3. Кінцевий мозок, базальні ядра

КІНЦЕВИЙ МОЗОК; ВЕЛИКИЙ МОЗОК

(telencephalon; cerebrum)

Він представлений правою та лівою півкулями великого мозку (hemispheria cerebri). До кожної півкулі належать:

плащ (pallium);

нюховий мозок (rhinencephalon);

основна частина кінцевого мозку (pars basilaris telencephali) – підкіркові ядра;

склепіння (fornix);

мозолисте тіло (corpus callosum).

Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки (ventriculi laterales).

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri)

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) вкриті корою великого мозку; плащем (cortex cerebri; pallium) і мають три поверхні:

верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

присередню поверхню півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri);

нижню поверхню півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri).

Найбільш виступаючі ділянки півкуль отримали назву полюсів:

лобовий полюс (polus frontalis);

потиличний полюс (polus occipitalis);

скроневий полюс (polus temporalis).

Рельєф кожної поверхні півкуль складається з борозен (sulci) і розміщених між ними валикоподібних підвищень – звивин великого мозку (gyri cerebri), форма і напрям яких досить

мінливі.

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) складаються з таких часток:

лобової частки (lobus frontalis);

тім’яної частки (lobus parietalis);

потиличної частки (lobus occipitalis);

скроневої частки (lobus temporalis);

острівця; острівцевої частки (insula; lobus insularis);

обідкової частки (lobus limbicus).

Базальні (основні) ядра (nuclei basales) – це підкіркові рухові центри, вони формують стріопалідарну систему, яка відповідає за:

автоматичні, звичні рухи (біг, ходьба тощо);

тонус м’язів;

деякі автономні (вегетативні) реакції, зокрема теплорегуляцію та вуглеводний обмін.

Стріопалідарна система є основною частиною екстрапірамідної системи і складається з двох частин:

стріатума (striatum), який належать до філогенетично нових утворів (neostriatum) стріальної системи, що сповільнюють рухи. До його складу входять:

хвостате ядро (nucleus caudatus);

лушпина (putamen);

палідума (pallidum), який відносять до більш старих утворів (paleostriatum), що прискорюють рухи.

До його складу входить:

бічна бліда куля (globus pallidus lateralis);

присередня бліда куля (globus pallidus medialis).

Стріатум та палідум поділяються на дві частини:

дорсальний та вентральний стріатум (striatum dorsale et ventrale);

дорсальний та вентральний палідум (pallidum dorsale et ventrale).

Хвостате ядро (nucleus caudatus) є видовженим та дугоподібно вигнутим навколо таламуса (thalamus) ядром, має морфофукціональний зв’язок через провідні шляхи із сусідніми ядрами таламуса та складається з:

голови (caput) – це передня потовщена частина ядра, що міститься в лобовій частці півкуль

великого мозку (lobus frontalis hemispherii cerebri);

тіла (corpus) – це середня частина ядра, що розміщена у тім’яній частці (lobus parietalis hemispherii cerebri);

хвоста (cauda) – це задня частина ядра, яка загинається донизу та назовні і знаходиться у

скроневій частці (lobus temporalis hemispherii cerebri).

Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) залягає в білій речовині півкуль великого мозку (substantia alba hemispherii cerebri), має на зрізах трикутну форму і подібне до сочевичного зернятка. Це ядро має тісний морфологічний та функціональний зв’язок за допомогою провідних шляхів із сусідніми ядрами таламуса (nuclei thalami).

Бічна мозкова пластинка (lamina medullaris lateralis) та присередня мозкова пластинка (lamina medullaris medialis) поділяють сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) на:

лушпину (putamen);

бічну бліду кулю (globus pallidus lateralis);

присередню бліду кулю (globus pallidus medialis).

Бічна мозкова пластинка (lamina medullaris lateralis) відділяє лушпину (putamen) від блідих куль(globi pallidi), а присередня мозкова пластинка відмежовує присередню бліду кулю (globus pallidus medialis) від бічної блідої кулі (globus pallidus lateralis).

Огорожа (claustrum) – це тонка пластинка сірої речовини, яка розміщена ззовні від лушпини і сочевицеподібного ядра (putamen nuclei lentiformis).

Від лушпини (putamen) огорожа (claustrum) відділена шаром білої речовини – зовнішньою капсулою (capsula externa).

Ззовні від огорожі (claustrum) міститься прошарок білої речовини – крайня капсула (capsula extrema), яка розміщена між огорожею та мозковою корою острівцевої частки півкуль.