9. Напрямки української політичної думки XIX-XХ століття. 5

10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика. 6

12. Національно-радикальний напрям української політичної думки (Д.Донцов, М.Міхновський). 7

13. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії М.Драгоманова та М.Грушевського. 8

16. Предмет, методи, категорії та функції політології. 9

17. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни. 10

18. Політика як суспільне явище і форма діяльності. 11

19. Мораль і політика. 12

20. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікації. 13

21.Сутність, структура та функції політичної свідомості. 14

22. Політична культура: сутність, структура, функції. 15

23. Походження поняття «держава», сутність та функції держави. 16

24. Форми державного правління та державного устрою. 18

25. Правова та соціальна держави: проблеми співвідношення. 20

26. Вищі органи влади сучасної держави. 21

27. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства. 22

28. Поняття та сутність правової держави. 23

29. Сучасні елітарні теорії. Їх типологія та функції. 24

30. Типологія політичного лідерства. 25

31. Сутність, характерні риси та функції політичного лідерства. 26

32. Засадничі принципи класичних теорій еліт Г.Моска, В.Паретто, Р.Міхельса. 27

33. Концепція політичного лідерства та його типологія. 28

34. Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем. 29

35. Політичні партії. Ґенеза та типологія їх функцій. 30

36,37. Сутність, структура та функції політичної ідеології. 31

38. Теоретичні засади консервативної ідеології. 32

39. Політичні режими, їхня сутність та типологія. 33

40. Поняття та ідейні витоки тоталітаризму. 34

41. Сучасні теорії демократії. 35

42. Зміст та структура етнонаціональних відносин. Місце та роль етнонаціональної політики в системі державної політики. 36

43. Основні типи й показники оцінки легітимності влади. 37

44. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання. 38

45. Типологія політичних конфліктів. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення. 39

46. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології. 40

47. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України. 41

48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характерист. 42

49. Основні історичні форми та типи демократії. Інститути прямої та представницької демократій. 43

50. Соціально – політична сутність марксизму. 44

51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина. 45

52. Поняття “лібералізму” потрапило до політичного словника в ЗО—40-х роках XIX ст. Але його ідейно-теоретичне коріння і перші спроби практичного втілення (в Англії, І США) сягають XVII—XVIII ст. 47

53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас». 48

54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні. 49

55. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади. 50

56. Виборча система в сучасній Україні. 51

57. Виборча кампанія. Основні етапи виборчої кампанії. 52

58. Політична влада: концепції, ресурси, легітимність. 53

59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики. 54

60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання. 55

Предмет політологіъ, методи і способи вивчення політики 56

25. Політичні концепції Давнього Світу (Платон, Арістотель, Ціцерон) 59

Основні концепції політичної думки мислителів Стародавнього світу. 59

Дослідження Арістотелем і Платоном сутності та форм організації держави. 60

Арістотель «Політика». 60

Платон «Держава». 61

Цицерон «Про державу». 62

58, 59 Політичні цілі та засоби їх досягнення. Феномен макіавелізму. М. Макіавелі як засовник політичної науки 64

Цілі і засоби в політиці 64

Никколо Макиавелли - основоположник политических идей эпохи Возрождения 65

Н.Макіавеллі «Державець». 66

Погляди Н.Маківеллі на державу і політику і методи державного управління. 67

29. Політичні концепції Дж. Локка та Т. Гоббса 68

Трошки порівняння політичних ідей Т.Гоббса та Дж.Лока. 68

Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж. Руссо про суспільний договір. 71

33. Теория демократії Р. Даля 73

75. Політина концепція М. Вебера. 78

85. Теорія політичної системи Д. Істона 79

71. Політичні концепції І. Канта та Ф. Гегеля 81

Развитие политологического знания классиками немецкой философии 81

9. Основні ідеї політичної концепції В. Липинського 84

В. Липинський «Листи до братів хліборобів». 84

Засади гетьманської трудової монархії В.Липинського. 84

Елітистська концепція в’ячеслава липинського 85

Особливості концепції політичної еліти В’ячеслава Липинського 87

Розділ ІІ. Джерела, шляхи і методи організації «національної аристократії» 87

Розділ ІІІ. Основні риси, завдання та функції політичної еліти 92

17. Політичні концепції єпохи Середньовіччя (Фома Аквінський, Авреліє Августин) 95

