4.Особливості кровообігу плода

КРОВООБІГ ПЛОДА(circulatio foetalis)

Кровоносна система плода має ряд таких особ-ливостей, що відрізняють її від кровоносної системи дорослої людини:

артеріальна кров (sanguis arteriosus) подхо-дять до плода по непарній пупковій вені від

матері. Ця вена після народження заростає, утворюючи кру-глу зв’язку печінки (lig. teres hepatis);

кров у судинах, які забезпечують тканини кис-нем, є мішаною. Тільки у пупковій вені кров артеріа-

льна;

між пупковою і нижньою порожнистою венами функціонує анастомоз – венозна протока (ductus venosus) – протока Аранція, яка після народження заростає, утворюючи венозну зв’язку печінки (lig. venosum hepatis);

кров із нижньої порожнистої вени надходить з правого передсердя в ліве через овальний отвір (foramen ovale), що розміщений у міжпередсердній перегородці (septum interatriale);

мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor) не функціонує;

між дугою аорти і легеневим стовбуром функці-онує артеріальна протока (ductus arteriosus) – про-тока Ботала, через яку кров, що потрапила з правого шлуночка у легеневий стовбур, проходить у велике коло кровообігу (circulus sanguineus major);

більш насичену киснем мішану кров одержу-ють голова (caput), шия (collum; cervix), верхні кін-цівки (membra superiora) і верхня частина тулуба (pars superior trunci).

Нижня частина тулуба і нижні кінцівки (pars inferior trunci et membra inferiora) постачаються змішаною кров’ю, зі значним вмістом вуглекислоти та продуктів обміну клітин.

Від плода до плаценти кров поступає по парній пупковій артерії (a. umbilicalis).

Після народження, у зв’язку з появою дихання, починає функціонувати мале коло кровообігу (circulus sanguineus minor).

Пупкові судини плода заростають на 6-7-й день. Протока Ботала заростає на 9-10-й день.

Овальний отвір у міжпередсердній перегородці заростає на 30-ту добу після народження

Білет №26

1. Кістки гоміли і стопи гоміковостопний суглоб

Кістки стопи (ossa pedis)

Вони поділяються на:

• заплеснові кістки (ossa tarsi);

• плеснові кістки (ossa metatarsi);

• кістки пальців (ossa digitorum).

Заплеснові кістки (ossa tarsi; ossa tarsalia)

Заплеснові кістки розташовані у два ряди:

• проксимальний ряд;

• дистальний ряд.

До проксимального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

• надп’яткова кістка (talus);

• п’яткова кістка (calcaneus).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

• човноподібна кістка (os naviculare);

• кубоподібна кістка (os cuboideum);

• три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia).

Надп’яткова кістка (talus)

Надп’яткова кістка має:

• тіло надп’яткової кістки (corpus tali);

• шийку надп’яткової кістки (collum tali);

• голівку надп’яткової кістки (caput tali).

Зверху на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є блок надп’яткової кістки (trochlea tali), який має:

• верхню поверхню (facies superior);

• бічну кісточкову поверхню (facies malleolaris lateralis);

• присередню кісточкову поверхню (facies malleolaris medialis).

Збоку на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розташований бічний відросток надп’яткової кістки

(processus lateralis tali).

Ззаду на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розміщений задній відросток надп’яткової кістки (processus posterior tali), який борозною сухожилка довгого м’яза-згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi) поділяється на:

• бічний горбок (tuberculum laterale);

• присередній горбок (tuberculum mediale).

Знизу на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є:

• передня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea anterior);

• середня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea media);

• задня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea posterior).

Між задньою п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea posterior) та середньою

п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea media) розташована борозна надп’яткової

кістки (sulcus tali), яка разом з борозною п’яткової кістки (sulcus calcanei) утворює пазуху заплесна

(sinus tarsi).

Голівка надп’яткової кістки (caput tali) спереду закінчується човноподібною суглобовою поверхнею

(facies articularis navicularis).

П’яткова кістка (calcaneus)

П’яткова кістка має: п’ятковий горб (tuber calcanei), який забезпечує опору тіла людини.

Зверху на п’ятковій кістці (calcaneus) розташовані:

• передня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris anterior);

• середня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media);

• задня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris posterior).

Між середньою надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris media) та задньою

надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris posterior) розташована борозна п’яткової

кістки (sulcus calcanei), яка з борозною надп’яткової кістки (sulcus tali) утворює пазуху заплесна (sinus tarsi).

