13.3. Вили співучасників злочину

Особи, які бепуть участь v вчиненні злочину, можуть виконувати пізні гЬункшї. Залежно віл цього закон виліляє таких співучасників як виконавець, ооганізатоо. ггілбутловач і пособник (ч. 1 ст. 27 КК УкпаїниУ Основою поділу співучасників злочину на види є (Фактично виконувана ними v злочинній діяльності ооль. Так. підбутловач схиляє іншу особу до вчинення злочину. Своєю чеогою дії пособника випажаються v ствопенні умов для інших співучасників. Поділ співучасників на вили лає змогу чітко індивідуалізувати відповідальність залежно віл хаоактеоу і ступеня (Фактичної участі v вчиненому злочині, а також визначити різні способи здійснення злочинної діяльності.

Виконавцем (співвиконавием) злочину є особа, яка v співучасті з Іншими суб'єктами злочину безпосепедньо чи шляхом викопистання інших осіб, шо відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК Укоаїни Гч. 2 ст. 27 КК Укпаїниі Таким чином, v ЗУпКВ існує тпи види виконавства: безпосереднє, співвиконавство і посеоелнє виконавство.

Виконавець - це особа, яка безпосепедньо виконує дії (бездіяльність! шо становлять об'єктивну стопону складу злочину. Виходячи з цього, для визнання особи, яка вчинила злочин, його виконавцем, співучасник має виконати повністю або хоча б частково дії. шо входять до об'єктивної стопони складу злочину. ТТпи цьому така особа може використовувати для вчинення злочинного задуму тварин (нацьковуючи собаку) або механізми чи технічні ггоисттюї.

У пазі безпосепеднього вчинення злочину особами, лише одна з яких має спеціальні ознаки суб'єкта злочину, дії останнього підлягають кваліфікації як дії виконавця, а дії особи, яка такими ознаками не володіє, кваліфікуються за правилами ст. 27 КК України. Відповідно до

280

цієї нооми особа, яка не є суб'єктом злочину, але боала участь v вчиненні злочину, передбаченого цією статтею, підлягає кримінальній відповідальності за пей злочин як його опганізатоп. підбупювач або пособник. Однак v літеоатутл пропонуються й інші підходи. Наприклад, пропонується ввести поняття співвиконавіїя як особливого виду співучасника, під яким слід позуміти особу, яка виконує суспільно небезпечне діяння пазом з виконавцем, але не має спеціальних ознак, властивих останньому . Тим самим ставиться піл сумнів Факт існування спеціального суб'єкта — і тому така пропозиція навряд чи може бути ггоийнятною.

Інша позиція полягає в тому, шо випадки співвиконавства спеціальних суб'єктів злочину і ппиватних осіб визнаються не співучастю v злочинах зі спеціальним суб'єктом, а специфічним вилом сукупності, пои якій одним гготювим посяганням заподіюється одночасно шкода декільком об'єктам кпимінально-ппавової охопони. завдяки чому вчиняється кілька суспільно небезпечних діянь, v яких вбачається одночасно кілька складів злочину. Отже, дії осіб, які наділені ознаками спеціального суб'єкта злочину, ппопонується кваліфікувати за відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК Укоаїни. шо пеоелбачає відповідальність саме спеціальних суб'єктів, а дії інших співвиконавіїів — за статтями (частинами статей) Особливої частини КК, шо передбачають відповідальність загальних суб'єктів злочину Поголитися із запропонованим варіантом

кваліфікації дій співучасників також не можна через неможливість співучасті в оізних злочинах.

Як указує Н. Г. Іванов, неспеціальний суб'єкт, який є співучасником v злочині подібного nozrv. підлягає відповідальності залежно віл полі, шо він виконував v rrooueci вчинення злочину, але. зоозуміло. він не може бути визнаний виконавцем злочину . Піл посепеднім виконанням позуміється злочинна діяльність суб'єкта, який умисно використовує для досягнення своєї злочинної мети ггои виконанні об'єктивної стооони складу злочину як знаоялля вчинення злочину іншу Фізичну особу, яка не має загальних чи спеціальних ознак суб'єкта злочину . Слід зазначити, що дії, наприклад, неосудних

¹ Див., напр.: Семенов С. А. Специальный субъект как элемент основания уголовной ответственности : [монография] / С. А. Семенов. - Владимир : ВЮИ ФСИН России, 2005. - 124 с.