21. Політична концепція Ш.-Л. Монтеск'є 97

49. Класична теорія ДЖ. Міля 102

9. Напрямки української думки XIX-XХ століття. 10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика. 11. В. Липинський «Листи до братів хліборобів». 12. Національно-радикальний напрям української політичної думки (Д.Донцов, М.Міхновський). 13. Ідеї федералізму та національно-територіальної автономії М.Драгоманова та М.Грушевського. 16. Предмет, методи, категорії та функції політології. 17. Становлення політології як науки і навчальної дисципліни. 18. Політика як суспільне явище і форма діяльності. 19. Мораль і політика. 20. Сутність та основні типи політичної соціалізації. Соціальна та політична стратифікації. 21. Сутність, структура та функції політичної свідомості. 22. Політична культура: сутність, структура, функції. 23. Походження поняття «держава», сутність та функції держави. 24. Форми державного правління та державного устрою. 25. Правова та соціальна держави: проблеми співвідношення. 26. Вищі органи влади сучасної держави. 27. Поняття, зміст і структура громадянського суспільства. 28. Поняття та сутність правової держави. Становлення правової держави в Україні. 29. Сучасні елітарні теорії. Їх типологія та функції. 30. Типологія політичного лідерства. 31. Сутність, характерні риси та функції політичного лідерства. 32. Засадничі принципи класичних теорій еліт Г.Моска, В.Паретто, Р.Міхельса. 33. Концепція політичного лідерства та його типологія. 34. Вибори та їх класифікація. Типологія виборчих систем. 35. Політичні партії. Ґенеза та типологія їх функцій. 36. Сутність, структура та функції політичної ідеології. 37. Поняття та сутність політичної ідеології. Основні ідеологічні доктрини. 38. Теоретичні засади консервативної ідеології. 39. Політичні режими, їхня сутність та типологія. 40. Поняття та ідейні витоки тоталітаризму. 41. Сучасні теорії демократії. 42. Зміст та структура етнонаціональних відносин. Місце та роль етнонаціональної політики в системі державної політики. 43. Основні типи й показники оцінки легітимності влади. 44. Політичні конфлікти. Джерела походження та способи врегулювання. 45. Типологія політичних конфліктів. Основні типи політичних конфліктів в Україні, та шляхи їх вирішення. 46. Громадсько-політичні рухи: сутність та типології. 47. Структура, функції та типологія політичних систем. Політична система сучасної України. 48. Соціальні та ідейні витоки демократії, її сутнісні характеристики. 49. Основні історичні форми та типи демократії. Інститути прямої та представницької демократій. 50. Соціально – політична сутність марксизму. 51. Соціал-демократія як ідейно-політична доктрина. 52. Базові засади лібералізму як політичної ідеології. 53. Основні теорії соціальної структури суспільства. Сутність і політичне значення поняття «середній клас». 54. Партійні системи та їхня типологія. Особливості партійної системи в Україні. 55. Виборчі системи і їхнє місце в формуванні інститутів політичної влади. 56. Виборча система в сучасній Україні. 57. Виборча кампанія. Основні етапи виборчої кампанії. 58. Політична влада: концепції, ресурси, легітимність. 59. Політична складова міжнародних відносин. Специфіка і засоби зовнішньої політики. 60. Глобальні проблеми людства та шляхи їх розв’язання.

9. Напрямки української політичної думки XIX-xх століття.

Новітній етап розвитку української політичної думки пов'язаний з лібералізацією суспільних відносин і підняттям могутньої хвилі українського національного відродження на початку Х1Х ст.

Вершиною розвитку політичної думки першої половини ХIХ ст. стала політична думка Кирило-Мефодієвського товариства. Члени цієї організації – М.Костомаров, М.Гулак, В.Білозерський, М.Куліш, Т.Шевченко та ін. – згуртувались довкола ідеї слов’янського об’єднання у формі слов’янської республіканської федерації. 

У 30-40-х роках ХIХ ст. центр українського культурного життя переміщується із Харкова до Києва і Галичини (в 1834 р. Засновано Київський університет і в 1848 р. відкрита перша українознавча кафедра на філософському факультеті Львівського університету). Дослідження політичної історії України проводили такі визначні вчені та громадські діячі, як В.Антонович і М.Драгоманов.

Одним із представників революційно-демократичної течії у політичної думці був І.Франко (1856-1916). Серед проблем, які ним розглядалися, були аграрна проблема, загальні принципи розв’язання селянського питання, робітнича, національна проблема. І.Франко був соціалістом, але не виступав за диктатуру пролетаріату, акцентуючи увагу не на класових, а на загальнолюдських вартостях. Соціалізм, за І.Франком, мав опиратися на широке самоврядування общин-повітів і країв. Визначне місце в історії української політичної науки ХIХ - початку ХХ ст. посідає М.Грушевський (1866-1934). Його політичні погляди викладені у таких творах, як «Початки громадянства», «Хто такі українці і чого вони хочуть» та ін. 

Три категорії посідали головне місце в його суспільно-політичних поглядах - «народ», «держава», «герой в історії». Як і українські народники, М.Грушевський під «народом» розумів «село, українське селянство». Народ проносить крізь віки, різні історичні обставини ідею «національної самооборони». Вся історія українського народу, твердив Грушевський, це розбудження енергії національної самоохорони перед небезпекою видимої національної смерті. На такій історичній основі виростають ідеали українського народу: «народний ідеал справедливості», свободи, рівності та ін.  повного суверенітету УНР. 

10. Ґенеза політико-правової думки в Україні: від «Руської правди» до Конституції Пилипа Орлика.

«Руська Правда» Ярослава Мудрого. Закони Ярослава високо цінували людське життя, честь, засуджували злодіїв і вбивць. Головною метою співжиття проголошувались особиста безпека. «Руська Правда» регулювала також майнові відносини між людьми, стосунки між батьками й дітьми.

Суттєве суспільно-політичне значення в Київській Русі мали погляди на походження держави та князівської влади, правове регулювання суспільних відносин, стосунки між церквою та державою, проблеми цілісності та суверенності політичної влади, об'єднання розрізнених удільних князівств навколо великого князя київського, на самостійність і незалежність Русі тощо.

Суспільно-політичні ідеї здобули відображення й у літописах. У «Повісті временних літ» (XII ст.) Нестора подаються відомості про діяльність князів, боротьбу із зовнішніми ворогами, народні повстання в Київській Русі. Одним із найважливіших питань політичного характеру у «Повісті...» є проблема рівності Київської Русі з іншими європейськими державами

Важливе значення в розвитку державно-політичної думки в Київській Русі мало «Слово о полку Ігоровім» (XII ст.).

У цій поемі знайшла своє відображення низка актуальних політичних проблем. Провідною в ньому була ідея політичного об'єднання руських земель і припинення князівських міжусобиць.

Конституція Пилипа орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписавкошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська.

Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною істароукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу.Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.