4.Рухливі ігри та спортивні розваги.

Рухливі ігри — розвивають і фізичні, і духовні сили ди­тини. Вони розвивають силу, швидкість, витривалість і спритність, зміцнюють здоров'я. Під час ігор набуваються і вдосконалюються життєво необхідні навички, розвиваються увага, пам'ять, уява, естетичні смаки. Рухливі ігри, зокрема командні, привчають до дисципліни, виховують почуття то­вариськості й дружби.

Найдоступнішими спортивними розвагами вважають­ся: ходьба на лижах, катання на ковзанах, їзда на велосипе­ді, спортивні ігри тощо.

Ходьба на лижах. їй можна навчати дітей приблизно з 4 років. Лижі добирають відповідно зростові дитини. Спочат­ку дитину вчать ходити на лижах, виставляючи по черзі то праву, то ліву ногу, палицею допомагають утримувати рів­новагу. Потім починають навчати ковзанню. Одяг для лиж­них прогулянок має бути зручний.

Починаючи з 9—10 річного віку, можна влаштовувати лижні прогулянки — спочатку короткі і в повільному темпі. Далі поступово збільшують тривалість, дітям з 13-14 років можна дозволяти брати участь в одноденних і дводенних по­ходах.

Катання на ковзанах — широко розповсюджена розвага дітей. Батьки повинні контролювати тривалість перебуван­ня дітей на льоду (не більш 1,5 годин, а старшокласникам — до 2 годин). Необхідно заохочувати дітей до різних ігор на льоду.

Катання з гір на санчатах - одна з улюблених розваг дітей. Катаючись з гір, діти повинні додержуватися таких вимог безпеки:

• не наскакувати один на одного, - відстань між санчатами повинна бути 6-7 м, - не можна перебігати упоперек схилу гори,

• не можна підніматися горою, а треба обходити її з боку.

Спортивні ігри. Найбільш розповсюджені спортивні

ігри - футбол, волейбол, баскетбол, настільний теніс, хокей. Спортивні ігри, якщо їх розумно використовувати, дуже; корисні для дітей як засіб всебічного фізичного розвитку і виховання фізичних і вольових якостей.

Їзда на велосипеді - позитивно впливає на розвиток і зміцнення всіх систем організму. З самого початку навчання їзді на велосипеді треба виховувати в дітей звичку додержу­ватися правил. Дітям забороняється кататися вулицями ве­ликих міст, по шосе з великим рухом транспорту. Спочатку дозволяється кататися 20-30 хвилин, поступово збільшуючи час. Необхідно пильнувати за правильною посадкою юного велосипедиста, не дозволяти кататися відразу після їжі.

5. Прогулянки і туристські походи,

Виключно важливе оздоровче, виховне і освітнє значен­ня для дітей мають прогулянки і туристські походи. У ту­ристських походах діти набувають багато життєво необхід­них знань, умінь і навичок: спритно і швидко розпалювати вогнище, розташовувати палатку, орієнтуватися в лісі тощо. Формуються і вдосконалюються навички правильної ходи, долання різних перешкод, метання, лазіння, перелазіння, утримування рівноваги тощо.

Розробляючи маршрут прогулянок і походів, треба врахо­вувати характер місцевості, тривалість кожного етапу, вік і рівень фізичної підготовленості дітей, їх інтереси.

Значення і сутність загартовування

Загартовування - є основним засобом підвищення опір­ності організму дитини до коливань температури зовніш­нього середовища, отже до респіраторних захворювань. Не­має кращого засобу для зміцнення здоров'я та запобігання захворюванням, ніж загартовування. Його починають з пер­шого місяця життя малюка.

Ефективність загартовування для зміцнення здоров'я, покращення емоційного стану та фізичного розвитку, про­філактики багатьох захворювань у дітей переконливо дове­дено практикою виховної роботи у сім'ях Нікітіних, Денисових та ін.

Для правильного застосування цього засобу необхідно знати принципи загартовування:

1. Поступовість проведення процедур - поступове зни­ження температури повітря чи води.

2. Послідовність переходу від слабких, до більш сильних подразнень: повітряні ванни - обтирання тіла - обливання холодною водою.

3. Безперервність і систематичність загартовування - припинення процедур загартовування на 5-6 днів призво­дить до зниження ефекту адаптації до холоду.

4. Врахування індивідуальних особливостей дитини - стать, вік, стан здоров'я.

5. Розмаїтість засобів загартовування.

6. Активне й свідоме відношення до загартовування.

7. Систематичний самоконтроль і контроль з боку ліка­ря в процесі загартовування.

Загартовування повітрям. Повітряні ванни починають приймати в закритому приміщенні при температурі +15° С, а на свіжому повітрі +18°С протягом 3-5 хвилин.

