4. Середостіння

Середостіння (mediastinum) являє собою комплекс органів, що розміщуються між правою та лівою плевральними порожнинами.

Спереду від середостіння розташовується груднина, позаду - грудна частина хребта, знизу - верхня поверхня діафрагми, з боків – середостінна частина пристінкової плеври (права та ліва). Вгорі через верхній отвір грудної клітки середостіння сполучається з позаглотковим простором шиї.

Умовна горизонтальна площина, що йде від з’єднання ручки груднини з її тілом (спереду) до міжхребцевого диска між III та IV грудними хребцями, поділяє середостіння на верхнє та нижнє. Нижнє середостіння поділяється на переднє, середнє та заднє.

До органів верхнього середостіння відносяться: стравохід, правий та лівий блукаючі нерви, правий та лівий діафрагмові нерви, грудна лімфатична протока, правий та лівий поворотні гортанні нерви, дуга аорти,плечо-головний стовбур, ліва загальна сонна артерія, ліва підключична артерія, права та ліва плечо-головні вени, загрудинна залоза, трахея, велика група лімфатичних вузлів.

Нижнє середостіння поділяється на переднє, середнє та заднє. Середнє середостіння утворене серцем з осердям та двома діафрагмовими нервами. Спереду від серця розташоване переднє середостіння – між осердям і внутрішньою поверхнею груднини та хрящів ребер. Позаду від серця між ним і хребтовим стовпом (тіла хребців), а також головками і шийками ребер розташоване заднє середостіння.

Органи переднього середостіння: внутрішню грудну артерію внутрішні грудні вени, пригруднинні лімфатичні вузли, сполучнотканинну клітковину та нижню частину тимуса (у дітей).

Органи середнього середостіння: серце, осердя, диафрагмові нерви, осердно-діафрагмову артерію та осердно-діафрагмові вени. До середнього середостіння також належать великі судини основи серця:легеневий стовбур, висхідна частина аорта, чотири легеневі вени, верхня порожниста вена, лімфатичні вузли.

До органів заднього середостіння належать: стравохід, блукаючі нерви, грудна лімфатична протока, грудна частина аорти, непарна вена, півнепарна вена, великий та малий черевні нерви, задні середостінні лімфатичні вузли, нижня порожниста вена.

Білет №8.

1.М*язи голови

М’ЯЗИ ГОЛОВИ (musculi capitis)

Вони поділяються на:

• жувальні м’язи (musculi masticatorii);

• м’язи лиця (musculi faciei), або мімічні м’язи.

Жувальні м’язи (musculi masticatorii)

1 Жувальний м’яз (musculus masseter) має поверхневу частину (pars superficialis) та глибоку ча-

стину (pars profunda).

Функція жувального м’яза (musculus masseter):

• піднімає нижню щелепу (mandibula), переважно кут нижньої щелепи (angulus mandibulae), притис-

каючи нижні кутні зуби (dentes premolares et molares inferiores) до верхніх кутніх зубів (dentes premolares et molares superiores), розвиваючи більшу силу ("роздавлюючий м’яз");

• висуває нижню щелепу (mandibula) вперед.

2 Скроневий м’яз (musculus temporalis).

Початок: від скроневої поверхні тім’яної кістки (facies temporalis ossis parietalis), лускової частини

скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis) і внутрішньої поверхні скроневої фасції (facies interna fasciae temporalis).

Прикріплення: до вінцевого відростка нижньої щелепи (processus coronoideus mandibulae).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), діючи в основному на передні зуби ("кусаючий м’яз"),

та тягне дозаду висунуту вперед щелепу.

3 Присередній крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus medialis).

Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), тягне її у протилежний скороченню бік та висуває

вперед нижню щелепу (mandibula).

4 Бічний крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) має верхню голівку (caput superius)

та нижню голівку (caput inferius).

Функція бічного крилоподібного м’яза (musculus pterygoideus lateralis): при однобічному скоро-

ченні зміщує нижню щелепу (mandibula) в протилежний бік, а при двобічному – висуває щелепу

(mandibula) вперед.

Бічний крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) також відтягує вперед суглобову капсулу

і суглобовий диск скронево-нижньощелепного суглоба (capsula articularis et discus articularis articulationis temporomandibularis), запобігає ущемленню капсули, а диск зміщує разом із виростковим

відростком нижньої щелепи (processus condylaris mandibulae).

М’язи лиця (musculi faciei)

М’язи лиця мають такі особливості:

- починаються на кістках лицевого черепа і вплітаються у шкіру;

• не перекидаються через суглоби;

• не мають власних фасцій (крім щічного м’яза);

• розташовуються навколо природних отворів голови.

До м’язів лиця, або мімічних (musculi faciei), належать:

1 Надчерепний м’яз (musculus epicranius), який складається із:

апоневротичного шолома; надчерепного апоневроза (galea aponeurotica; aponeurosis epicranialis), який є апоневрозом надчерепного м’яза (aponeurosis musculi epicranii).

• потилично-лобового м’яза (musculus occipito-frontalis), що має:

• лобове черевце (venter frontalis).