² Див.: Шеслер А. В. Соучастие в преступлениях со специальным субъектом / А. В. Шеслер // Актуальные проблемы борьбы с преступностью в Сибирском регионе : материалы научно-практической конференции (3^1 февраля 2000 г.). - Красноярск : Изд-во Сиб. юрид. ин-та МВД России, 2000. - Ч. 1. - С. 117-118.

³ Иванов Н. Г. Соучастие со специальным субъектом / Н.Г. Иванов // Российская юстиция. -М. : Юрид. лит., 2001. -№ 3. - С. 51.

⁴ Більш детально див.: Михеев Р. И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве / Р. И. Михеев ; науч. ред. : П. С. Дагель. - Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1983. - 300 с.

281

осіб, які використовуються виконавцем для вчинення злочину, пои всьому їхньому зв'язку з умислом виконавця не утворюють співучасті v злочині . Однак поняття «виконавець злочину» відноситься тільки до співучасті, тому коли v вчиненні злочину беое участь лише одна особа, яка є суб'єктом злочину, таку особу не можна назвати виконавцем. У зв'язку з цим незпозуміло. чому посепеднє виконавство, пепедбачене ч. 2 ст. 27 КК. віднесено до співучасті, адже «інші особи, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене» не є суб'єктами злочину, а тому і не можуть бути співучасниками особи, яка їх використовувала. Отже, v цих випадках немає співучасті.

Посеоелнім виконавцем слід вважати особу, яка вчинила злочин шляхом викопистання інших осіб, які не підлягають кпимінальній відповідальності чеоез неосудність, нелосягнення віку кримінальної відповідальності чи інші обставини, передбачені КК Укоаїни. Наппиклад. введення людини в оману, коли вона не усвідомлює суспільної небезпеки діяння (її ггоосять пеоевезти посилку. стверджуючи, шо в ній ліки, v якій насггоавді виявляється геооїнУ По таких обставин належить психічний ппимус. коли особа пепебуває v стані крайньої необхідності гзагтюжуючи вогнепальною збооєю її ггоимушують вчинити крадіжку магнітоли з машини! а також ситуації, коли свідомість і воля людини ппидушуються за допомогою гіпнозу або викопистання психотшпних сечовин. В vcix наведених випадках особа, яка безпосередньо вчинила діяння, не підлягає кпимінальній відповідальності, завдяки чому посереднім виконавцем буде визнана особа, яка використовує іншу особу.

Таку позицію займає Веоховний суд Укоаїни. У п. 6 Постанови Пленуму Вепховного суду Укпаїни від 27 лютого 2004 поку № 2 «Ппо застосування судами законодавства ггоо відповідальність за втягнення неповнолітніх v злочинну чи іншу антигтюмалську діяльність» зазначено: «Ппи випішенні питання ппо кваліфікацію злочину. вчиненого дооослою особою із залученням неповнолітніх осіб, які внаслідок свого віку Гст. 22 КЮ чи неосудності (ст. 19 КК) не є його суб'єктами, тпеба мати на увазі, шо таке спільне вчинення злочину не утвооює співучасті» . Пхюте далі позиція Вепховного сулу Укпаїни уявляється непослідовною, оскільки в тому ж п. 6 цієї постанови зазначаться, шо v вказаних випадках відповідно до ч. 2 ст. 27 КК лооосла особа оозглялається як виконавець злочину, і її дії кваліфікуються за статтями КК. якими передбачено відповідальність за

„ . . з

цей злочин і за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність» .

¹ Див.: Назаренко Г.В. Квалификация особых случаев соучастия: соучастие и невменяемость / Г. В. Назаренко // Правоведение. - 1995. - № 3. - С. 94-97.

² Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 // Вісник Верховного Суду Украаїни. -2004. -№4.-С. 16-19.

Там само. - С. 16-19.

282

Отже, називати виконавцем особу, яка вчинила злочин за допомогою використання особи, яка не є суб'єктом злочину, за відсутності співучасті навпяд чи ппавоміпно. Тому виконавцем Гспіввиконавпем) є особа, яка v співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, шо відповідно до закону не підлягають кпимінальніи відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК України цим Кодексом.

Організатор злочину. Організатор - це особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації (ч. З ст. 27 КК України). Тобто, організатор - це ініціатор чи керівник підготовки вчинення злочину. Організатор підбирає учасників злочину, розподіляє ролі між співучасниками, розробляє плани злочинної діяльності та інше.

З об'єктивної стопони діяльність опганізатопа можлива тільки в активному ггоояві. Lie безпосередньо випливає із самого змісту теоміна «організатор». Слово «ооганізатоо» беое свій початок віл (Ьоанпузького слова oreanizo. шо позначає того, хто опганізовує. засновує шо-небудь: людина, яка має здібності до організаційної ооботи. Організувати: 1) створювати, засновувати, здійснювати шось. залучаючи однодумців. спинаючись на них: 2) пповодити певні заходи ттюмадського масштабу, значення, готуючи їх заздалегідь, плануючи: 3) згуртовувати, об'єднувати людей засади спільної сггоави: зосереджувати, сппямовувати когось на шось: 4) надійно, чітко налагоджувати, впорядковувати шось . Ооганізатоо злочину може діяти не тільки в складі організованої гттти. але й пои співучасті з оозполілом ролей, коли злочин вчиняється пуупою осіб за попепедньою змовою.

Організація вчинення злочину означає керівництво підготовкою конкретного злочину. Можна виділити такі гЬункшї ггои здійсненні такої діяльності: а) підшукування і залучення учасників v спільну діяльність з тлготовки і вчинення злочину: б) визначення об'єкта злочинного посягання: в) оозполіл між співучасниками гЬункиіональних обов'язків (Ьолей): г) позпобка плану вчинення злочину та інствуктування учасників злочину: Т) визначення місця, часу, засобів, способів вчинення злочину: л) створення сггоиятливих умов для його вчинення: є) забезпечення учасників знапяддями і засобами вчинення злочину: є) сггоямування спільних зусиль на його вчинення: ж) оозообка заходів із ггоиховання знарядь і слідів злочину, а також цінностей, здобутих злочинним шляхом.

Зазначені й інші можливі тзновили організаційної діяльності не можна визнавати обов'язковим для усіх випадків організованого

¹ Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів / за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. - X. : ШКОЛА, 2006. - С 607.

283

вчинення злочину. їх обсяг і поєднання можуть бути оізними. Слід визнати правильною думку більшості вчених ггоо те. шо для визнання особи опганізатопом злочину досить наявності в ЇЇ діях ознак виконання нею хоча б однієї з названих гЬункшй. Матеріали судової ггоактики свідчать, шо ооганізатоо сілко конпєнгоує v своїх суках vci види опганізаиійної діяльності. Таким чином, під опганізатопом злочину, за влучним висловом М. И. Копжанського, має розумітися особа, яка є ініпіатопом і двигуном злочину .

Однак ЗУпКВ (ч. З ст. 27 КК Укпаїни) опганізатопом злочину визнає не тільки особу, яка опганізувала вчинення злочину (злочинів! але й кепувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Тобто кепівниптво ппипускає здійснення опганізаііійних гЬункііій v ході вже початого злочину. Тому піл кепівником злочину вапто позуміти особу, шо очолює злочинне посягання в холі його пеалізапії. Відповідно до Постанови ПВСУ «Ппо ппактику позгляду судами кпимінальних сппав гшо злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» віл 23 гоудня 2005 dokv № 13 кеоування підготовкою злочину пеоелбачає сппямування дій виконавця, пособника, підбупювача на готування до одного чи декількох злочинів Керування вчиненням злочину

пеоедбачає сггоямування зусиль інших співучасників на безпосереднє виконання діянь або на забезпечення такого виконання.

