою та лівою мозковими стрічками таламуса. Цей трикутник відмежований від подушки таламуса повідцевою борозною (sulcus habenularis);
спайка повідців (commissura habenularum), що утворена передніми відділами повідців перед
входженням у шишкоподібну залозу. За допомогою повідців залоза з’єднується з присередньою поверхнею правого та лівого таламусів;
задня спайка; епіталамічна спайка (commissura posterior; commissura epithalamica), що розміщена
під спайкою повідців і з’єднує між собою найближчі ділянки півкуль великого мозку (комісуральні волокна);
підспайковий орган (organum subcomissurale), який розміщений під задньою спайкою і об’єднує
групу епендимних клітин, що містяться у стінці третього шлуночка.
Гіпоталамус (hypothalamus)
Він об’єднує структури, що розміщені під гіпоталамічною борозною (sulcus hypothalamicus) ізгідно зі старою Базельською анатомічною номенклатурою складається із:
зорової частини гіпоталамуса (pars optica hypothalami) – передньої частини, яка формується
за рахунок кінцевого мозку (telencephalon);
нюхової частини гіпоталамуса (pars olfactoria hypothalami) – задньої частини, яка формується за рахунок проміжного мозку (diencephalon).
До зорової частини гіпоталамуса; передньої частини гіпоталамуса (pars optica hypothalami) належать:
сірий горб (tuber cinereum);
нейрогіпофіз (neurohypophysis), який має:
лійку (infundibulum);
нервову частину (pars nervosa);
зорове перехрестя (chiasma opticum);
зоровий шлях (tractus opticus).
Сірий горб (tuber cinereum) розміщений:
між сосочковими тілами (corpora mamillaria) позаду і зоровим перехрестям (chiasma opticum)
попереду;
з боків він обмежований зоровими шляхами (tractus optici).
Сірий горб (tuber cinereum) утворений тонкою сірою пластинкою, яка продовжується:
назад у задню пронизану речовину (substantia perforata posterior);
наперед у кінцеву пластину сірого горба (lamina terminalis tuberis cinerei), яка замикає кінець поздовжньої щілини великого мозку (fissura longitudinalis cerebri);
збоку переходить у плащ півкуль великого мозку (pallium hemispheriorum cerebri).
Звужуючись донизу, сірий горб (tuber cinereum) переходить у лійку (infundibulum).
Нейрогіпофіз; задня частка (neurohypophisis; lobus posterior) є задньою часткою гіпофіза іскладається з:
лійки (infundibulum);
нервової частки; нервової частини (lobus nervosus; pars nevrosa).
По лійці (infundibulum) у складі гіпоталамо-гіпофізарного шляху гормони вазопресин іокситоцин потрапляють у нервову частку нейрогіпофіза (pars nervosa neurohypophysis), звідки ці гормони потрапляють у кров.
Зорове перехрестя (chiasma opticum) розміщене позаду кінцевої пластинки півкуль великого мозку (lamina terminalis hemispheriorum cerebri) і переходить у зорові шляхи (tractus optici).
До задньої частини гіпоталамуса; нюхової частини гіпоталамуса (pars olfactoria hypothalami) належать:
сосочкове тіло (corpus mamillare);
субталамус (subthalamus), у якому міститься парне субталамічне ядро (nucleus subthalamicus),
Люісове тіло.
Сосочкове тіло (corpus mamillare) є парним утвором, який розміщений симетрично з боків середньої лінії, попереду від задньої пронизаної речовини (substantia perforata posterior). За функцією сосочкове тіло (corpus mamillare) належить до підкіркових нюхових центрів, де переключаються нюхові волокна.
Через субталамус (subtalamus) проходять різні шляхи до таламуса (thalamus), зокрема усі шляхи, що входять до складу присередньої петлі (lemniscus medialis).
Нервові клітини ядер гіпоталамуса мають здатність виробляти секрет (нейросекрет), який по відростках цих самих нервових клітин транспортується в ділянку гіпофіза. Такі ядра називають нейросекреторними ядрами гіпоталамуса.
Ядра гіпоталамуса (nuclei hypothalami) сполучаються з гіпофізом (hypophysis) через його ворітні судини (клітини ядер секретують нейрогормони в ці судини) та через нервові волокна (гіпоталамо-гіпофізарний шлях).
Ці зв’язки об’єднують гіпоталамус та гіпофіз у гіпоталамо-гіпофізарну систему.
