2.4. Нерівномірність і гетерохронність (різночасність) розвитку здібностей

Нерівномірність розвитку означає, що ступінь приросту показників фізичних здібностей на одних етапах може бути більш значним, ніж на інших. Найбільший приріст фізичних здібностей спостерігається на початковому періоді занять фізичними вправами. З підвищенням рівня розвитку будь-якої здатності темпи її приросту зменшуються. Оскільки розвиток фізичних здібностей пов'язаний із зменшенням темпів їх приросту, то на кожному подальшому етапі розвитку для досягнення необхідних змін потрібно все більше часу.

В динаміці показників розвитку фізичних здібностей спостерігається явище гетерохронності, яке проявляється в неспівпадінні в часі моментів, яке відповідає початку інтенсивного приросту окремих фізичних здібностей. У певні вікові періоди життя людини є сприятливі можливості для розвитоку здібностей, оскільки темпи приросту деяких з них будуть більш високими, ніж в інші вікові етапи. Ці періоди звичайно називають сенситивними (чутливими) або критичними, тому що вони відіграють особливу роль у розвитку організму.

Найбільший ефект фізичного виховання в розвитку окремих здібностей досягається в період їх бурхливого природного розвитку. Ефективність педагогічних дій у інші вікові періоди для даної здатності може бути нейтральною або навіть негативною. При вдосконаленні конкретних фізичних здібностей дуже важливо не упустити найсприятливіші вікові періоди, оскільки згодом зробити це буде набагато складніше.

У науково-методичній літературі у різних авторів можна зустріти різні сенситивні періоди розвитку тієї або іншої здатності. Ці відмінності можуть бути обумовлені кількома причинами:

1. Застосуванням неоднакових тестів для вимірювання будь-якої здатності.

2. Використовуванням різних підходів і формул для визначення темпів приросту показників фізичних здібностей.

3. Неоднорідністю обстежуваної вибірки випробовуваних (різним числом обстежуваних людей, відмінностями в рівні їх фізичного розвитку, підготовленості, загального режиму діяльності і т.д.).

2.5. Перенесення фізичних здібностей

Різні фізичні здібності розвиваються в тісній взаємодії одина з одною. Таке явище, коли спрямована зміна в рівні розвитку однієї здатності спричиняє за собою зміни в рівні розвитку іншої, одержало назву "перенесення фізичних здібностей".

Перенесення може бути позитивним і негативним. При позитивному перенесенні розвиток однієї здатності сприяє вдосконаленню іншої. Наприклад, збільшення "вибухової сили" веде до зростання швидкості рухів. Негативне перенесення характеризується тим, що розвиток однієї здатності гальмує зростання іншої або знижує рівень її розвитку.

Перенесення буває однорідним і різнорідним. При однорідному перенесенні спостерігається підвищення рівня однієї і тієї ж здатності в тих вправах, що застосовувалися і у вправах, що не застосовувалися. Наприклад, підвищення рівня силової витривалості при згинанні - розгинанні рук у висі призводить до зміни тієї ж здатності в згинанні і розгинанні рук в упорі лежачи. При різнорідному перенесенні тренування, спрямованого на розвиток однієї здатності, відбуваються зміни рівня як цієї, так і інших фізичних здібностей.

Перенесення може бути взаємним (наприклад, якщо при розвитку силових здібностей удосконалюються швидкісні, а при вдосконаленні швидкісних – силові) і одностороннім (наприклад, якщо при розвитку швидкості рухів удосконалюється і час реакції, а вправи, направлені на поліпшення часу реакції, ніяк не впливають на розвиток швидкості рухів).

Виділяють також пряме і опосередковане перенесення. При прямому перенесенні підвищення рівня розвитку однієї здатності безпосередньо позначається на розвитку іншої. Наприклад, підвищення рівня швидкісно-силової підготовленості м'язів нижніх кінцівок у бігунів на короткі дистанції відразу ж супроводиться збільшенням швидкості бігу. При опосередкованому перенесенні створюються тільки передумови для вдосконалення будь-якої іншої здатності. Наприклад, максимальна сила ніг спринтера не має прямого істотного зв'язку з результатом швидкісного бігу, проте виявляється зв'язок зі стрибковими вправами, результати яких, у свою чергу, досить тісно пов'язані зі швидкісним бігом.

Тому заняття, направлені на розвиток максимальної сили ніг, сприяють створенню функціональної бази для розвитку швидкісно-силових здібностей, визначають швидкість бігу. Ефект цих видів перенесення використовується при вирішенні завдань спеціальної і загальної фізичної підготовки у більшості видів спорту.

Рухові уміння і фізичніи здібності взаємопов'язані. Наскільки людина володіє тією чи іншою руховою дією, залежить успішна реалізація відповідних фізичних здібностей.