Функція: піднімає брови, утворюючи на лобовій ділянці (regio frontalis) горизонтальні складки шкіри

і тягне уперед апоневротичний шолом (galea aponeurotica) разом зі шкірою волосистої частини голови

(capilli);

- потиличне черевце (venter occipitalis);

Функція: тягне апоневротичний шолом (скальп) назад.

- скронево-тім’яного м’яза (musculus temporoparie-talis).

Функція: тягне вушну раковину (auricula) угору та вперед, а апоневротичний шолом (galea aponeurotica) – вбік.

2 М’яз гордіїв (musculus procerus).

Функція: опускає шкіру лоба (cutis sincipitis), утворюючи горизонтальні складки шкіри в ділянці над-

перенісся (glabella).

3 Коловий м’яз ока (musculus orbicularis oculi),що має такі частини:

- повікову частину (pars palpebralis);

Функція: змикає повіки (palpebrae).

• глибоку частину (pars profunda), раніше її називали сльозовою частиною (pars lacrimalis), вона розширює сльозовий мішок (saccus lacrimalis);

Функція: розширює сльозовий мішок (saccus lacrimalis), регулюючи відтік сльози по носо-слізній протоці (ductus nasolacrimalis).

• очноямкову частину (pars orbitalis).

Функція: заплющує око (oculus), при цьому тягне брову (supercilium) униз і одночасно шкіру щоки

(cutis buccae) угору.

4 Носовий м’яз (musculus nasalis), що має:

- поперечну частину (pars transversa);

Функція: звужує ніздрі (nares), притискаючи їх до носової перегородки (septum nasi), опускає крила

носа (alae nasi);

- крилову частину (pars alaris).

Функція: розширює ніздри (nares), при цьому відтягує крило носа (ala nasi) вниз і вбік.

5 Коловий м’яз рота (musculus orbicularis oris), який залягає в товщі губ рота (labia oris

Залежно від розташування м’язових пучків у коловому м’язі рота (m. orbicularis oris), виділяють дві

частини:

• крайову частину (pars marginalis), яка розташована в периферичних відділах м’яза і має цирку-

лярно орієнтовані м’язові пучки та пучки, що ідуть від близько розміщених м’язів лиця, особливо біля

кутів рота;

Функція: стискує губи (labia), витягуючи їх вперед.

• губну частину (pars labialis), яка є основною частиною колового м’яза рота (m. orbicularis oris) і

формує товщину губ, м’язові пучки розміщені циркулярно навколо ротової щілини (rima oris).

Функція: замикає ротову щілину (rima oris), притискаючи губи рота (labia oris) до зубів (dentes).

Коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) загалом виконує таку функцію: закриває ротову щілину, бере

участь в актах смоктання та жування.

6 М’яз-підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

7 М’яз-підіймач кута рота (musculus levator anguli oris).

Функція: тягне кут верхньої губи (angulus labii superioris) вгору і вбік.

8 Великий виличний м’яз (musculus zygomaticus major).

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік та вверх – є основним м’язом сміху.

9 Малий виличний м’яз (musculus zygomaticus minor).

Функція: піднімає кут рота (angulus oris).

10 М’яз сміху (musculus risorius), він є непостійним.

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік, утворюючи ямочку (fossula) на щоці (bucca) при усмі-шці.

11 Щічний м’яз (musculus buccinator), утворює м’язову основу щоки (bucca).

Функція: відтягує кут рота (angulus oris) назад і притискає щоку (bucca) до зубів (dentes).

На рівні верхнього другого великого кутнього зуба (dens molaris secundus superior) крізь цей м’яз

проходить протока привушної залози (glandula parotidea).

12 М’яз-опускач кута рота (musculus depressor anguli oris).

13 М’яз-опускач нижньої губи (musculus depressor labii inferioris)

14 Підборідний м’яз (musculus mentalis).

Функція: тягне шкіру підборідної ділянки (cutis regionis mentalis) угору і вбік, завдяки цьому утворю-

ється підборідна ямка (fossa mentalis), а також сприяє випинанню нижньої губи (labium inferius) вперед.

15 Вушні м’язи (musculi auriculares), вони у людини розвинуті слабко і практично не скорочуються

довільно.

16 М’яз-зморщувач брови (musculus corrugator supercilii) залягає в товщі брови (supercilium).

Функція: зближує брови (supercilia), внаслідок чого утворюються вертикальні складки в ділянці надперенісся (regio glabellae).

17 М’яз-опускач носової перегородки (musculus depressor septi nasi). Цей м’яз належить до кри-

лової частини носового м’яза (pars alaris musculi nasalis).

Функція: опускає і тягне носову перегородку (septum nasi) вниз, опускаючи кінчик носа (apex nasi).

18 М’яз-опускач брови (musculus depressor supercilii).

20 М’яз-підіймач верхньої губи і крила носа (musculus levator labii superioris alaeque nasi).

У ділянці голови (caput) знаходяться:

• привушна фасція (fascia parotidea);

• жувальна фасція (fascia masseterica);

• щічно-глоткова фасція (fascia buccopharyngea);

• скронева фасція (fascia temporalis), яка має:

• поверхневу пластинку (lamina superficialis);

- глибоку пластинку (lamina profunda).