Організаційна діяльність завжди ггоипускає наявність ггоямого умислу. Умисел ооганізатооа злочину включає: а) усвідомлення того, шо він поєднує інших осіб і наплавляє їх зусилля на вчинення злочину:

б) усвідомлення того, як злочин скоюється іншими співучасниками під його кетвниптвом. тобто свідомість хаоактеоу спільних злочинних лій:

в) пепедбачення суспільно небезпечних наслідків: г) бажання настання таких наслідків. Іншими словами, винне ставлення організатора вмішує свідомість суспільно небезпечного хаоактеоу своєї діяльності, а так само підготовленої і сплямованої ним діяльності виконавця (виконавців) злочину. пепедбачення злочинного результату (інтелектуальний елемент умислу) і бажання його настання віл спільних зусиль співучасників (вольовий елемент умислу). Ней підхід ггоослілжується в судовій ггоактиш пои визначенні суб'єктивної стооони діяльності організаторів злочину в більшості вивчених нами кримінальних сппав.

Пілбупювач злочину. ІІей вил співучасників злочину характеризується самостійними оисами. шо унеможливлюють визнати підбупювача опганізатопом. пособником чи виконавцем. Підбурювачем є особа, яка схилила іншу особу до вчинення злочину.

¹ Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України / М. Й. Коржанський М.Й. - К. : Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. - С 67.

² Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 // Вісник В ерховного Суду України. - 2006. - № 1. - С 2-6.

284

Схиляючи виконавця ло вчинення злочину, ггілбушовач, як правило, сам не беое участі в його безпосередньому вчиненні.

З об'єктивної стопони підбупювання завжди полягає в дії . Ui дії в законі (ч. 4 ст. 27 КК Укпаїни) описані як схиляння іншого співучасника ло вчинення злочину умовлянням, підкупом, погтюзою. ппимусом або іншим чином. У літепатупі пепелік таких способів, завдяки яким ггілбушовач пєоєконує іншого співучасника v необхідності вчинення злочину, значно оозшиоений - пе: ггоохання. ппопозипія. підкуп, лестоші. пізні обіцянки, почуття заздпості. оевношів. помсти, наказ, погтюза шоло самої особи або її близьких, насильство, зловживання службовим становищем тощо. Для підбурювання недостатньо самого вчинення дій, спрямованих на схиляння іншої особи до вчинення злочину, необхідно також, щоб ця особа поголилася виконати ггоопозипію підбурювача .

Об'єктивною сутністю підбупювання є вплив на волю особи з метою схиляння її ло вчинення злочину. Пои цьому (психічний вплив не повинний паоалізовувати її волю! Вона має бути суб'єктом, який діє вільно. На це звептав увагу М. С. Таганиев. зазначивши, шо підбурювання ггоипускає свідоме втягнення будь-кого v злочин, визначення чиєї-небудь волі ло вчинення злочину. Але як з'єднати подібне поняття ппо підбупювання з доктпиною ппо свободу волі і ппо довільність людських лій? Якшо кожна особа v своїй діяльності керується мотивами, шо частково Шунтуються на власному досвіді, хапактепі. звичках, частково на обставинах, шо оточують винного в цей момент, то. звичайно, сепел останніх може бути і ппямий вплив тпетьої особи. Кпім того, підбурюваний має відповідати певним вимогам (бути суб'єктом злочину) і діяти свідомо, умисно, без ппимусу .

У зв'язку з цим не можна позглядати як підбурювання випадки : 1) коли до вчинення злочину схиляється неосудна особа або особа, яка

¹ Див.: Пионтковский А. А. Курс советского уголовного права. Общая часть : Учение о преступлении по советскому уголовному праву / А. А. Пионтковский. - М. : Госюриздат, 1961. - С. 570; Советское уголовное право. Общая часть : [учеб.] / под ред. Н. А. Беляева, М. И. Ковалева - М. : Юрид. лит., 1977. - С. 273; Курс советского уголовного права. Часть общая : в 5-ти т. / отв. ред. Н. А. Беляев, М. Д. Шаргородский. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1968. - Т. 1. - С. 617; Советское уголовное право. Часть общая : [учеб.] / под ред. П. И. Гришаева, Б. В. Здравомыслова. - М. : Юрид. лит., 1982. - С. 227; Яауюзво-практичний коментар Кримінального кодексу України I за ред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка. - 3-тє вид., перероб. та доповн. - К. : Атіка, 2004. - С. 86; та ін.

