1.5. Зв'язок кримінального права з іншими галузями права

Кримінальне право нерозривно пов'язане з іншими галузями українського права (конституційним, цивільним, адміністративним), а також із міжнародним правом та використовує положення інших наук.

Найбільшою мірою кримінальне право пов'язане з конституційним правом, норми-принципи якого знайшли своє закріплення в ЗУпКВ. Про це свідчить ч. 1 ст. З КК України, в якій зазначено, що законодавство про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Конституційне право є базовим для всіх інших галузей українського права, в тому числі й для кримінального права. У ст. 8 Конституції України закріплено положення, відповідно до якого Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції та повинні

¹ Митрофанов 1.1. Кримінальне право України. Загальна частина : [навч. посібник] / 1.1. Митрофанов. - Кременчук : Видавець «ПП Щербатих О. В.», 2009.-С. 21-22.

27

відповідати їй. Низка положень, закріплених у Конституції України, безпосередньо стосується принципів кримінального права, тому вони деталізовані у відповідних нормах КК. Так, наприклад, принцип презумпції невинуватості, сформульований у ст. 62 Конституції України, в якій зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, вписаний у ч. 2 ст. 2 КК України.

Принцип вини реалізується не лише через суб'єктивне ставлення у вину, але й через особистий характер кримінальної відповідальності. Його суть визначають такі положення: 1) злочином є діяння, вчинене конкретною фізичною особою; 2) особа підлягає кримінальній відповідальності за те злочинне діяння, що вчинене нею особисто; 3) покарання застосовується тільки до особи, яка вчинила злочин.

Конституційним є також положення, згідно з яким ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Конституція закріплює положення про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час його вчинення не визнавалися законом як правопорушення (ст. 58 Конституції). Це положення знайшло своє відображення у ст. 5 КК України, яка має назву: «Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі». Як уже зазначалося вище, функцією кримінального права є також охорона всіх конституційних правовідносин у випадку суспільно небезпечного посягання на них.

Кримінальне право ґрунтується на нормах міжнародного права. Міжнародні договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до принципів і норм міжнародного права. Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до статей 14, 15 Закону України «Про міжнародні договори України» міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на їх обов'язковість в порядку та у строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб. Чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згода на обов'язковість міжнародних договорів може бути надана у формі ратифікації або приєднання. Оскільки Україна є правонаступницею прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР і Української РСР, то до міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, прирівнюються й інші відповідні

¹ Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року № 1906-IV // Відомості Верховної Ради. - 2004. - № 50. - Ст. 540.

28

договори . Чинними є лише опубліковані міжнародні договори України в офіційних виданнях: газеті «Голос України», журналі «Відомості Верховної Ради України» або в «Зібранні чинних міжнародних договорів України».

Норми міжнародного права повинні бути належним чином імплементовані в національне кримінальне законодавство, тобто під час прийняття нових ЗУпКВ законодавцем мають бути враховані положення, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Кримінальне право нерозривно пов'язане з кримінологією. Кримінологія виникла в межах кримінального права. Такі правові поняття, як злочин, вина, мотив, вік кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння, стадії вчинення злочину, поняття групи осіб, організованої злочинної групи та інші, що були розроблені теорією кримінального права, широко використовуються кримінологією. Кримінологія вивчає злочинність як соціальне явище, з'ясовує причини, умови і динаміку злочинності в цілому та окремих груп злочинів. Крім того, кримінологія вивчає проблеми запобігання злочинам у суспільстві. Під кримінально-правовим запобіганням розуміють превентивні заходи, які здійснюються при призначення покарання та його виконання. У такому плані ідея запобігання злочинам пронизує всю систему кримінально-правових, кримінальних процесуальних і кримінально-виконавчих інститутів.

Кримінальне право є базовим щодо всіх правових галузей, які встановлюють правові основи протидії кримінальній активності населення країни. Цим визначається його первинність і одночасно єдність мети, принципів і методів правового регулювання, однаковий понятійний апарат кримінально-правових, кримінальних

процесуальних і кримінально-виконавчих інститутів. Крім того, необхідно враховувати, що формою життя матеріального права є процесуальний закон. Так, кримінальне процесуальне право містить правові норми, що закріплюють правову процедуру встановлення у кримінально караному діянні особи складу злочину і призначення покарання.

Кримінальне і кримінально-виконавче право регулюють суспільні відносини, які виникають при встановленні системи, а також застосуванні покарань і звільненні від них. При цьому кримінальне право визначає поняття, мету, види, підстави відповідальності і покарання, звільнення від нього, тобто формулює «базові» правові категорії, залишаючи для кримінально-виконавчого права сферу регулювання порядку та умов виконання (відбування) всіх без винятку видів покарань .

¹ Про правонаступнидтво України: Закон України від 09.12.1991 № 1543-ХП // Відомості Верховної Ради України. - 1991. -№46. - Ст. 617.

² Митрофанов 1.1. Кримінальне, кримінальне процесуальне і кримінально- виконавче право: проблеми взаємозв'язку / 1.1. Митрофанов // Вісник

29

Кримінальне право певного мірою пов'язане з цивільним і адміністративним правом, особливо щодо відповідальності за різноманітні правопорушення. Ці три галузі права забезпечують охорону найважливіших для особи, суспільства і держави цінностей. Цивільно-правові відносини охороняються, як правило, засобами цивільного права, адміністративні - засобами адміністративного права. Водночас відповідальність за вчинення небезпечних правопорушень, які завдають значної шкоди цивільним і адміністративним правовідносинам, установлюється законом про кримінальну відповідальність. Кримінальне право відрізняється від цих двох галузей права правовідносинами, які воно охороняє, та специфічним методом їх охорони.

Наука кримінального права та законодавча діяльність при створенні його норм змушує використовувати положення таких наук, як психологія (психологія неповнолітніх), судова психіатрія (осудність, різні види розладів психічної діяльності), судова медицина (критерії розмежування різних видів тілесних ушкоджень) тощо.