- •9. Напрямки української політичної думки XIX-xх століття.
- •10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика.
- •12. Національно-радикальний напрям української політичної думки (д.Донцов, м.Міхновський).
- •13. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського.
- •16. Предмет, методи, категорії та функції політології.
- •17. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •18. Політика як суспільне явище і форма діяльності.
- •19. Мораль і політика.
- •20. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікації.
- •21.Сутність, структура та функції політичної свідомості.
- •Політична культура: сутність, структура, функції.
- •Походження поняття «держава», сутність та функції держави.
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •24.1. Форми державного правління та державного устрою.
- •Правова та соціальна держави: проблеми співвідношення.
- •Вищі органи влади сучасної держави.
- •Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.
- •Поняття та сутність правової держави.
- •29. Сучасні елітарні теорії. Їх типологія та функції.
- •Типологія політичного лідерства.
- •31. Сутність, характерні риси та функції політичного лідерства.
- •32. Засадничі принципи класичних теорій еліт г.Моска, в.Паретто, р.Міхельса.
- •33. Концепція політичного лідерства та його типологія.
- •34. Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем.
- •35. Політичні партії. Ґенеза та типологія їх функцій.
- •36,37. Сутність, структура та функції політичної ідеології.
- •38. Теоретичні засади консервативної ідеології.
- •39. Політичні режими, їхня сутність та типологія.
- •40. Поняття та ідейні витоки тоталітаризму.
- •41. Сучасні теорії демократії.
- •42. Зміст та структура етнонаціональних відносин. Місце та роль етнонаціональної політики в системі державної політики.
- •43. Основні типи й показники оцінки легітимності влади.
- •44. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання.
- •45. Типологія політичних конфліктів. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення.
- •46. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології.
- •47. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характерист.
- •49. Основні історичні форми та типи демократії. Інститути прямої та представницької демократій.
- •50. Соціально – політична сутність марксизму.
- •51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
- •52. Поняття “лібералізму” потрапило до політичного словника в зо—40-х роках XIX ст. Але його ідейно-теоретичне коріння і перші спроби практичного втілення (в Англії, і сша) сягають XVII—XVIII ст.
- •53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас».
- •54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні.
- •55. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади.
- •56. Виборча система в сучасній Україні.
- •57. Виборча кампанія. Основні етапи виборчої кампанії.
- •58. Політична влада: концепції, ресурси, легітимність.
- •59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики.
- •60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
- •Предмет політологіъ, методи і способи вивчення політики
- •25. Політичні концепції Давнього Світу (Платон, Арістотель, Ціцерон) Основні концепції політичної думки мислителів Стародавнього світу.
- •Дослідження Арістотелем і Платоном сутності та форм організації держави.
- •Арістотель «Політика».
- •Платон «Держава».
- •Цицерон «Про державу».
- •58, 59 Політичні цілі та засоби їх досягнення. Феномен макіавелізму. М. Макіавелі як засовник політичної науки Цілі і засоби в політиці
- •Никколо Макиавелли - основоположник политических идей эпохи Возрождения
- •Н.Макіавеллі «Державець».
- •Погляди н.Маківеллі на державу і політику і методи державного управління.
- •29. Політичні концепції Дж. Локка та т. Гоббса Трошки порівняння політичних ідей т.Гоббса та Дж.Лока.
- •Т.Гоббс, Дж.Локк, ж.-ж. Руссо про суспільний договір.
- •33. Теория демократії р. Даля
- •75. Політина концепція м. Вебера.
- •85. Теорія політичної системи д. Істона
- •71. Політичні концепції і. Канта та ф. Гегеля
- •9. Основні ідеї політичної концепції в. Липинського в. Липинський «Листи до братів хліборобів».
- •Засади гетьманської трудової монархії в.Липинського.