² Див.: Арутюнов А. А. Подстрекатель преступления / А. А. Арутюнов // Государство и право. -2002. -№ 11. - С. 122-128.

Тагащев Н. С. Русское уголовное право : лекции. Часть общая. / Н. С. Таганцев, д-р уголов. права. - 2-е изд., пересмотр, и доп. - С.-Пб.: Гос. Тип., 1902. - Т. 1. - 823 с. -репринтная копия.

⁴ Див.: Арутюнов А. А. Подстрекатель преступления / А. А. Арутюнов // Государство и право. -2002. -№ 11. - С. 122-128.

285

не досягла віку кримінальної відповідальності (статті 19. 22 КК УкоаїниУ Цей випадок не може бути віднесений ло підбурювання, оскільки наявна лише одна винна особа і. отже, співучасть відсутня: 2) коли особа, яку схилили ло вчинення дії. невинна (обман, омана, помилка! Оскільки особа, яка схиляється до вчинення злочину, діє невинно. ЇЇ дії (бездіяльність) не є злочином, тому підбупювання в подібних випадках неможливо. Співучасті немає, а особа, яка схиляє іншу особу ло вчинення злочину, має позглядатися як одноосібний винний: 3) коли особу схиляють до вчинення злочину v стані необхідної обооони (ч. 1 ст. 36 КЮ. Пії такої особи є ггоавомганими. отже, спонукання її до їх вчинення не є злочином. Випадки схиляння до вчинення умисних дій. шо явно не відповідають небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. З ст. 36 КЮ. повинні позглядатися як ггілбутловання ло злочину: 4) коли особу схилили ло затпимання особи, яка вчинила злочин (ч. 1 ст. 38 КЮ. Такі дії визнаються ггоавомганими. тому спонукання особи ло вчинення цих лій не може позігінюватися як ггілбутловання ло злочину. Винятки можуть становити лише випадки схиляння до умисного пепевишення заходів, необхідних для затпимання злочинця, шо повинні позглядатися як ггілбутловання ло злочину, оскільки таке пепевишення визнається злочином (ч. 2 ст. 38 КЮ: 5) коли особу схилили до вчинення дій v стані крайньої необхідності (ч. 1 ст. 39 КЮ. Стан кпайньої необхідності не є злочином, а отже, і схиляння ло заподіяння школи в цьому випадку не може позглядатися як підбупювання до злочину. Пепевишення меж крайньої необхідності тягне за собою кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 39 КЮ. отже, схиляння ло умисного заподіяння шкоди ппи пепевишенні меж кпайньої необхідності має оозиінюватися як ггілбутловання ло злочину: 6) коли в пезупьтаті гЬізичного або психічного itohmvcv особа, яка схиляється ло вчинення злочину, не могла кепувати своїми вчинками. Підбупювання в UbOMv пазі відсутнє, оскільки дії такої особи не є злочином (ч. 1 ст. 40 КЮ. Якшо ж унаслідок гЬізичного чи психічного itohmvcv особа, яка схиляється до вчинення злочину, збепігала можливість кепувати своїми діями (ч. 2 ст. 40 КЮ. вона оозглялається як виконавець злочину, а особа, яка її схилила до вчинення злочину. - як ггілбушовач: 7) коли особу спонукають до вчинення злочину дії. сплямовані на виконання законного наказу або позпопядження (ч. 1 ст. 41 КЮ. Оскільки заподіяння школи особою, яка виконує законний наказ чи позпопядження. не є злочином, остільки особа, яка віддала незаконні наказ чи позпопядження. не є ггілбутловачем ло злочину, а оозглядається як опосеоедкований виконавець злочину. Особа, шо виконала явно злочинний наказ або позпопядження. за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або позпопядження. підлягає кпимінальній відповідальності на загальних підставах (ч. З ст. 41 КЮ. У цьому пазі така особа має позглядатися як виконавець злочину, а особа, яка віддала завідомо незаконні наказ чи позпопядження. як ггілбутловач (чи навіть опганізатоп) злочину: 8) коли особу схилили ло вчинення дій при виправданому ризику для досягнення значної

286

суспільно кооисної мети (ч. 1 ст. 42 КЮ. Зазначені дії особи не є злочином, тому і схиляння ло їх вчинення не може оозглялатися як підбупювання до злочину. Винятки становлять випадки спонукання до оизику. шо завіломо створював загтюзу для життя інших людей або загоозу екологічної катасттюгЬи чи інших надзвичайних полій (ч. З ст. 42 КЮ. Такий невиппавданий пизик тягне за собою кпимінальну відповідальність, тому і схиляння ло такого оизику має гюзшнюватися як підбурювання ло злочину: 9) коли особу схилили ло вчинення лій. сплямованих на виконання спеціального завдання з попепедження чи гюзкшитя злочинної діяльності організованої гготш чи злочинної організації (ч. 1 ст. 43 КЮ. Не є злочином вимушене заподіяння школи ппавоохопонюваним інтепесам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беоучи участь в організованій гттгі чи злочинній організації з метою попепедження чи гюзкшитя їх злочинної діяльності, а. отже, й схиляння до вчинення дій. сггоямованих на виконання спеціального завдання з попепедження чи гюзкшитя злочинної діяльності організованої гготш чи злочинної організації, не може позглядатися як підбупювання до злочину .

Із суб'єктивної стооони підбурювання може бути тільки умисним. Збуджуючи v іншої особи шшучість вчинити злочин, підбурювач завжди усвідомлює суспільно небезпечний хапактеп своїх дій і пеоедбачає їх наслідки. Вольова стооона діяльності підбурювача полягає в бажанні вчинення злочину виконавцем і настання злочинного пезуттьтату. Підбупюючими дії можуть бути визнані лише в тому пазі, якшо суб'єкт закликає ло вчинення конкретно визначеного злочину. Тому не можуть визнатись підбурюванням до злочину заклики, домовленості, попади, які не гЬопмують v виконавця наміпу вчинити посягання на конюзетний об'єкт. Загальні заклики ло здійснення злочину, не адресовані ло конкретної особи, не є злочином. їх можна позглядати як злочинні лише у випадку, якщо згідно з КК вони містять ознаки самостійного злочину .

Невдала співучасть належить до випадків, які можна назвати безнаслідковою співучастю. Ппиклад невдалої співучасті, коли підбурювач намагається схилити виконавця ло злочину, ооганізатоо зообив сггообу організувати злочин, але виконавець (виконавці) відмовився його вчинити: або виконавець спочатку погодився, але потім відмовився вчинити злочин.

Складним вважається питання оозмежування підбурювання віл інтелектуального пособниитва. Різниия між підбупюванням та інтелектуальним пособництвом полягає в тому, що підбурювач схиляє

¹ Про цю та інші обставини, що виключають злочинність діяння, див.: Митрофанов 1.1. Кримінально-правові засоби впливу на осіб, які вчинили злочини : [монографія] / 1.1. Митрофанов. - Кременчук : Вид. ІШ Щербатих О.В., 2009.-С 115-142.

² Фріс П. Л. Кримінальне право України. Загальна частина : [навч. посіб.] / П. Л. Фріс. - К. : «Центр навчальної літератури», 2004. - С. 187.

287

ло вчинення злочину (збуджує ташучість його вчинити! а інтелектуальний пособник своїми посадами полегшує, допомагає, підтпимує іншу особу v вчиненні злочину. Таким чином, підбупювач впливає на бажання виконавця вчинити злочин, а інтелектуальний пособник впливає на виконавця вже після ігоийняття ним вішення вчинити злочин. Іншими словами, дії підбупювача сплямовані на визначення лій виконавця, а дії інтелектуального пособника підлеглі діям виконавця .

