4Лімфатична система:загальна будова,функції.Лімфатичні вузли голови та шиї

Лімфатична система (systema lymphoideum) має деякі структурні особливості, що притаманні венозній системі:

судини мають клапани;

лімфа тече від тканин у венозну систему, а потім до серця.

Ознаки, які відрізняють лімфатичну систему (systema lymphoideum) від венозної:

на шляху лімфатичних судин розміщені чис-ленні лімфатичні вузли;

лімфатична система являє собою систему трубок (судин), які замкнуті з одного боку (є "сліпими" капілярами), а з другого – відкриваються у венозне русло.

Лімфатичні судини відсутні в:

центральній нервовій системі (systema nervosum centrale);

селезінковій пульпі (pulpa splenica; pulpa lienalis);

епітелії шкіри (epitelium cutis; epitelium dermatis);

хрящовій тканині (textus cartilagineus);

рогівці (cornea);

кришталику (lens);

плаценті (placenta);

гіпофізі (hypophysis);

внутрішньому вусі (auris interna).

Судинна частина лімфатичної системи скла-дається із:

лімфокапілярних судин (vasa lymphocapillaria) або лімфатичних капілярів;

лімфатичних судин (vasa lymphatica) на шляху яких знаходяться лімфатичні вузли (nodi lymphoidei);

лімфатичних стовбурів (trunci lymphatici);

лімфатичних протоків (ductus lymphatici).

Лімфатичні судини (vasa lymphatica) поділяють-ся на:

внутрішньоорганні судини;

позаорганні судини, які за розміщенням є:

глибокими судинами (vasa lymphatica profunda);

- поверхневими судинами (vasa lymphatica superficialia).

Лімфатичні вузли (nodi lymphoidei; nodi lymphatici; lymphonodi) розміщуються за ходом лім-фатичних судин. Вони є вторинними лімфатичними органами (organa lymphoidea secundaria) – органа-ми лімфопоезу (lymphopoѐsis) і утворення антитіл, виконують роль лімфоретикулярного фільтра. Розрізняють такі лімфатичні вузли:

ділянкові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei regionales), або регіонарні вузли – вузли, до яких

лімфатичні судини несуть лімфу з певної ділянки тіла чи органа;

вузли, що мають назву тих кровоносних судин, біля яких розміщуються (наприклад: черевні,

клу-бові);

поверхневі вузли;

глибокі вузли, що залягають під фасцією;

нутрощеві вузли, що розміщені в порожнинах тіла, біля органів, від яких до них потрапляе лімфа;

пристінкові вузли, що розміщені біля стінок по-рожнин тіла.

АНАТОМІЯ ЛІМФАТИЧНИХ СУДИН ТА ВУЗЛІВ ГОЛОВИ І ШИЇ (vasa lymphatica et nodi lymphoidei capitis et colli)

Від правої і лівої половин голови і шиї (caput et cervix) лімфа збирається відповідно у:

правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter);

лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister).

Вони проходять з кожного боку вздовж внутріш-ньої яремної вени (v. jugularis interna).

Правий яремний стовбур (truncus jugularis dexter) впадає в праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter) або безпосередньо в правий венозний кут (angulus venosus dexter).

Лівий яремний стовбур (truncus jugularis sinister) впадає у грудну протоку (ductus thoracicus) або без-посередньо в лівий венозний кут (angulus venosus sinister).

Лімфатичні вузли голови (nodi lymphoidei capitis) утворюють такі ділянкові групи:

потиличні вузли (nodi occipitales);

соскоподібні вузли (nodi mastoidei);

поверхневі привушні вузли (nodi parotidei superficiales);

глибокі привушні вузли (nodi parotidei profundi);

піднижньощелепні вузли (nodi submandibulares);

лицеві вузли (nodi faciales);

підпідборідні вузли (nodi submentales).

Виносні судини лімфатичних вузлів голови закін-чуються переважно у глибоких бічних шийних вузлах(nodi cervicales profundi).

Лімфатичні вузли шиї (nodi lymphoidei cervicales) поділяються на дві групи лімфатичних вуз-лів:

передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores);

бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales).

Передні шийні вузли (nodi cervicales anteriores) складаються з таких двох груп:

поверхневих вузлів, або передніх яремних вуз-лів (nodi superficiales; nodi jugulares anteriores) глибоких вузлів (nodi profundi).

До глибоких передніх шийних вузлів (nodi profundi cervicales anteriores) належать під-під’язикові вузли (nodi infrahyoidei), до складу яких входять:

передгортанні вузли (nodi prelaryngei);

щитоподібні вузли (nodi thyroidei);

передтрахейні вузли (nodi pretracheales);

притрахейні вузли (nodi paratracheales);

заглоткові вузли(nodi retropharyngei).

Бічні шийні вузли (nodi cervicales laterales; nodi colli laterales), що поділяються на:

поверхневі вузли (nodi superficiales);

верхні глибокі вузли (nodi profundi superiores);

нижні глибокі вузли (nodi profundi inferiores);

надключичні вузли (nodi supraclaviculares);

додаткові вузли (nodi accessorii).