Cередня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media) розташована на відростку

п’яткової кістки – підпорі надп’яткової кістки (sustentaculum tali). Інколи вона відсутня.

Під підпорою надп’яткової кістки (sustentaculum tali) розміщена борозна сухожилка довгого м’яза-

згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi).

Із зовнішнього боку по п’ятковій кістці (calcaneus) проходить борозна сухожилка довгого малогоміл-

кового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi). Ця борозна об-межена угорі малогомілковим блоком (trochlea fibularis; trochlea peronealis).

Спереду на п’ятковій кістці (calcaneus) розташована кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

• човноподібна кістка (os naviculare), яка має горбистість човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis);

• кубоподібна кістка (os cuboideum), на якій знаходяться:

• борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi);

• горбистість кубоподібної кістки (tuberositas ossis cuboidei);

• п’ятковий відросток (processus calcaneus).

• три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia), а саме:

• бічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale);

• проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme intermedium);

• присередня клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale).

Плеснові кістки (ossa metatarsi)

Це п’ять коротких (трубчастих) кісток (ossa brevia), які мають:

• проксимальний виросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

• дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

• тіло плеснових кісток, діафіз (corpus ossium metatarsi; diaphysis ossium metatarsi).

Проксимальний наросток плеснових кісток (epiphysis proximalis ossium metatarsi) утворює основу плеснової кістки (basis ossis metatarsi).

На дистальному наростку плеснових кісток (epiphysis distalis ossium metatarsi) розміщена голівка

плеснової кістки (caput ossis metatarsi).

Між наростками (epiphyses) розташоване тіло плеснової кістки (corpus ossis metatarsi). На основах II і V кісток з бічних сторін знаходяться суглобові поверхні (facies articulares).

Збоку основи першої плеснової кістки [I] (basis ossis metatarsi [I]) розташована горбистість першої плеснової кістки [I] (tuberositas ossis metatarsi primi [I]).

Збоку основи п’ятої плеснової кістки [V] (basis ossis metatarsi quinti [V]) розташована горбистість п’ятої плеснової кістки [V] (tuberositas ossis metatarsi quinti [V]).

Кістки пальців; фаланги (ossa digitorum; phalanges)

Кістки пальців складаються із:

• проксимальних фаланг (phalanges proximales);

• середніх фаланг (phalanges mediae);

• кінцевих фаланг (phalanges distales).

Великий палець стопи (hallux) має лише проксимальну фалангу (phalanx proximalis) та кінцеву фа-

лангу (phalanx distalis).

На дистальних кінцях кожної кінцевої фаланги (phalanx distalis) міститься горбистість кінцевої фа-

ланги (tuberositas phalangis distalis).

Кістки пальців (ossa digitorum) мають:

• основу фаланги (basis phalangis);

• тіло фаланги (corpus phalangis);

• голівку фаланги (caput phalangis).

На голівці фаланг (caput phalangium), крім кінцевих фаланг (phalangium distales), розташований блок фаланги (trochlea phalangis).

Надп’ятково-гомілковий суглоб

(articulatio talocruralis)

Надп’ятково-гомілковий суглоб є:

• блокоподібний (ginglymus) – за формою;

• складний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);

• одноосьовий – за функцією.

Рухи навколо лобової осі (axis frontalis).

Види рухів:

• згинання і розгинання (flexio et extensio);

• при підошвовому згинанні (flexio plantaris) – відведення і приведення стопи (abductio et adductio pedis).

Суглобові поверхні:

• нижня суглобова поверхня великогомілкової кістки (facies articularis inferior tibiae);

• суглобова поверхня присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis);

• суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis);

• блок надп’яткової кістки (trochlea tali).

Допоміжний апарат:

• присередня обхідна зв’язка; дельтоподібна зв’язка (lig. collaterale mediale; lig. deltoideum), яка має

такі частини:

• великогомілково-човноподібну частину (pars tibionavicularis);

• великогомілково-п’яткову частину (pars tibiocalcanea);

• передню великогомілково-надп’яткову частину (pars tibiotalaris anterior);

• задню великогомілково-надп’яткову частину (pars tibiotalaris posterior);

• бічна обхідна зв’язка (lig. collaterale laterale), яка складається з:

• передньої надп’ятково-малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare anterius);

• задньої надп’ятково-малогомілкової зв’язки (lig. talofibulare posterius);

• п’ятково-малогомілкової зв’язки (lig. calcaneofibulare).