Пособник злочину. Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину Гч. 5 ст. 27 КК Укпаїниі

У законодавчому визначенні пособниптва передбачені способи і засоби надання допомоги v вчиненні злочину, які можуть бути гЬізичними Гматепіальними) та інтелектуальними (психічними! Саме тому кримінальне ігоаво виліяє інтелектуальне і гЬізичне пособниптво. Інтелектуальне пособниптво полягає v сггоиянні вчиненню злочину інтелектом. гЬізичне — гЬізичною діяльністю. Інтелектуальне пособниптво дуже схоже на підбурювання. Відмінність між ними полягає в тому, шо інтелектуальне пособниптво не є злочинною

... . ..---2

ініціативою, а є лише гпдтпимкою вже виявленої ініціативи .

Пои інтелектуальному пособниптві оозглядуваний співучасник лає посади виконавцю, вказівки, як коаше вчинити злочин, налає для вчинення злочину необхідну інформацію тошо і заздалегідь обіцяна допомога в ггоиховуванні злочину . Піл обіцянкою слід оозуміти не тільки словесне запевняння чи вираження згоди, але й різні конклюдентні дії.

Сггоияння вчиненню злочину посадами чи вказівками полягає в наданні іншим співучасникам інгЬоомашї шоло найбільш ігоийнятних місця, часу, способів вчинення злочину та інших обставин, шо є необхідною умовою для оеалізашї спільних злочинних намітав Надання інгЬоомашї близьке за своїми властивостями ло посади і вказівки, але порівняно з порадою вона більш нейтральна. Порада

¹ Більш детально див.: Арутюнов А. А. Подстрекатель преступления / А. А. Арутюнов // Государство и право. - 2002. - № 11. - С. 122-128.

² Див.: Ковалев М.И. Соучастие в преступлении : [монография] I М. И. Ковалев. -Екатеринбург : Изд-во УрГЮА, 1999. -С. 163.

³ Яаукоео-практичний коментар до Кримінального кодексу України [2-е вид., перероб. та доп.] / за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. - К. : Дакор, 2008. - С. 70.

⁴ Яаукоео-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка. - 3-тє вид., перероб. та доповн. - К. : Атіка, 2005.-С. 86.

288

виявляє інтеоес ло безпосереднього вчинення конкретного злочину. Надання ж інгЬоомашї - пе ггооста пеоедача відомостей ггоо потеплілого, ппо об'єкт злочину, ппо засоби його охопони. ппо можливі пеоешкоди на шляху здійснення злочинного задуму ггои видимій відсутності якої-небудь особистої зацікавленості ло самого (Факту злочину, ппо який, звісно. інгЬопматоп має достатнє уявлення. Тому не можна зводити «сггоияння вчиненню злочину порадами чи вказівками» ло ггоостого надання інгЬоомапії.

Попала — ие поз'яснення як кпаше чи безпечніше підготувати злочин, яким шляхом доцільніше його здійснити, v який час кпаше почати вчинення задуманого, кого залучити v співвиконавиі. Тобто, будь-яка інгЬопмаиія. пекомендаиія. шо має відношення до вчинення основних чи (Факультативних елементів складу злочину. Піл указівкою оозуміється настанова чи поз'яснення. як діяти в цьому випадку. В усьому Іншому позходження між попадою і вказівкою гтовести досить складно. Посади і вказівки можуть бути лані як усно, так і письмово. тому не завжди потоібно. шоб виконавець і пособник спілкувалися між собою безпосепедньо. Попади і вказівки можуть бути зроблені відкрито чи в замаскованій (Фопмі.

Фізичне пособниитво полягає v вчиненні діяння, шо допомагає виконавцю виконати об'єктивну стопону ппи вчиненні злочину. Наггоиклад. пеоедача виконавцю збоої для вчинення вбивства, знарядь для відкриття сейфа, відключення сигналізації, тобто надання засобів чи знарядь, усунення пепешкод для вчинення злочину іншими співучасниками Якшо виконавець не скористався послугами

(Фізичного пособника, то останній не може бути названий співучасником злочину, тому шо він (Фактично в ньому не бпав участь. У такому випадку відсутній причиновий зв'язок, а отже, і об'єктивна умова відповідальності.

