- •9. Напрямки української політичної думки XIX-xх століття.
- •10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика.
- •12. Національно-радикальний напрям української політичної думки (д.Донцов, м.Міхновський).
- •13. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського.
- •16. Предмет, методи, категорії та функції політології.
- •17. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •18. Політика як суспільне явище і форма діяльності.
- •19. Мораль і політика.
- •20. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікації.
- •21.Сутність, структура та функції політичної свідомості.
- •Політична культура: сутність, структура, функції.
- •Походження поняття «держава», сутність та функції держави.
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •24.1. Форми державного правління та державного устрою.
- •Правова та соціальна держави: проблеми співвідношення.
- •Вищі органи влади сучасної держави.
- •Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.
- •Поняття та сутність правової держави.
- •29. Сучасні елітарні теорії. Їх типологія та функції.
- •Типологія політичного лідерства.
- •31. Сутність, характерні риси та функції політичного лідерства.
- •32. Засадничі принципи класичних теорій еліт г.Моска, в.Паретто, р.Міхельса.
- •33. Концепція політичного лідерства та його типологія.
- •34. Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем.
- •35. Політичні партії. Ґенеза та типологія їх функцій.
- •36,37. Сутність, структура та функції політичної ідеології.
- •38. Теоретичні засади консервативної ідеології.
- •39. Політичні режими, їхня сутність та типологія.
- •40. Поняття та ідейні витоки тоталітаризму.
- •41. Сучасні теорії демократії.
- •42. Зміст та структура етнонаціональних відносин. Місце та роль етнонаціональної політики в системі державної політики.
- •43. Основні типи й показники оцінки легітимності влади.
- •44. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання.
- •45. Типологія політичних конфліктів. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення.
- •46. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології.
- •47. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характерист.
- •49. Основні історичні форми та типи демократії. Інститути прямої та представницької демократій.
- •50. Соціально – політична сутність марксизму.
- •51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
- •52. Поняття “лібералізму” потрапило до політичного словника в зо—40-х роках XIX ст. Але його ідейно-теоретичне коріння і перші спроби практичного втілення (в Англії, і сша) сягають XVII—XVIII ст.
- •53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас».
- •54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні.
- •55. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади.
- •56. Виборча система в сучасній Україні.
- •57. Виборча кампанія. Основні етапи виборчої кампанії.
- •58. Політична влада: концепції, ресурси, легітимність.
- •59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики.
- •60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
- •Предмет політологіъ, методи і способи вивчення політики
- •25. Політичні концепції Давнього Світу (Платон, Арістотель, Ціцерон) Основні концепції політичної думки мислителів Стародавнього світу.
- •Дослідження Арістотелем і Платоном сутності та форм організації держави.
- •Арістотель «Політика».
- •Платон «Держава».
- •Цицерон «Про державу».
- •58, 59 Політичні цілі та засоби їх досягнення. Феномен макіавелізму. М. Макіавелі як засовник політичної науки Цілі і засоби в політиці
- •Никколо Макиавелли - основоположник политических идей эпохи Возрождения
- •Н.Макіавеллі «Державець».
- •Погляди н.Маківеллі на державу і політику і методи державного управління.
- •29. Політичні концепції Дж. Локка та т. Гоббса Трошки порівняння політичних ідей т.Гоббса та Дж.Лока.
- •Т.Гоббс, Дж.Локк, ж.-ж. Руссо про суспільний договір.
- •33. Теория демократії р. Даля
- •75. Політина концепція м. Вебера.
- •85. Теорія політичної системи д. Істона
- •71. Політичні концепції і. Канта та ф. Гегеля
- •9. Основні ідеї політичної концепції в. Липинського в. Липинський «Листи до братів хліборобів».
- •Засади гетьманської трудової монархії в.Липинського.
