- •1)Фасції і мязи верньої кінцівки
- •2.Органи імунної системи
- •3. Кінцевий мозок, базальні ядра
- •4. Середостіння
- •1.М*язи голови
- •2. Глотка, топографія
- •3.Проміжний мозок,
- •4.Зовнішня сонна артерія
- •2. Стравохід, будова, кровопостачання, іннервація
- •3. Проміжний мозок
- •4. Верхня порожниста вена.
- •2. Відділи травної трубки,топографія.
- •1.Будова скелету.Будова хребців ,крижової і куприкової кісток.Ребра і груднина
- •2)Спинномозкові нерви : принцип утворення,гілки.
- •3)Шлунок :топографія,будова,кровопостачання та іннервація
- •4Лімфатична система:загальна будова,функції.Лімфатичні вузли голови та шиї
- •2. Травна трубка. Сліпа кишка і червоподібний відросток.
- •4. Лімфатична система: структура, функції. Лімфатичні вузли верхньої і нижньої кінцівок
- •Білет №14 1. М'язи грудей, їх класифікація , кровопостачання і іннервація. М'язи грудної клітки
- •3. VII пара черепних нервів, ядра, ділянки іннервації.
- •4. Будова стінки серця, провідна система серця, іннервація серця.
- •2.Товстий кишечник.
- •3.Зовнішнє та середнє вухо. Барабанна порожнина, її стінки.
- •2)Нирки: топографія, будова. Нефрон: будова. Особливості кровообігу нирки;
- •3)Середній мозок: топографія, структура, зовнішня та внутрішня будова;
- •1. Кістки мозкового відділу черепа. Канали скроневої кістки.
- •2. 12 Пала кишка. Кровопостачання, іннервація, відділи
- •4. Черевна частина аорти. Непарні гілки.
- •1.Череп в цілому, топографія, ямки, отвори
- •2.Легені, зовнішня і сегментарна будова, топографія
- •3.Оболонки спинного і головного, синуси твердої оболонки, шляхи відтоку рідини
- •4.Артеріі верхньої кінцівки, їхні анастомози.
- •1.Скелет верхньої кінцівки
- •3.9, 11, 12 Пара черепних нервів.
- •4.Лімфатичні вузли грудної порожини. Лімфовідтік від органів грудної порожнини та молочної залози.
- •1.Кульшовий суглоб,будова,рухи,кровопостачання.
- •2.Гортань,топографія,будова,іннервація,кровопостачання.
- •4.Система нижньої порожнистої вени.
- •1.Топографія мозкового черепа.Крило-піднебінна,скронева та підскронева ямки: стінки,сполучення;
- •2.Стравохід: топографія,будова,іннервація і кровопостачання;
- •Венозний відтік. Від шийної частини—в нижню щитоподібну і плечеголовні вени, грудної — у півнепарні вени і від черевної — через ліву шлункову вену (з системи ворітної вени). Лімфовідтік
- •Іннервація
- •3.Неврогенні залози
- •4.Ворітна вена: топографія,притоки,функціональне значення
- •1. Діафрагма, її будова, функції, кровопостачання, іннервація.
- •5 Шарів діафрагми: 1.Парієтальний листок плеври. 2.Внутрішньогрудна фасція. 3.М*яз. 4.Внутрішньочеревна фасція. 5.Парієтальний листок очеревини
- •2.Трахея, бронхи: будова, кровопостачання, іннервація, бронхіальне дерево
- •Промежина: визначення, будова
- •4.Поперекове сплетення: утворення, гілки,область іннервації. Затульний та статевий нерви.
- •1. Нижня кінцівка: гомілка ,стопа,
- •2 Пряма кишка; будова ,інервація, кровопостачання
- •3 Шийне сплетення
- •4. Надниркові залози,параганглії
- •1.Вікові особливості розвитку черепа. Тім'ячка
- •2.Гортань.Топографія.Будова.Порожнина гортані.Голосова щілина
- •3.Проміжний мозок. Структура. Гіпоталамо-гіпофізарна система
- •4.Система верхньої порожнистої вени
- •1. Колінний суглоб.
- •3.Плечове сплетення. Променевий нерв
- •4.Особливості кровообігу плода
- •1. Кістки гоміли і стопи гоміковостопний суглоб
- •2.Печінка кровопостачання,
- •3.Проміжний мозок гіпофіз його функції,
- •Мале і велико коло кровообігу аорта, чатини, топографія
- •1)Класифікація м'язів голови. Жувальні м'язи, іннервація, кровопостачання.
- •2) Очеревина. Малий і великий чепці.
- •3) Зовнішня сонна артерія, топографія, гілки, ділянки кровопостачання.
- •4.Крижове сплетення, утворення, класифікація гілок. Сідничний нерв.