Закон пепедбачає два види (Фізичного пособниитва: а) надання засобів чи знаояль для вчинення злочину: б) усунення пепешкод для вчинення злочину іншими співучасниками. Піл наданням засобів позуміються будь-які дії. шо полегшують можливість вчинити чи довести ло кінця початий злочин. Пії пособника можуть полягати в наданні злочинцю знаояль вчинення злочину: постачання вбивш збпоєю. тпабіжника — відмичкою тошо. По цього ж виду пособниитва можна віднести надання виконавцю оізних побічних засобів, необхідних для досягнення злочинного наслідку: тоанспопту. (Фальшивих документів і т. п. По усунення пепешкод можна віднести злом сховиша для наступної крадіжки, отоуєння стооожових собак для того, щоб виконавець міг вільно проникнути на склад, отримання згоди

¹ Науково-ирактшшии коментар до Кримінального кодексу України [2-е вид., перероб. та доп.] / за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. - К. : Дакор, 2008. - С. 70.

² Грищук В. К. Кримінальне право України. Загальна частина : [навч. посіб.] / В. К. Грищук. - К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2007. - С. 336.

289

вахтового чи стооожа на оозкоалання зі складу матеріальних цінностей. На ггоактиш обидві зазначені в законі гЬопми гЬізичного пособниптва настільки тісно переплітаються одна з одною, що між ними важко ггоовести межу.

Сггоияючи виконавцю, пособник тим самим посягає на конкретні суспільні відносини, шо взяті під охопону ЗУпКВ. і саме ця обставина визначає суспільну небезпечність вчиненого ним діяння. У кожному конкретному випадку ступінь суспільної небезпеки діяння пособника залежить, по-пепше. від хапактепу суспільних відносин, шо зазнали впливу v зв'язку з посяганням, і. по-лтте. від значення вчиненого сприяння для досягнення злочинного наслідку .

Ппи встановленні пособниіггва пгшниипове значення має час його здійснення. За змістом ч. 5 ст. 27 КК пособниитво може бути зроблено або до початку виконання злочину, або в момент його вчинення, але в будь-якому випадку до (Фактичного його закінчення. У поодиноких випадках пособниитво можливе до того, як «з'явився» виконавець, чи коли підбутловач спочатку умовив пособника надати йому знаоялля чи засоби злочину, для якого він ше не підшукав виконавця. Ппи цьому вапто мати на увазі, шо v всіх таких випадках ініціатива вчинити злочин виникає не v пособника. Однак якшо виконавець так і не визначився і відмовився від злочину, то дії пособника кваліфікуються як готування, оскільки необхідна умова пособниитва - заподіяння злочинного наслідку. Не є співучастю надання допомоги, якою виконавець не скопистався чи яка була настільки незначною, що не могла вплинути на оозвиток причинового зв'язку.

Пособниитво можливе і пои бездіяльності, якшо пособник умисно не викопистав обов'язку діяти. Однак пособниитво в злочинах, вчинених шляхом бездіяльності, завжди повинно бути активним. У більшості таких випадків можливо інтелектуальне пособниитво. кпім злочинів, об'єктивна стопона яких виражається не тільки шляхом дій, але й шляхом бездіяльності.

Отже, на відміну віл підбурювання, з об'єктивної стооони пособниитво може випажатися як v діях, так і v бездіяльності. Пособник сггоияє виконавцю v вчиненні злочину, створюючи своїми діями оеальну можливість його здійснення. Умисел пособника хапактепизується: а) усвідомленням суспільно небезпечного хапактепу злочину, шо вчиняється за його допомогою: б) пеоедбаченням суспільно небезпечних злочинних наслідків, шо наступили в пезультаті спільних з виконавцем дій: в) бажанням чи свідомим допущенням настання таких злочинних наслідків.