- •1. Гасло «Новини без поглядів»: хто запровадив в журналістській практиці?
- •2. Яким процесам в Україні може посприяти якісна аналітична журналістика (за і.Михайлином)?
- •3. Які ознаки притаманні аналітичному матеріалу? (Джерело: Чи є аналітика в українських змі?)
- •4.Поняття «аналізу». Вимоги до журналіста-аналітика.
- •5. Змістовно-логічна група методів аналітичної журналістики (індуктивний, дедуктивний, гіпотетичний, історичний): застосування на практиці
- •6.Жанр «репортаж» за Івом Аньєсом. Методика його підготовки.
- •8) Цілі та структура коментаря (За Тертичним)
- •9. Коментар і колонка: спільні та відмінні ознаки (за посібником «Основи творчої діяльності журналіста» за ред. Корконосенка).
- •10. Визначення статті в різних дослідників.
- •11. Жанрові ознаки статті
- •12. Назви 2-3 українських періодичних видань, де можна прочитати фахові коментарі на актуальні теми.
- •13.Передова (редакційна стаття): приводи і мета
- •14. Особливість загальнодослідницької статті (за о.Тертичним).
- •15.Особливість практично-аналітичної статті
- •16. Мета полемічної статті:
- •17. Назви 2-3 українських періодичних видань, де публікуються практично-аналітичні статті ?
- •18. Що є предметом журналістського розслідування?
- •19. В чому полягає особливість роботи з документами і фактами під час журналістського розслідування?
- •20. Особливості роботи журналіста розслідувальника Гюньтера Вальрафа
- •21. Основні інструменти для здійснення моніторингу.
- •24. Специфіка літературної, театральної, кінорецензій, їх спільності та відмінності.
- •25.Назвіть два будь-яких засоби масової інформації, де вміщають рецензії різних видів.
- •26. З історії жанру «огляд».
- •27. Цілі і предмет жанру «огляд». Основна мета огляду засобів масової інформації.
- •28. 28.В чому полягають недоліки аналітичних публікацій згідно із позиціями експертів, які моніторять їх?
- •30. Умови якісної комунікації за ватиканським журналістом Шоном Патріком Лавветом.
- •31. Які основні теми порушують журналісти, висвітлюючи воєнні події на Сході України?
1. Гасло «Новини без поглядів»: хто запровадив в журналістській практиці?
У США в 1923 році американське товариство редакторів прийняло ухвалу про запровадження в журналістську практику гасла "news not views" (новини без поглядів). "Необхідно проводити чіткий кордон між інформаційним повідомленням і висловленням думок, - так було сформульоване це правило.
2. Яким процесам в Україні може посприяти якісна аналітична журналістика (за і.Михайлином)?
збудувати духовну будівлю українського національного світу.
аналітична журналістика має служити пропаганді правдивої, адекватної картини світу, захищати суспільну мораль, стояти на сторожі людської спільноти в цілому.
ХХІ століття має стати епохою панування аналітичної моделі масово-інформаційної діяльності. Успіх у ньому матиме той, хто першим прийме цю ідею як істину.
Україні вкрай потрібна така популярна щоденна загальнонаціональна українська газета, яка б спричинилася до побудови українського світу засобами журналістського слова.
Без аналітичної журналістики Україна не зможе захистити свою національну ідентичність від її ліквідаторів, а відтак і виконати свою історичну місію: створити "на своїй, не завойованій землі" державу українського народу.
Українська аналітична журналістика - таким є головне гасло ХХІ століття в нашому інформаційному просторі.
Аналітична журналістика мусить відіграти провідну роль у поборенні низького рівня маскультури, у з'єднанні масової та елітарної культур, у піднесенні освітнього та культурного рівня кожного індивіда.
3. Які ознаки притаманні аналітичному матеріалу? (Джерело: Чи є аналітика в українських змі?)
Аналітичний матеріал має:
аналіз причин, наслідків подій, що аналізуються і прогнози розвитку подій;
обов’язковий розгляд кількох версій того, що відбувається і кількох можливих висновків-прогнозів;
наявність зрозумілої і якомога ширшої аргументації; наявність посилань на думку експертів, на джерела інформації чи обґрунтування відсутності таких посилань;
конструктивну критику - тобто наявність описання якихось позитивних кроків, інструментів, механізмів, які могли б вирішити ситуацію;
авторську позицію, яка співпадає з громадськими інтересами.
4.Поняття «аналізу». Вимоги до журналіста-аналітика.
Проаналізувати означає вийти за межі факту, пояснити, роз’яснити, проаналізувати, використовуючи інші факти, контекст в т.ч. й історичний, і надати йому сенс, показати його у перспективі. Аналітична стаття основана на резюме, оскільки ґрунтується на фактах, але з більшою долею суб’єктивності. Журналіст аналізує факти і намагається розібратися в них. Він пише не власну думку, а пояснення. Поширеним є політичний або економічний аналіз, цей жанр також можна знайти в усіх рубриках та виданнях, які прагнуть дати читачеві якомога більше елементів оцінки соціальної реальності.
Характеристика аналізу:
досліджується подія
це не коментар
внести нове за рахунок висновків
співвідношення фактів
сегментація
Вимоги до журналіста аналітика:
компетентність
критичне мислення
вміння спростовувати і заперечувати