- •1. Кістки стопи, їх зєднання. Склепіння стопи
- •2.Жовчний міхур, топографія, будова. Позапечінкові жовчні протоки
- •Лімфатична система, структура, функції. Лімфатичні вузли і судини шиї та голови
- •1. Ліктьовий суглоб, кровопостання, іннервація
- •Очеревина, її похідні, топографія, функції
- •Вегетативна нервова система: парасимпатичнав частина
- •4.Артерії нижньої кінцівки
3. VII пара черепних нервів, ядра, ділянки іннервації.
Лицевий нерв (VII) (nervus facialis)
Цей нерв є змішаним, складається з чутливих, парасимпатичних і рухових волокон. Під його назвою об’єднуються два нерви:
власне лицевий нерв (nervus facialis), який має:
власне рухове ядро лицевого нерва (nucleus nervi facialis), що розміщене назовні від лицевого
горбика в ділянці ромбоподібної ямки (colliculus facialis fossae rhomboideae);
проміжний нерв (nervus intermedius), який має:
чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii) в довгастому мозку (medulla oblongata);
парасимпатичне верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior) у мості (pons).
Власне лицевий нерв (nervus facialis) проходить у каналі лицевого нерва (canalis nervi facialis), виходить із черепа через шило-соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum) та іннервує:
задній вушний м’яз (m. auricularis posterior);
шило-під’язиковий м’яз (m. stylohyoideus);
заднє черевце двочеревцевого м’яза (venter posterior musculi digastrici).
Потім лицевий нерв (nervus facialis) входить у товщу привушної слинної залози (glandula parotidea), але її не іннервує, хоча утворює там внутрішньопривушне сплетення (plexus intraparotideus).
Від внутрішньопривушного сплетення (plexus intraparotideus) відходять гілки, що утворюють велику гусячу лапку (pes anserinus major), яка іннервує м’язи лиця (musculi faciei). До її складу належать такі гілки:
- скроневі гілки (rr. тemporales);
виличні гілки (rr. zygomatici);
щічні гілки (rr. buccales);
крайова нижньощелепна гілка (r. marginalis mandibulae);
шийна гілка (r. colli; r.cervicalis) до підшкірного м’яза шиї (platysma).
каналі (canalis nervi facialis) від лицевого нерва (nervus facialis) відходять гілки до стремінцевого
м’яза (m. stapedius) – стремінцевий нерв (n. stapedius).
Проміжний нерв (nervus intermedius) йде у складі лицевого нерва (nervus facialis). У каналі, в ділянці колінця лицевого нерва (geniculum nervi facialis), від нього відходять такі дві гілки:
1 Великий кам’янистий нерв; парасимпатичний корінець крило-піднебінного вузла
Цей нерв (n. petrosus major) виходить з каналу лицевого нерва (canalis nervi facialis) через
однойменний розтвір (hiatus canalis nervi petrosi majoris) і однойменну борозну (sulcus nervi petrosi majoris), що проходять по передній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки (facies anterior partis petrosae).
Через рваний отвір (foramen lacerum) великий кам’янистий нерв (передвузлові парасимпатичні
волокна) заходить у крилоподібний канал (canalis pterygoideus) в основі крилоподібних відростків
клиноподібної кістки (processus pterygoidei ossis sphenoidalis).
цьому каналі (canalis pterygoideus) разом із симпатичним завузловим глибоким кам’янистим нервом (n. petrosus profundus) великий кам’янистий нерв (n. petrosus major) утворює нерв
крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei) – Відієв нерв, який підходить до крило-піднебінного парасимпатичного вузла (ganglion parasympathicum pterygopalatinum).
Від крило-піднебінного парасимпатичного вузла вегетативні волокна іннервують залози. Вони підсилюють виділення секрету малими залозами:
- твердого та м’якого піднебіння (glandula palatinae);
- слизової оболонки носової порожнини (glandulae nasales);
- слизової оболонки ротової порожнини (glandulae labiales, buccales, molares, linguales).
2 Барабанна струна (chorda tympani) утворена передвузловими парасимпатичними нервовими волокнами (neurofibrae parasympathicae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) і смаковими чутливими волокнами – периферійними відростками псевдоуніполярних нейронів колінцевого вузла (ganglion geniculi).
Барабанна струна (chorda tympani) відгалужується від лицевого нерва (nervus facialis) перед його виходом із шило-соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum) через каналець барабанної струни (canaliculus chordae tympani) і входить у барабанну порожнину (cavitas tympani). З останньої цей нерв виходить через кам’янисто-барабанну щілину (fissura petrotympanica) і приєднується до язикового нерва – n. lingualis.
По цих волокнах передається команда на виділення серозного секрету цими великими слинними
залозами (glandulae salivariae majores
