4. Верхня порожниста вена.

Верхня порожниста вена (vena cava superior)

Вона утворюється внаслідок злиття правої плечоголовної вени (v. brachiocephalica dextra) та лівої плечоголовної вени (v. brachiocephalica sinistra) по-заду з’єднання ребрового хряща першого правого ребра (cartilago costalis costae dextrae primae) з гру-дниною (sternum).

Верхня порожниста вена (vena cava superior) на рівні третього правого ребрового хряща (cartilago costalis tertia) впадає у праве передсердя (atrium dextrum).

верхню порожнисту вену (vena cava superior) з правого боку впадає непарна вена (v. azygos).

А з лівого v.hemiazigos і v.hemiazigos acessoria

Плечоголовні вени (venae brachiocephalicae)

Вони є права і ліва (значно довша) і формуються при злитті:

- підключичної вени (v. subclavia);

- внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);

Місце злиття цих вен називається венозним ку-том (angulus venosus). Відповідно є правий венозний кут і лівий венозний кут, куди впадають:

зліва – грудна лімфатична протока (ductus thoracicus);

справа – права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter).

У плечоголовні вени (venae brachiocephalicae) впадають:

нижні щитоподібні вени (vv. thyroideae inferiores) від непарного щитоподібного сплетення (plexus thyroideus impar);

нижня гортанна вена (v. laryngea inferior) від гортані (larynx);

вени загруднинної залози (vv. thymicae) від за-груднинної залози (thymus);

осердні вени (vv. pericardiacae) від осердя (pericardium);

середостінні вени (vv. mediastinales) від органів середостіння (mediastinum);

бронхові вени (vv. bronchiales) від бронхів (bronchi);

трахейні вени (vv. tracheales) від трахеї (trachea);

стравохідні вени (vv. oesophageales) від стра-воходу (oesophagus).

Внутрішня яремна вена(vena jugularis interna)

Внутрішня яремна вена є найбільшою венозною судиною, яка збирає кров від ділянок голови та шиї

Внутрішня яремна вена (v. jugularis interna) є продовженням сигмоподібної пазухи черепної тве-

рдої оболонки (sinus sigmoidei durae matris cranialis), де на рівні яремного отвору (foramen jugulare) вона починається верхньою цибулиною яремної вени (bulbus superior venae jugularis) і лягає спочатку позаду внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna), а потім позаду загальної сонної артерії (a. carotis communis) та блукаючого нерва (n. vagus).

Внутрішня яремна вена (v.jugularis interna) має такі позачерепні притоки:

глоткові вени (vv. pharyngeae);

язикову вену (v. lingualis);

верхню щитоподібну вену (v. thyroidea superior);

лицеву вену (v. facialis);

занижньощелепну вену (v. retromandibularis), вона впадає у лицеву вену (v. facialis) або безпосе-

редньо у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).

До внутрішньочерепних приток внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna) належать:

пазухи твердої оболонки (sinus durae matris), які є:

поперечна пазуха (sinus transversus);

стік пазух (confluens sinuum);

крайова пазуха (sinus marginalis);

потилична пазуха (sinus occipitalis);

кам’янисто-лускова пазуха (sinus petrosquamosus);

сигмоподібна пазуха (sinus sigmoideus);

верхня стрілова пазуха (sinus sagittalis superior);

нижня стрілова пазуха (sinus sagittalis inferior);

пряма пазуха (sinus rectus);

верхня кам’яниста пазуха (sinus petrosus superior);

печериста пазуха (sinus cavernosus);

клино-тім’яна пазуха (sinus sphenoparietalis);

вени губчатки (vv. diploicae), від кісток черепа (ossa cranii);

оболонкові вени (vv. meningeales), від черепної твердої оболонки (dura mater cranialis);

верхня очна вена (v. ophthalmica superior) та нижня очна вена (v. ophthalmica inferior), від органа

зору (organum oculi);

вени лабіринту (vv. labyrinthi), від внутрішнього вуха;

випускні вени (vv. emissariae), що сполучають внутрішньочерепні притоки з позачерепними прито-

ками внутрішньої яремної вени (v. jugularis interna);

вени головного мозку (vv. encephali) – глибокі та поверхневі (vv. рrofundae et superficiales).

Анастомози між внутрішньочерепними та позачерепними притоками внутрішньої яремної вени Вони вібуваються через випускні вени та притоки лицевої вени,

Венозні сплетення в черепі є такі:

венозне сплетення овального отвору

венозне сплетення сонного каналу

венозне сплетення під’язикового каналу

Зовнішня яремна вена (vena jugularis externa). Зовнішня яремна вена утворюється при злитті потиличної вени (v. occipitalis) та задньої вушної вени (v. auricularis рosterior), які супроводжують од-нойменні артерії.

У зовнішню яремну вену (vena jugularis externa) впадають передні яремні вени (vv. jugulares anteriores), які збирають кров від передньої шийної ділянки (regio cervicalis anterior) і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).

Білет №10 1.М`язи живота,функції,кровопостачання та іннервація. М’ЯЗИ ЖИВОТА (musculi abdominis)

Вони поділяються на:

• передню групу;

• бічну групу;

задню групу.

М'язи живота

Ділянка живота (reg. abdominis) обмежена зверху правими і лівими хрящами VII— X ребер і мечоподібним відростком груднини, знизу — правою і лівою пахвинними складками і лобковим симфізом, з боків — продовженням задніх пахвових ліній з обох боків. Усі м'язи живота аутохтонні і є похідними вентральної мускулатури. Прямий м'яз живота (т. rectus abdominis) парний; розташований по обидва боки передньої серединної лінії. По всій довжині м'яз ділиться трьома-чотирма (іноді двома) поперечними сухожилковими перетинками, які є ребровцми рудиментами і свідчать про сегментарну будову м'яза в минулому. Сухожилкові перемички збільшують силу скорочення м'яза. Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний нерви (TV —ТХII, LI). Пірамідальний м'яз (т. pyramidalis) (див. мал. 96, 101) парний, незначного несталого розміру, має форму прямокутного трикутника. Починається на верхній поверхні лобкової кістки перед прямим м'язом, піднімається догори і прикріплюється до нижньої ділянки білої лінії живота. Функція. Натягує білу лінію живота. Іннервація: підребровий, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (ТХІ,ТХІІ, LI). Зовнішній косий м'яз живота (т. obliquus externus abdominis) (див. мал. 99) починається на бічній поверхні нижніх восьми ребер широким м'язовим пластом кількома зубцями, що змикаються з зубцями переднього зубчастого м'яза, спускається косо зверху донизу і ззаду наперед. Задні пучки прикріплюються до передньої половини зовнішньої губи клубового гребеня, а передні приблизно з середини довжини м'яза стають сухожилковими, утворюючи широкий апоневроз. Апоневроз, вкривши прямий м'яз живота, переходить до передньої серединної лінії тіла, де переплітається з однойменним апоневрозом протилежного боку і бере участь в утворенні білої лінії живота. Найнижча ділянка апоневрозу, прикріплена до верхньої передньої клубової ості і до лобкового горбка, утворює жолоб, нижній вільний край якого дістав назву пахвинної зв'язки (lig. inguinale). Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (TV —ТХИ, LI). Внутрішній косий м'яз живота (т. obliguus internus abdominis) (див. мал. 98, 100, 101) міститься досередини від попереднього. Починається від грудо-поперекової фасції, клубового гребеня і зовнішніх двох третин пахвинної зв'язки. Піднімається віялоподібно присередньо, догори і вперед. Верхні пучки прикріплюються до нижніх країв XII, XI і X ребер, а передні переходять у широкий апоневроз, який досягає зовнішнього краю прямого м'яза живота. Тут у верхніх двох третинах апоневроз розпадається на дві пластинки, з яких одна іде на передню, а друга на задню поверхню прямого м'яза живота. У нижній третині живота апоневроз повністю переходить на передню поверхню прямого м'яза. Обидва листки біля присереднього краю прямого м'яза живота знову сходяться і беруть участь в утворенні білої лінії. Від'єднані нижні пучки, що йдуть разом з яєчком, яке опускається вниз, проходять через пахвинний канал у калитку й утворюють таким чином м'яз — підіймач яєчка (т. cremaster) (див. мал. 101). Кровопостачання: аа. intercostales, epigastrica inferior, epigastrica superior, musculophrenica. Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (TVIII-TXII, LI). Поперечний м'яз живота (т. transversus abdominis) (див. мал. 96, 97) — найслабший з усіх широких м'язів живота; розташований позаду попереднього м'яза. Починається від внутрішньої поверхні шести нижніх ребер (змикається своїми зубцями з діафрагмою), глибокого листка грудо-поперекової фасції, клубового гребеня і зовнішніх двох третин пахвинної зв'язки. Пучки м'яза йдуть поперечно вперед і присередньо, де недалеко від країв прямих м'язів живота переходять у широкий апоневроз. Останній у верхніх двох третинах живота бере участь в утворенні задньої стінки піхви прямого м'яза живота, а нижче переходить у структуру його передньої стінки. По серединній лінії його пучки беруть участь у формуванні білої лінії. Нижні пучки м'язів разом з іншими утворюють м'яз — підіймач яєчка. Кровопостачання: аа. epigastricae superior et inferior, musculophrenica. Функція. М'язи живота виконують роль черевного преса, що сприяє нормальному положенню і функціонуванню органів черевної порожнини. За їх допомогою здійснюється зганяння плода. Вони беруть участь у механізмі кашлю, блювання, сечовипускання, дефекації. При двосторонньому скороченні згинають хребет, при односторонньому — роблять бічні нахили і обертання тулуба. Іннервація: міжреброві, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви (TVII-TXII, LII). Квадратний м'яз попереку (m. quadratus lumborum) — досить потужний чотирикутний м'язовий пласт, розташований на задній стінці живота попереду глибокого листка грудо-поперекової фасції. М'яз починається від заднього відрізка клубового гребеня, від клубово-попереквої зв'язки й прикріплюється до XII ребра і поперечних відростків LI —LIV хребців. Функція. При двосторонньому скороченні згинає тулуб і зменшує поперековий лордоз, при односторонньому — нахиляє хребет у свій бік і повертає в нижньогрудному та поперековому відділах у протилежний бік. За фіксованого хребта відтягує дванадцяте ребро донизу, посилюючи видих. Іннервація: підребровий нерв (ТХII) і м'язові гілки поперекового сплетення (LI-LIII).

Кровопостачання: аа. subcostalis, lumbalis, iliolumbalis.

Піхва прямого м’яза живота(vagina musculi recti abdominis)

Прямий м’яз живота (musculus rectus abdominis) розміщений у піхві прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), яка утворена апоневрозами широких м’язів живота (aponeuroses musculorum latorum abdominis).

Піхва прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) має:

• передню пластинку (lamina anterior);

• задню пластинку (lamina posterior).