39. Роль сім’ї у фізичному вихованні дітей.

Значення і завдання фізичного виховання в сім'ї

Сім'я займає особливе місце у вихованні дітей від народ­ження до вступу до школи. Вона здійснює головну функцію І всебічне виховання своїх дітей, що є не тільки особистою справою, а й суспільним обов'язком.

Більшість батьків бажає бачити своїх дітей здоровими, життєрадісними, спритними і міцними. Формування цих якостей значною мірою залежить від і організації виховного процесу, зокрема фізичного виховання в сім'ї та дошкільно­му закладі.

Турбота про здоров'я та всебічний фізичний розвиток дитини починається з організації здорового Способу життя в сім'ї. До нього відносять: позитивний психологічний клі­мат у сім'ї, доброзичливе ставлення батьків один до одного та до дитини; раціональне харчування, систематичне засто­сування фізичних вправ та впровадження процедур загар­товування, посильна трудова діяльність дитини, негативне відношення батьків до алкоголю та паління. У домашньому побуті повинні створюватися сприятливі умови для збере­ження й зміцнення здоров'я, росту й нормального фізичного розвитку дітей.

У процесі фізичного виховання в родині вирішуються на­ступні завдання:

1. Сприяти зміцненню здоров'я і загартовуванню ор­ганізму;

2. Формувати, удосконалювати і закріплювати рухові вміння та навички і розвивати фізичні якості»;

3. Розвивати організаторські вміння та навички;

4. Виховувати стійкий інтерес до занять фізичною куль­турою і спортом;

5. Розвивати навички і звички до самостійних занять фі­зичними вправами.

Засоби фізичного виховання дітей у сім'ї

Основне у фізичному вихованні дітей у сім'ї — збереження та зміцнення їхнього здоров'я, а також прищеплення життє­во важливих рухових вмінь та навичок.

Розрізняють дві групи засобів фізичного виховання:

1) спеціально підібрані вправи;

2) додержання вимог гігієни, правильного режиму, за­гартовування.

Обидві групи засобів однаково важливі для гармонійного фізичного розвитку дітей.

Фізичні вправи в дитячому віці особливо збуджують не­рвову систему. При зниженій збудливості вміло підібрані вправи допомагають відновити нормальну діяльність психі­ки. При виконанні фізичних вправ організм людини, його головний мозок краще живляться кров'ю. Вправи пожвав­люють обмін речовин: поліпшується тканинне засвоєння та виділення продуктів розпаду. Організм у великих кількос­тях засвоює кисень, значно посилюються окислювальні про­цеси,

Фізичні вправи зміцнюють серцево-судинну систему. Серце поступово пристосовується до підвищених наванта­жень, його працездатність зростає. Просвіти кровоносних судин ширшають, поліпшується кровопостачання органів і тканин. Кровообіг пришвидшується за рахунок частіших серцевих скорочень, а також збільшення об'єму крові, яку щоразу виштовхує серце.

Фізичні вправи дуже сприятливо діють на дихальну сис­тему. Збільшується газообмін. Внаслідок систематичних занять органи дихання розвиваються: розширюється груд­на клітка, дихальні м'язи стають більш рухливими, видих і вдих - повним і глибшим. Особливо велике значення має добре живлення киснем головного мозку. На це витрачаєть­ся приблизно V₄ всього кисню, який надходить до організ­му. Коли в організмі дітей бракує кисню, насамперед реагує психіка: можливе роздратування, запаморочення, головний біль.

Під впливом фізичних вправ зміцнюється м'язова систе­ма. М'язи збільшуються в об'ємі, підвищується їхня сила і здатність скорочуватися, міцніють суглоби, зв'язки та сухо­жилля. Збільшується амплітуда рухів у суглобах. Також фі­зичні вправи сприяють розвиткові кісткової системи. Вправи впливають на клітини довгих трубчатих кісток, унаслідок чого вони посилено зростають.

У ранньому віці (від народження до 3 років) прово­дять спеціальну гімнастику й масаж в одному занятті. Спо­чатку проводять загальний масаж, потім фізичні вправи.

Масаж починають застосовувати у 3-4-місячному віці. Масаж починають з погладжування, потім застосовують розтирання й розминання. Послідовність масажу наступна:

• руки — ноги,

• груди — живіт,

• спина — від дистальних відділів.

Фізичні вправи, які застосовують дітям у ранньому ^віці, поділяються на 3 групи:

1 група - Рефлекторні рухи — це вправи, засновані на безумовних вроджених рефлексах. їх застосовують із 6—8-тижневого віку.

Це вправи:

• згинання й розгинання пальців ніг при натисканні на

• стопу;

• рефлекторні відштовхування від горизонтальної по­верхні - напруга м'язів розгиначів (якщо дитину підняти вертикально, щоб її ноги ледь торкалися опори);

• піднімання голови догори з положення лежачи на жи­воті;

• якщо дитину покласти на бік і провести двома паль­цями обабіч хребта уподовж від сідниць до плечового пояса, вона рефлекторно вигинатиметься;

• якщо дитину покласти грудьми на стіл і, зігнувши їй ноги, натискувати на стопи, вона робитиме рефлекторне зу­силля для повзання.

2 група — Пасивні вправи — виконуються при значній до­помозі дорослих у віці до 6 місяців.

Це вправи:

• схрещування рук на грудях та розведення їх у сторони;

• згинання та розгинання ніг по черзі та одночасно. Після 6 місяців:

• топтання;

• піднімання прямих ніг;

• кругові рухи ногами;

• кругові рухи ніг у кульшових суглобах;

• повзання з підштовхуванням.

3 група — Активні вправи — виконуються самостійно з 7-8 місяців. Це вправи:

• тяга за предметами;

• нахили за предметами;

• присідання з підтримкою та самостійно;

• ходьба з підтримкою і самостійно.

Крім фізичних вправ, застосовують загартовування, до­тримання режиму дня, сон, правильне харчування, купан­ня, засмагу, повітряні ванни.

У дошкільному віці (від 3 до 6-7 років) застосовують 2 групи засобів фізичного виховання:

• спеціально підібрані вправи.

• дотримання гігієнічних норм. До фізичних вправ відносяться:

• природні або основні рухи - ходьба, біг, кидки, стриб­ки, вправи з рівноваги;

• комплекси ранкової гімнастики;

• сюжетні рухливі ігри;

• ігри з іграшками;

• спортивні розваги;

• елементи плавання - зірочка, поплавець, медуза, кроль на грудях.

У молодшому шкільному віці (з 6-7 до 10-11 років)

застосовують наступні фізичні вправи:

• комплекси ранкової гімнастики з предметами й без;

• природні рухові дії — біг, ходьба, стрибки та ін.;

• рухливі ігри;

• спортивні розваги - катання на лижах, ковзанах, ве­лосипеді, плавання та ін.

У середньому шкільному віці (від 10-11 до 14-15 років) застосовують:

• комплекс ранкової гімнастики (більш складні вправи і кількість їх збільшується):

• природні рухові дії;

• рухливі ігри;

• спортивні ігри за спрощеними правилами і їхні еле­менти.

У старшому шкільному віці (від 14-15 до 16-17 років) застосовують:

• комплекси ранкової гімнастики — самостійне складання;

• спортивні ігри;

• спортивні розваги;

• походи й прогулянки.

Форми занять фізичними вправами в сім'ї

1. Ранкова гігієнічна гімнастика — проводиться вран­ці після підйому. Вона складається з 7—9 загальнорозвивальних вправ, досить простих і добре засвоєних, які сприяють підбадьоренню організму.

Характер вправ, способи виконання й кількість повто­рень залежить від віку й фізичної підготовленості дитини. При виконанні ранкової гімнастики не повинне, виникати : стомлення, ні загальне, ні локальне. Тривалість гімнастики 15—25 хвилин в залежності від віку дитини. При виконанні вправ контролюють дихання. Вдихають глибоко через ніс, видихають через рот якомога триваліше. При систематич­них заняттях до комплексу треба поступово додавати склад­ніші вправи та збільшувати темп і кількість повторень.

У теплий період року (навесні та влітку) ранкову гімнастику корисно проводити на свіжому повітрі. Це дає мож­ливість загартовувати організм дитини свіжим повітрям та урізноманітнювати комплекс загальнорозвивальних впран бігом та іграми.

Підчас несприятливої та холодної погоди (восени та взим­ку) гімнастику необхідно проводити у добре провітреній кім­наті. Бажано, щоб температура повітря не перевищувала + 17-16° С у дітей 2-4 років та +5-14° С у дітей 5-6 років. З метою підвищення оздоровчого ефекту гімнастики її сполу­чають з повітряною ванною. Тому діти виконують вправи в трусах та босоніж.

Для тих дітей, хто відвідує дитячий садок, ранкова гім­настика обов'язкова у вихідні дні. Також необхідно з метою покращення загального фізичного розвитку та поперед­ження порушень постави, виконувати цей комплекс вправ відразу після денного сну.

2. Ранкова спеціальна гімнастика - проводиться з дітьми, які регулярно займаються спортом. Тривалість 20—40 хвилин, послідовність виконання вправ — ходьба, біг, загальнорозвивальні і спеціальні вправи обраного виду спорту.

3.Фізкультурні паузи і фізкультурні хвилинки - проводяться для зняття стомлення при нерухомих позах або одноманітному тривалому статичному навантаженні.

Фізкультурна пауза триває 1-2 хвилини, складається з 3-4 вправ, фізкультурна хвилинка триває 5—6 хвилин, скла­дається з 4-6 вправ.

Рекомендується робити вправи за такою схемою:

• вправи типу потягування (наприклад руки вгору, гли­боко вдихнути);

• вправи для ніг (присідання або махові рухи);

• вправи для тулуба (нахили і повороти).

Кожну вправу потрібно повторювати від 5—6 до 10—12 разів залежно від віку та фізичної підготовленості. Якщо ди­тина схильна до сутулості, корисно 3—5 рази випростувати тулуб, потягуючись і напружено вигинаючи спину. Обрані вправи не слід часто змінювати. Дозування необхідно регу­лювати кількістю повторень (поступово збільшувати).

Повторні фізкультурні паузи можна проводити у формі повільного бігу на подвір'ї, стрибків зі скакалкою, закінчую­чи ходьбою з глибоким диханням через ніс.