- •9. Напрямки української політичної думки XIX-xх століття.
- •10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика.
- •12. Національно-радикальний напрям української політичної думки (д.Донцов, м.Міхновський).
- •13. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії м.Драгоманова та м.Грушевського.
- •16. Предмет, методи, категорії та функції політології.
- •17. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни.
- •18. Політика як суспільне явище і форма діяльності.
- •19. Мораль і політика.
- •20. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікації.
- •21.Сутність, структура та функції політичної свідомості.
- •Політична культура: сутність, структура, функції.
- •Походження поняття «держава», сутність та функції держави.
- •Форми державного правління та державного устрою.
- •24.1. Форми державного правління та державного устрою.
- •Правова та соціальна держави: проблеми співвідношення.
- •Вищі органи влади сучасної держави.
- •Поняття, зміст і структура громадянського суспільства.
- •Поняття та сутність правової держави.
- •29. Сучасні елітарні теорії. Їх типологія та функції.
- •Типологія політичного лідерства.
- •31. Сутність, характерні риси та функції політичного лідерства.
- •32. Засадничі принципи класичних теорій еліт г.Моска, в.Паретто, р.Міхельса.
- •33. Концепція політичного лідерства та його типологія.
- •34. Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем.
- •35. Політичні партії. Ґенеза та типологія їх функцій.
- •36,37. Сутність, структура та функції політичної ідеології.
- •38. Теоретичні засади консервативної ідеології.
- •39. Політичні режими, їхня сутність та типологія.
- •40. Поняття та ідейні витоки тоталітаризму.
- •41. Сучасні теорії демократії.
- •42. Зміст та структура етнонаціональних відносин. Місце та роль етнонаціональної політики в системі державної політики.
- •43. Основні типи й показники оцінки легітимності влади.
- •44. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання.
- •45. Типологія політичних конфліктів. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення.
- •46. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології.
- •47. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України.
- •48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характерист.
- •49. Основні історичні форми та типи демократії. Інститути прямої та представницької демократій.
- •50. Соціально – політична сутність марксизму.
- •51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина.
- •52. Поняття “лібералізму” потрапило до політичного словника в зо—40-х роках XIX ст. Але його ідейно-теоретичне коріння і перші спроби практичного втілення (в Англії, і сша) сягають XVII—XVIII ст.
- •53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас».
- •54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні.
- •55. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади.
- •56. Виборча система в сучасній Україні.
- •57. Виборча кампанія. Основні етапи виборчої кампанії.
- •58. Політична влада: концепції, ресурси, легітимність.
- •59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики.
- •60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.
- •Предмет політологіъ, методи і способи вивчення політики
- •25. Політичні концепції Давнього Світу (Платон, Арістотель, Ціцерон) Основні концепції політичної думки мислителів Стародавнього світу.
- •Дослідження Арістотелем і Платоном сутності та форм організації держави.
- •Арістотель «Політика».
- •Платон «Держава».
- •Цицерон «Про державу».
- •58, 59 Політичні цілі та засоби їх досягнення. Феномен макіавелізму. М. Макіавелі як засовник політичної науки Цілі і засоби в політиці
- •Никколо Макиавелли - основоположник политических идей эпохи Возрождения
- •Н.Макіавеллі «Державець».
- •Погляди н.Маківеллі на державу і політику і методи державного управління.
- •29. Політичні концепції Дж. Локка та т. Гоббса Трошки порівняння політичних ідей т.Гоббса та Дж.Лока.
- •Т.Гоббс, Дж.Локк, ж.-ж. Руссо про суспільний договір.
- •33. Теория демократії р. Даля
- •75. Політина концепція м. Вебера.
- •85. Теорія політичної системи д. Істона
- •71. Політичні концепції і. Канта та ф. Гегеля
- •9. Основні ідеї політичної концепції в. Липинського в. Липинський «Листи до братів хліборобів».
- •Засади гетьманської трудової монархії в.Липинського.
- •Елітистська концепція в’ячеслава липинського
- •Особливості концепції політичної еліти в’ячеслава Липинського
- •Розділ іі. Джерела, шляхи і методи організації «національної аристократії»
- •Розділ ііі. Основні риси, завдання та функції політичної еліти
- •17. Політичні концепції єпохи Середньовіччя (Фома Аквінський, Авреліє Августин)
- •21. Політична концепція ш.-л. Монтеск'є
- •49. Класична теорія дж. Міля
29. Сучасні елітарні теорії. Їх типологія та функції.