- •Елітистська концепція в’ячеслава липинського
- •Особливості концепції політичної еліти в’ячеслава Липинського
- •Розділ іі. Джерела, шляхи і методи організації «національної аристократії»
- •Розділ ііі. Основні риси, завдання та функції політичної еліти
- •17. Політичні концепції єпохи Середньовіччя (Фома Аквінський, Авреліє Августин)
- •21. Політична концепція ш.-л. Монтеск'є
- •49. Класична теорія дж. Міля
50. Соціально – політична сутність марксизму.
Учення К.Маркса (1818—1883) виникло в кінці 40-х років XIX ст. в Європі. Це був період революцій, національних війн, бурхливого промислового розвитку та загострення класової боротьби.
Основна ідея соціально-політичних поглядів Маркса полягала в тому, що в результаті внутрішнього розвитку капіталізму будуть зруйновані вузькі рамки класових та національних відносин, створяться умови для розкріпачення людини. Свобода та всебічний розвиток людини, з погляду засновників марксизму, можливі тільки в асоціації та через асоціацію. Але просування до звільнення людини здійснюється через класову боротьбу і революцію, знищення одного класу іншим, через установлення влади робітничого класу, котра остаточно усуне поділ суспільства на соціальні класи і приведе до однорідного, соціальне справедливого суспільства.
Проблема визволення людини, формування цілісної, гармонійної, всебічно розвиненої людини — головна ідея Маркса. Уже в своїх ранніх працях Маркс писав про необхідність установлення принципово нового суспільного устрою, який би зробив вихідним моментом розвитку саме людину.
У творах періоду формування марксизму, особливо в «Маніфесті Комуністичної партії», Маркс формулює розуміння історичного процесу як суспільно-політичної діяльності народних мас, обґрунтовує необхідність заміни капіталізму та переходу до комуністичного суспільства. Тут же дається аналіз шляхів розвитку робітничого класу, його ролі в історії, робиться висновок про необхідність пролетарської революції для соціалістичних перетворень суспільства. У «Маніфесті» сформульовано одне з центральних положень соціально-політичної теорії марксизму — ідея диктатури пролетаріату, намічено контури майбутнього суспільства.
51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
Соціал-демокротинна ідеологія виникла на ідеях Е. Бернштейна про класову співпрацю і соціальні реформи як єдиний цілях покращення соціального становища для робітничого класу. Якщо до 60-х років соціал-демократія надавала перевагу державному регулюванню економіки, державній формі власності, як найбільш ефективним засобам соціального захисту найбідніших верств населення, то на сучасному етапі вона визнає економічну ефективність приватної власності, однак намагається підтримувати соціальну рівновагу за рахунок збільшення бюджетних видатків на соціальну сферу. Сучасна соціал-демократія важливо орієнтована не тільки на робітничий клас, а й на широкі категорії представників найманої праці.
Соціал-демократія розвинена в таких державах , як Швеція,Фінляндія, Данія,
Поняття соц держава виникло в повоєнній політичній і суспільній теоріє для позначення держави сучасного демократичного типу за умов відносно стабільної і розвиненої екоміки. Кожна держава є соціальною з огляду на виконання нею соц функцій. Особливістю сучасної соц держави є здійснення нею активної соц політии, спрямованої на забезпечення прав людини, працевлаштування населення, підтримку малоімущих, сімї і материнства, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення. Політичні права людини доповнюються соціально-економічними правами, що передбачають надання всім членам суспільства певного мінімуму матеріальних та соціальних благ. З цією метою держави активно втручаються в економічні й соціальні відносини за допомогою податків і різних соціальних виплат, перерозподіляє через бюджет значну частину національного доходу на користь менш забезпечених верств населення.
Започаткувавши соціальну політику соціально-демократичні партії, які в повоєнні роки тривалий час перебували при владі в деяких західно-європейських країнах, зокрема у Швеції та Німечинні створено ними в 60-х роках державність дістала назву “держава загального благоденства” а згодом стала позначатись науковим поняттям “соц держава”.
Отже, соц держава – це правова держава, яка проводить активну соціальну політику спрямовну на забезпечення прав і свобод лядини, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення.