2.6. Принципи розвитку фізичних здібностей

Процеси навчання рухам і розвитку фізичних здібностей підкоряються закономірностям, не дивлячись на те, що об'єкт дії у них один - конкретна людина, яка виконує фізичні вправи. Специфічність закономірностей вимагає педагогічних (методичних) дій їх реалізації: для навчання рухам - одні педагогічні принципи, для розвитку фізичних здібностей – інші.

Фахівцю у сфері фізичної культури необхідно будувати педагогічний процес відповідно до принципів навчання і виховання, а також на основі принципів розвитку фізичних здібностей. Слід ураховувати, що принципи навчання фізичним вправам відображають вимоги: будь-який педагогічний процес повинен будуватися на принципах свідомості, активності і ін. Підбір засобів і методів повинен відповідати поставленому завданню, а також завданню навчання і розвитку фізичних здібностей. При навчанні руховій дії принцип поступовості реалізується через побудову системи підвідних вправ, а при розвитку фізичних здібностей - через побудову системи фізичного навантаження.

Принцип регулярності педагогічних дій

Цей принцип допускає побудову системи занять фізичними вправами для розвитку фізичних здібностей, оскільки останні розвиваються і удосконалюються перш за все в процесі діяльності, пов'язаної з виявом даних здібностей. В основі принципу лежать закономірності, що характеризують вплив повторної дії рухів на організм людини, чергування роботи і відпочинку на фоні різних фаз відновлення працездатності.

У результаті багаторазового виконання рухових дій на окремому занятті – чверті, протягом року – в організмі людини відбуваються функціональні зміни, які характеризують відповідний ефект.

Даний принцип передбачає систематичність і спадкоємність, а при практичній реалізації принципу регулярності важливо забезпечити перманентну, тобто постійність, безперервність адаптаційних перебудов функціонального і структурного характеру, які складають біологічну основу розвитку фізичних здібностей. Це досягається дотриманням оптимального для вдосконалення кожної здібності режиму рухової активності, в основі якого, як відомо, лежить той або інший порядок чергування роботи і відпочинку.

Принцип прогресування і адаптаційно-адекватної граничності в нарощуванні ефекту педагогічного впливу

Даний принцип базується на закономірностях етапності і нерівномірності розвитку фізичних здібностей. Згідно з цим принципом необхідно поєднувати в процесі вдосконалення фізичних здібностей дві, здавалося б, несумісні тенденції – поступовість і граничність навантажень.

Поступовість означає плавне збільшення навантаження як в окремому, так і в цілому ряді занять, планомірність в їх збільшенні полегшує пристосування організму людини до них, сприяє поглибленню і закріпленню викликаних ними адаптаційних перебудов і тим самим сприяє створенню передумов переходу на новий, підвищений рівень навантажень. Передчасні, завищені вимоги до органів і систем організму, невідповідні їхнім фізичним можливостям, прагнення до швидкого зростання фізичних здібностей (форсоване тренування, "натаскування") не тільки не сприяють цьому зростанню, але і можуть бути шкідливими для здоров'я.

Слід пям'ятати, що під впливом навантаження різні органи, системи і функції організму мають неоднакові темпи морфологічного вдосконалення.

Величина фізичного навантаження характеризується об'ємом і інтенсивністю. У зв'язку з цим підвищення навантаження здійснюється за рахунок збільшення об'єму роботи або інтенсивності її виконання, або одночасно двома показниками. На практиці використовуються різні форми поступового підвищення навантажень: прямолінійно-висхідна, східчаста, хвилеподібна і стрибкоподібна.