- •9. Напрямки української політичної думки XIX-xх століття.
- •10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика.
- •12. Національно-радикальний напрям української політичної думки (д.Донцов, м.Міхновський).
- •13. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського.
- •16. Предмет, методи, категорії та функції політології.
- •17. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •18. Політика як суспільне явище і форма діяльності.
- •19. Мораль і політика.
- •20. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікації.
- •21.Сутність, структура та функції політичної свідомості.
- •Політична культура: сутність, структура, функції.
- •Походження поняття «держава», сутність та функції держави.
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •24.1. Форми державного правління та державного устрою.
- •Правова та соціальна держави: проблеми співвідношення.
- •Вищі органи влади сучасної держави.
- •Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.
- •Поняття та сутність правової держави.
- •29. Сучасні елітарні теорії. Їх типологія та функції.
- •Типологія політичного лідерства.
- •31. Сутність, характерні риси та функції політичного лідерства.
- •32. Засадничі принципи класичних теорій еліт г.Моска, в.Паретто, р.Міхельса.
- •33. Концепція політичного лідерства та його типологія.
- •34. Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем.
- •35. Політичні партії. Ґенеза та типологія їх функцій.
- •36,37. Сутність, структура та функції політичної ідеології.
- •38. Теоретичні засади консервативної ідеології.
- •39. Політичні режими, їхня сутність та типологія.
- •40. Поняття та ідейні витоки тоталітаризму.
- •41. Сучасні теорії демократії.
- •42. Зміст та структура етнонаціональних відносин. Місце та роль етнонаціональної політики в системі державної політики.
- •43. Основні типи й показники оцінки легітимності влади.
- •44. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання.
- •45. Типологія політичних конфліктів. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення.
- •46. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології.
- •47. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характерист.
- •49. Основні історичні форми та типи демократії. Інститути прямої та представницької демократій.
- •50. Соціально – політична сутність марксизму.
- •51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
- •52. Поняття “лібералізму” потрапило до політичного словника в зо—40-х роках XIX ст. Але його ідейно-теоретичне коріння і перші спроби практичного втілення (в Англії, і сша) сягають XVII—XVIII ст.
- •53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас».
- •54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні.
- •55. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади.
- •56. Виборча система в сучасній Україні.
- •57. Виборча кампанія. Основні етапи виборчої кампанії.
- •58. Політична влада: концепції, ресурси, легітимність.
- •59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики.
- •60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
- •Предмет політологіъ, методи і способи вивчення політики
- •25. Політичні концепції Давнього Світу (Платон, Арістотель, Ціцерон) Основні концепції політичної думки мислителів Стародавнього світу.
- •Дослідження Арістотелем і Платоном сутності та форм організації держави.
- •Арістотель «Політика».
- •Платон «Держава».
- •Цицерон «Про державу».
- •58, 59 Політичні цілі та засоби їх досягнення. Феномен макіавелізму. М. Макіавелі як засовник політичної науки Цілі і засоби в політиці
- •Никколо Макиавелли - основоположник политических идей эпохи Возрождения
- •Н.Макіавеллі «Державець».
- •Погляди н.Маківеллі на державу і політику і методи державного управління.
- •29. Політичні концепції Дж. Локка та т. Гоббса Трошки порівняння політичних ідей т.Гоббса та Дж.Лока.
- •Т.Гоббс, Дж.Локк, ж.-ж. Руссо про суспільний договір.
- •33. Теория демократії р. Даля
- •75. Політина концепція м. Вебера.
- •85. Теорія політичної системи д. Істона
- •71. Політичні концепції і. Канта та ф. Гегеля
- •9. Основні ідеї політичної концепції в. Липинського в. Липинський «Листи до братів хліборобів».
- •Засади гетьманської трудової монархії в.Липинського.
- •Елітистська концепція в’ячеслава липинського
- •Особливості концепції політичної еліти в’ячеслава Липинського
- •Розділ іі. Джерела, шляхи і методи організації «національної аристократії»
- •Розділ ііі. Основні риси, завдання та функції політичної еліти
- •17. Політичні концепції єпохи Середньовіччя (Фома Аквінський, Авреліє Августин)
- •21. Політична концепція ш.-л. Монтеск'є
- •49. Класична теорія дж. Міля
Політична культура: сутність, структура, функції.