Політична еліта - це певна група, прошарок суспільства, яка концентрує у своїх руках держ владу і займає владні посади, керуючи суспільством. Теорії еліт.
Макевіалістськая школа (Г.Моска, В .Парето). будь-якому суспільству властива елітарність. В основі цього лежить факт природних відмінностей людей: фізичних, психологічних, розумових, моральних. Ця еліта характеризується особливими політ і організаторськими якостями. Маси визнають право еліти на владу. Еліти змінюють один одного в ході боротьби за владу, оскільки добровільно владою ніхто не поступається.
Теорія елітної демократії (Р.Даль, С.Липсет) розуміння демократії як конкурентної боротьби претендентів на керівництво суспільством під час виборч кампаній. Еліта не панує, а здійснює керівництво масами з їхньої добровільної згоди, за допомогою вільних виборів.
Ціннісні теорії (В.Ропке, Ортега-і-Гассет). Еліта - це прошарок суспільства, наділений високими здібностями до управління. Еліта є результат природ. відбору осіб із видатними якостями і здібностями управляти суспільством. Формування еліти не суперечить принципам демократії. Соціальна рівність людей повинна розумітися як рівність можливостей.
Концепції плюралізму еліт (С.Келлер, О.Штаммер, Д.Рісмен). еліта множинна. Жодна група, що входить до неї не спроможна зробити вирішального впливу на всі сфери життя одночасно. В умовах демократії влада розподілена між різноманітними групами еліт, які впливають на прийняття рішень, відстоюючи свої інтереси. Конкуренція запобігає формуванню цілісної елітарной групи й уможливлює контроль із боку мас.
Ліволіберальні концепції (Р.Міллс).суспільство управляється винятково однією пануючою елітою. Можливості демокр інститутів (вибори, референдуми) незначні.
Політична еліта України: Видатним українським політичним мислителем і політичним діячем консервативного напрямку був В.Липинський (1882-1931). Українська держава у майбутньому, на думку Липинського, має бути назалежною монархією спадкового характеру з обов'язковою передачею усплдкованої гетьманської влади. В Україні гетьман повинен уособлювати державу і виступати своєрідним "національним прапором", найвищим символом держави. Основним пунктом українського державного будівництва Липинський вважав встановлення правової монархії у традиційній формі гетьманату.
Типологія політичного лідерства.
Лідерство - це постійний вплив владних осіб на орг., сусп., групу.
Політичні лідери поділяли на три типи: традиційних, легальних й харизматичних в залежності від того, на чому базувались їх претензії на владу (авторитет).
Традиційні лідери (вожді) спираються на вікові традиції, що не викликають ніяких сумнівів.
Легальні лідери повинні здобувати владу законним шляхом.
Харизматичні лідери спираються не на силу традицій або закону, а на незвичайні особисті якості.
За критерієм психологічні особливості поведінки лідерів:
♦ експертів - людей раціонального складу розуму, які віддають перевагу фактам і цінують точність;
♦ організаторів - діяльних особистостей, ініціативних, які просуваються до влади цілеспрямовано, але не поспішаючи;
♦ комунікаторів - спонтанних і емоційних політиків, які розглядають політику як сцену власного самоствердження;
♦ стратегів - оригінальних людей, які відкидають задані схеми і роблять політичне життя навколо себе насиченим і неспокійним.
За характером образів людей:
1) лідер-прапороносець. Він визначає для своїх послідовників цілі й вказує напрями їх діяльності. Йому притаманні власне бачення дійсності, яскраві, привабливі персональні якості.
2) лідер-комівояжер, або служник, якому властиве уважне ставлення до потреб людей, здатність переконати їх в тому, що саме він може надати цю допомогу.
3) лідер-маріонетка, для якого важлива здатність переконувати людей, завдяки чому "купують" його ідеї та плани.
4) лідер -"пожежник", дії якого багато в чому визначені нагальними вимогами політичної ситуації. Якщо взяти за критерій стиль діяльності лідера, то можна виділити: авторитарний стиль, для якого характерні жорсткість мислення лідера, ігнорування інформації й аргументів, одноособовий вибір напрямів і цілей діяльності. Демократичний стиль відзначають гнучкість мислення, схильність до отримання максимально повної інформації, лідер бере участь в обговоренні проблем нарівні з усіма, цілі і напрями діяльності обираються, виходячи з точки зору, яка перемагає.