Тема 7. Об’єкти ринкової економіки

1.Кругообіг ресурсів та доходів

Три фундаментальні проблеми ринкової економіки вирішуються за допомогою кругообігу доходів, ресурсів, товарів і послуг.

У приватному секторі закритою (без міжнародного сектора) економіки взаємодіють два агента: домогосподарства і фірми. На рис. показані їхні взаємини. Фактично тут відображено два циркулюючих потоку: реальний потік (на малюнку показаний суцільною лінією) спрямований за годинниковою стрілкою і відображає переміщення ресурсів, товарів і послуг. Грошовий потік (на малюнку показаний пунктирною лінією) спрямований проти годинникової стрілки і відображає переміщення грошей:

Дана модель володіє рядом важливих властивостей.

1. Модель описує повністю ізольовану систему: все в ній врівноважено; на будь-якій ділянці контуру потік в одну сторону точно урівноважений зустрічним потоком.

Про таку систему можна сказати, що вона знаходиться в рівновазі. У моделі не враховуються фактори, які могли б внести обурення в систему, як би повинно вона не функціонувала. Всі елементи системи збалансовані. Після того як система почала функціонувати, причини для яких її змін не виникають.

2.Система нестатічность хоча б тому, що включає в себе потоки. Її робота характеризується періодом часу, протягом якого відбувається повний кругообіг фізичних елементів або грошей. Будь-які вимірювання в економіці повинні проводитися періодично.

Зауважимо, що в даній моделі ціни на всі товари і послуги, як і на всі фактори виробництва, постійні і постійні матеріальні потоки врівноважуються зустрічними постійними грошовими потоками. Інакше кажучи, між світом грошей і фізичному світом існує однозначна відповідність. У реальній економіці така відповідність відсутня, що неминуче викликає проблеми. Найбільш поширеною є ситуація, коли швидкість зміни грошової маси відрізняється від швидкості зміни фізичного обсягу товарів і послуг. Якщо швидкість зростання грошової маси перевищує швидкість росту фізичного обсягу продукції, це прийнято називати інфляцією.

Більш складною моделлю господарського кругообігу є модель, яка відображена на малюнку. В неї, крім домашніх господарств і фірм (підприємств), включена держава, яка надає всім господарським структурам можливість користуватися своїми послугами (національна оборона країни, система загальної освіти, безкоштовне медичне обслуговування тощо). Для забезпечення цих послуг держава збирає необхідні грошові засоби у вигляді податків, які сплачують в державний бюджет домашні господарства і фірми (підприємства). Необхідні для своєї діяльності ресурси, споживчі товари і послуги держава закуповує в домашніх господарствах і фірмах на відповідних ринках.

2.Функції домогосподарств у ринковій економіці

Поняття «домогосподарство» ні в якому разі не слід ототожнювати з поняттям «сім'я». Сім'я – це сукупність осіб, що живуть разом, пов'язаних родинністю та спільним бюджетом.

Відповідно до системи національних рахунків ООН до домашніх господарств відносять домашню прислугу та населення, яке перебуває в різних колективах: вихованці будинків дитини та інтернатів, військовослужбовці строкової служби, інваліди в будинках інвалідів, ув'язнені та ін.

Термін «домогосподарство» більш чітко прив'язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами, і передбачає існування економічних відносин власності всередині домогосподарства та виробничих відносин (якщо вони існують). Важливо уявити домогосподарство як основну одиницю соціального і біологічного відтворення, пов'язану із соціально-економічною макроструктурою.

З'ясувавши основний зміст категорії домогосподарства, можна перейти до розгляду функцій домогосподарств, тієї ролі, яку вони виконують в економічному розвитку суспільства. Перш за все в будь-якій економіці домашні господарства є постачальниками ресурсів. У першу чергу – це робоча сила людини, її особиста праця. Кожен господарник, працюючи на підприємстві чи в установі, а також виробляючи власну продукцію та реалізуючи її на ринку, приносить користь державі, забезпечуючи її ресурсом праці.

Внесок домогосподарників у ресурсний потенціал суспільства не обмежується працею. Згідно із Законом України «Про власність» кожен громадянин України може мати в індивідуальній власності майстерні, малі підприємства у сфері побутового обслуговування, торгівлі, громадського харчування, землю, житлові будинки і господарські будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, сировину, матеріали та ін. Застосовуючи майно, що є в особистому розпорядженні, з метою виробництва товарів, домовласник ставить на службу інтересам суспільства такий важливий економічний ресурс, як капітал.

Крім праці та капіталу, домогосподарства можуть постачати і грошові ресурси, які необхідні для організації суспільного виробництва. Вони купують акції великих промислових корпорацій і банків, кладуть гроші на ощадні рахунки, придбавають облігації.

Даючи економічну оцінку домашнім господарствам, слід проаналізувати не тільки функції, які вони виконують у суспільстві, а і їх сумарні доходи та розподіл.