Вивчення політичної культури допомагає проникнути в суть функціонування різних політичних структур, визначити основні напрями і перспективи їх розвитку. Політична культура дозволяє визначити міру демократичності й цивілізованості того або іншого суспільства.
Політична культура - це система політичних уявлень, що історично склалися, переконань, Цінностей, норм і моделей політичної поведінки всіх суб'єктів політичного процесу. Поняття "політична культура" багато в чому співпадає за змістом із поняттям "політична свідомість". Політична свідомість - це відображення в свідомості людей політичних явищ і процесів. Політична культура показує, яким чином феномен політичної свідомості реалізовується в політичній діяльності суб'єкта. Вона з'являється як єдність соціальних і політичних знань людини, її оцінок, орієнтацій, норм і способів політичної поведінки. Таким чином, політична культура - це спосіб ставлення суб'єкта до політичної дійсності. Структура визначається за декількома критеріями: за культурою політичної поведінки, за культурою функціонування політичних інститутів та ін. У політичній літературі в її структурі виділяються наступні основні елементи: пізнавальний, емоційно-психологічний, етично-оціночний, поведінковий елементи, а також політичну символіку і емблематику. Пізнавальний : знання про політичну систему і її окремі інститути, про політичні режими, про політичну владу, її форми і механізми їх здійснення на практиці, про демократію, права людини, методи і способи політичної діяльності та ін.
Функції: виховна, комунікативна, прогностична, нормативно-регулююча, вираженя і реалізаці соціальних інтересів.
Особливості політичної культури в Україні
вирішення проблеми національної і соціальної згоди
чітка концепція реформ;
обов'язкове забезпечення правового регулювання
Едність демократіі і науки
Визначення “примату” права над особою
Цілеспрямоване формування соц. структури
відмова від догм, соціальних утопій, Перехід до відповідального самостійного мислення;
необхідно створити умови для вияву індивідуальності особистості.
Походження поняття «держава», сутність та функції держави.
Держава - це основний інститут політичної системи суспільства, що здійснює управління сусп.., охорону його політ. і соц. структури на основі права за допомогою спеціального механізму (апарату).
Держава - це особлива організація політичної влади суспільства, що має у своєму розпорядженні спеціальний апарат примушення, що виражає волю та інтереси пануючого класу або всього народу.
Ознаки держави: 1. Особлива організація політичної влади, яка, утілюючись в державних органах, виступає як державна влада. Її здійснюють люди, які виконують функції управління і примушення.
Територіальна організація населення. Державна влада здійснюється в рамках певній території і людей, що проживають на ній. Цілісність і взаємозв'язок суспільства забезпеч. інститут громадянства.
Держава організовує суспільне життя на основі права. Займається законотворчістю, тобто видає закони і інші правові акти.
Є суверенною організацією влади. Державний суверенітет вираж у верховенстві влади держави і незалежності її від будь-яких інших властей усередині країни або у взаємостосунках з іншими державами.
Держава має свою систему примусового стягування податків і інших обов'язкових платежів, які забезп. економічну самостійність.
До внутрішніх функцій можна віднести економічну, соціальну, організаторську, правову, політичну, освітню, культурну, виховну тощо:економічна виражається в організації, координації, регулюванні економічних процесів за допомогою податкової і кредитної політики, створенні стимулів економічного зростання або здійснення санкцій;
соціальна - полягає в задоволенні потреб людей в роботі, житлі, підтримці здоров'я; наданні соц. гарантій старим, інвалідам, молоді; страхуванні
правова - включає забезпечення правопорядку, встановлення правових норм, які регулюють суспільні відносини і здійснюється спеціальними правоохоронними органами держави (суд, прокуратура).
культурно-виховна - направлена на створення умов для задоволення культурних потреб населення, залучення їх до досягнень світової художньої культури, можливості самореалізації в творчості;
політична забезпеченні політ стабільності, виробленню політ курсу, що відповідає потребам верств населення або класу-власника.
Зовнішні функції:функція співпраці в екон, соц, технологічній, культ, торговії і інших сферах з іншими країнами; ф. оборони країни.