- •Елітистська концепція в’ячеслава липинського
- •Особливості концепції політичної еліти в’ячеслава Липинського
- •Розділ іі. Джерела, шляхи і методи організації «національної аристократії»
- •Розділ ііі. Основні риси, завдання та функції політичної еліти
- •17. Політичні концепції єпохи Середньовіччя (Фома Аквінський, Авреліє Августин)
- •21. Політична концепція ш.-л. Монтеск'є
- •49. Класична теорія дж. Міля
9. Основні ідеї політичної концепції в. Липинського в. Липинський «Листи до братів хліборобів».
Видатним українським політичним мислителем і політичним діячем консервативного напрямку був В.Липинський (1882-1931). Українська держава у майбутньому, на думку Липинського, має бути назалежною монархією спадкового характеру з обов'язковою передачею усплдкованої гетьманської влади. В Україні гетьман повинен уособлювати державу і виступати своєрідним "національним прапором", найвищим символом держави. Основним пунктом українського державного будівництва Липинський вважав встановлення правової монархії у традиційній формі гетьманату.
В “Листах до братів-хліборобів” Липинський обгрунтовує концепцію української монархічної держави на базі дідичного гетьманату, спираючись на ідеологію українського консерватизму.
Майбутня українська держава, за Липинським, це – незалежна монархія дідичного ( спадкового ) характеру з обов’язковою передачею успадкованої гетьманської влади. Гетьман уособлює державу і є своєрідним “національним прапором”, найвищим символои держави. Гетьманська влада спирається на традиції, започатковані ще Б.Хмельницьким. Навколо гетьмана об’єднується уся Україна, і його існування дає можливість співпрацювати в ім’я добробуту держави різним політичним угрупованням. “При монархії, - зазначає вчений, - найвище місце репрезентації держави зайняте раз і назавжди гетьманом. Ніхто з монархістів не може претендувати на це найвище місце. Тому кожен скеровує свою увагу... щоб вище місце здобути своїм найкращим виконуванням покладених на нього обов’язків”.
Політична програма В.Липинського базувалася на таких юридичних та економічних засадах: 1) гарантія недоторканності особи; 2) забезпечення права приватної власності на землю; 3) проведення аграрної реформи; 4) гарантія об'єднання в українській державі всіх українських земель, а в зовнішній політиці — військового та економічного союзу з Росією і Білорусією.
Засади гетьманської трудової монархії в.Липинського.
Видатним українським політичним мислителем і політичним діячем консервативного напрямку був В.Липинський (1882-1931). Українська держава у майбутньому, на думку Липинського, має бути назалежною монархією спадкового характеру з обов'язковою передачею успадкованої гетьманської влади. В Україні гетьман повинен уособлювати державу і виступати своєрідним "національним прапором", найвищим символом держави. Основним пунктом українського державного будівництва Липинський вважав встановлення правової монархії у традиційній формі гетьманату.
Політична програма В.Липинського базувалася на таких юридичних та економічних засадах:
1) гарантія недоторканності особи;
2) забезпечення права приватної власності на землю;
3) проведення аграрної реформи;
4) гарантія об'єднання в українській державі всіх українських земель, а в зовнішній політиці — військового та економічного союзу з Росією і Білорусією.
В.Липинський дає своє визначення і поняттю української нації. Нація — це реалізація хотіння до буття нацією. Коли нема хотіння, виявленого в формі ідеї, — нема нації. Але так само нема нації, коли це хотіння не реалізується в матеріальних формах держави. Вчений говорить про три вічні стадії, які наслідують одна одну і через які проходять у своєму житті всі нації (вже згадувані класокра-тія, демократія та охлократія
У цілому високо оцінюючи роль української творчої інтелігенції, її великі заслуги перед нацією на ниві культурної та наукової праці, літератури, кооперації, Липинський водночас відзначає її абсолютну нездатність до праці політичної.
В.Липинський зазначав, що одним із головних політичних завдань української еліти має бути тривале виховання провідними верствами, об'єднаними в організацію, всього українського громадянства в дусі державно-ідеалістичної ідеї, боротьба за здійснення якої, на його думку, завжди була необхідною передумовою перетворення нації недержавної в державну.