Поверхневі бічні шийні вузли розміщені вздовж зовнішньої яремної вени (v. jugularis externa) і прий-мають лімфу зі шкіри та поверхневої фасції.

Глибокі бічні шийні вузли розміщені вздовж внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna). Вони приймають виносні лімфатичні судини з язика (lingua), глотки (pharynx), мигдаликів (tonsillae), гор-тані(larynx), щитоподібної залози (glandula thyroidea) і м’язів шиї (musculi colli).

13 білет

1. М'язи кисті. Кровопостачання і інервація.

М’ЯЗИ КИСТІ (musculi manus)

М’язи кисті (musculi manus) поділяють на:

• м’язи тенара (musculi thenaris), або м’язи підвищення великого пальця (musculi eminentiae thenaris);

• м’язи гіпотенара (musculi hypothenaris), або м’язи підвищення мізинця (musculi eminentiae hypothenaris);

• м’язи середньої групи.

До м’язів тенара (musculi thenaris), або м’язів підвищення великого пальця (musculi eminentiae thenaris), належать: Короткий відвідний м'яз великого пальця , m. abductor pollicis brevis. Дія:

• відводить великий палець кисті;

• злегка протиставляючи його;

• бере участь у згинанні проксимальної фаланги.

Іннервація: n. medianus (C6-C7). Кровопостачання: n. palmaris superficialis a. radialis. Короткий згинач великого пальця кисті, m. flexor pollicis brevis. Дія: згинає проксимальну фалангу великого пальця. Іннервація: поверхневі пучки - n. medianus (З 6-З7), глибокі - n. ulnaris (C8-Th1). Кровопостачання: r. palmaris superficialis a. radialis, arcus palmaris profundus. Протиставний мяз великого пальця, m. opponens pollicis. Дія: протиставляє великий палець кисті мізинцю. Іннервація: n. medianus (З 6-З7). Кровопостачання: r. palmaris superficialis a. radialis, arcus palmaris profundus. Привідний мяз великого пальця, m. adductor pollicis. Дія: приводить великий палець кисті; бере участь у згинанні його проксимальної фаланги. Іннервація: n. ulnaris. Кровопостачання: arcus palmares superficialis et profundus.

До м’язів гіпотенара (musculi hypothenaris), або підвищення мізинця (eminentia hypothenaris), на-

лежать: Короткий долонний м'яз, m.palmaris brevis. Дія: натягає долонний апоневроз, образуя при цьому ряд складок на шкірі піднесення мізинця. Іннервація: n. ulnaris (З7, C8, Th1). Кровопостачання: a. ulnaris. М'яз, що відводить мізинець, m. abductor digiti minimi. Дія: відводить мізинець і бере участь у згинанні його проксимальної фаланги. Іннервація: n. ulnaris. Кровопостачання: r. palmaris profundus a. ulnaris. Короткий згинач мізинця, m. flexor digiti minimi brevis. Дія: згинає проксимальну фалангу мізинця й бере участь у його приведенні. Іннервація: n. ulnaris (З 7-З8). Кровопостачання: r. palmaris profundus a. ulnaris. М'яз, що протиставляє мізинець, m. opponens digiti minimi. Дія: протиставляє мізинець великому пальцю кисті. Іннервація: n. ulnaris (З 7-З8). Кровопостачання: r. palmaris profundus a. ulnaris.

До середньої групи м’язів кисті належать:

1 Червоподібні м’язи кисті (musculi lumbricales manus) розміщені під долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris). Це чотири тонких веретеноподібних м’язи.

Функція: згинають проксимальні фаланги (flexio phalangium proximalium) і розгинають середні та кі-

нцеві фаланги II-V пальців (extensio phalangium mediarum et distalium digitorum secundi – quinti [II-V]).

Іннервація: перша й друга - n. medianus, третя й четверта - n. ulnaris (З8, Th1). Кровопостачання: arcus palmaris superficialis.

2 Міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei palmares manus). Вони розташовані між п’ястковими кістками в міжп’ясткових проміжках (spatia intermeta-carpalia), починаються від бічних поверхонь п’ясткових кісток (facies laterales ossium metacarpalium) і прикріплюються до тильної поверхні прокси-

мальних фаланг пальців кисті (facies dorsalis phalangium proximalium digitorum manus). Залежно від розміщення міжкісткові м’язи кисті поділяються на:

• три долонні міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei palmares manus). Вони розміщені на до-

лонній поверхні в другому, третьому і четвертому міжкістковому проміжку. Функція: приводять II, IV і V пальці до III пальця; Іннервація: n. ulnaris (C8-Th1). Кровопостачання: arcus palmaris profundus.

• чотири тильні міжкісткові м’язи кисті (musculi interossei dorsales manus). Вони розміщені в тильній частині міжп’ясткових проміжків.

Функція: відводять II і IV пальці від III пальця, відводять і приводять III палець або фіксують його.