Правила прийому повітряних ванн:

• тривалість визначається самопочуттям дитини - якщо дитину починає морозити процедуру потрібно припинити;

• перед повітряною ванною доцільно побігати або пост­рибати;

• краще приймати повітряні ванни під час руху - ігор, прогулянок та ін.;

• не рекомендується проводити повітряні ванни натще або відразу після їжі - починати необхідно через 1,5-2 години.

Більшість дітей люблять ходити босоніж. Цьому не слід перешкоджати. Влітку в теплі дні корисно побігати по траві або піску. Потім дозволяється ходити босоніж по підлозі кімнати. Спочатку до 5-6 хвилин, а потім поступово (щотиж­ня на 1-2 хвилини) час збільшується до 25-30 хвилин.

Загартовування сонцем. В Україні влітку кращім для загартовування сонцем є час з 8 до 11 та з 16 до 18 годин, а в південній її частині - з 8 до 10 та з 17 до 19 годин.

У перший день тривалість сонячної ванни 4-5 хвилин (по одній хвилині на спину, груди, лівий і правий бік). Поступово час доводять до 30-40 хвилин. Приймати сонячні ванни необхідно через 1-1,5 години після їжі. Голова дитини в цей час повинна бути захищена від сонця панамою.

Під час загартовування сонцем не можна допускати сонячного опіку та сонячного удару.

Ознаками сонячного опіку є — сверблячка, припухання й почервоніння шкіри, міхури, загальне нездужання, голо­вний біль, підвищення температури тіла.

Ознаками сонячного удару — є головний біль, різке почер­воніння обличчя, запаморочення.

Загартовування водою. Найбільш сильним засобом за­гартовування для дітей є вода. Загартовування водою прово­дять за такою послідовністю: обтирання тіла, обливання^ ніг, обливання тіла під душем, купання в природній водоймі.

Обтирання застосовується з раннього віку — 5—6 місяців. Починають обтирання водою 35-36°С. Кожні 3-4 дні темпе­ратура води знижується на 1°С. Для дітей 3-4 років її дово­дять до 22-20°С, для б-6-річних до 18-17°С. Кожну частину тіла після обтирання відразу ж витирають насухо (до неве­ликого почервоніння).

Обливання ніг починають з 1,5 років. Основною вимогою для проведення цих процедур є те, щоб ноги до цього були теплими. Тому краще виконувати цю процедуру вранці піс­ля сну або вдень після прогулянки. Наукові дослідження свідчать, що вплив обливання ефективніше відображаєть­ся на тонусі судинної системи, частоті пульсу, за умови, що температура шкіри стоп вища температури води на декіль­ка градусів.

Початкова температура води для обливання ніг для дітей до 3-х років 30 °С з поступовим зниженням її до 18 ° С або ви­користанням контрастних температур (початок 36°С і 25°С, кінцева 18°С). У дошкільників 3—6 років температура води

поступово знижується на 1°С через 4-5 днів, починаючи з 26-28° С і доводять її до 14-16° С Після цієї процедури ноги дитини ретельно витирають, а потім розтирають рушником до незначного почервоніння.

Обливання тіла під душем. Ця процедура має на організм дитини більш міцну дію. Починають цю процедуру з дітьми одного-півтора роки. Початкова температура води 35-36 °С, через кожні 3-4 дні її знижують до 24-26 ° С. У дітей 2-3 років початкова температура води складає 34—35° С, а кінцева 20-22° С У дітей дошкільного віку обливання під душем почи­нають з температури води 30-32°С, а кінцева температура 18-20°С. Тривалість обливання під душем - 40-50 секунд.

Купання в природній водоймі. Купання в річці, озері, морі можна починати з двох років при температурі повітря + 25-26° С та температурі води не нижче +23° С Тривалість купання від 1-2 хвилин. З поступовим збільшенням до 5 хвилин для дітей 3-4 років та 10-15 хвилин для дітей 5-6 років. У літню спеку дошкільники можуть купатися двічі на день (уранці через 1,5 години після їжі та у вечорі до 17-18 години).

Методи роботи з дітьми в сім'ї

Основними методами роботи з дітьми є:

1. Особистий приклад - приклад батьків кращій метод переконання дітей про користь фізичної культури. Якщо дорослі (батько, мати, старші брати та сестри, дідусь) викону­ють ранкову гімнастику, показуючи дитині як правильно ро­бити вправи, здійснюючи при цьому загартовуючи процедури, то це краще будь-яких розмов про значення її для зміцнення здоров'я. Дитина переконується в її користі, коли бачить, що вправами займаються рідні їй люди, яких вона любить.

2. Гра разом з дітьми.

3. Підтримка (моральна).

4. Страховка й фізична допомога під час виконання вправ.

5. Словесні методи - розповідь, бесіда, словесні оцінки.

6. Наочні методи.