- •Міжнародні стандарти iso серії 14000.
- •Суть, принципи, мета і завдання стандартизації.
- •Види стандартизації і стандартів.
- •Функції стандартизації.
- •Правові основи стандартизації.
- •5. Основні принципи стандартизації.
- •6. Організація робіт із стандартизації.
- •7. Розвиток національної системи стандартизації та сертифікації України у зв'язку з довгостроковими стратегіями iso .
- •8. Нормативні документи із стандартизації та порядок їх розроблення.
- •9. Зміст стандартів та технічних умов.
- •10. Стандарти і система контролю якості.
- •11. Міжнародні органи стандартизації.
- •12. Міжнародні стандарти з охорони навколишнього середовища.
- •13. Розробка міжнародних стандартів.
- •14. Об'єкти сертифікації.
- •15. Система екологічних стандартів.
- •13 Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека
- •13.020 Захист довкілля
- •16. Система стандартів із захисту довкілля.
- •17. Проведення робіт по сертифікації.
- •18. Система стандартів із управляння навколишнім середовищем.
- •19. Стандартизація професійної безпеки.
- •20. Санітарно-гігієнічне нормування.
- •21. Екологічне нормування.
- •22. Науково-технічие нормування.
- •23. Нормування якості води.
- •24. Нормування якості повітря.
- •25. Нормування якості грунту
- •26. Нормативи екологічної безпеки.
- •27. Нормування розмірів санітарно-захисиої зони.
- •28. Нормування шумових та вібраційних забруднень.
- •29. Нормування зборів і плат за розміщення відходів.
- •30. Суть, мета і завдання нормування.
- •31. Основні вимоги до екологічних критеріїв оцінки життєвого циклу продукції.
- •32. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди.
- •33. Нормування якості продуктів харчування.
- •34. Нормування електромагнітного та радіаційного забруднення.
- •35. Стандарти з якості водних об'єктів.
- •36. Критичні антропогенні навантаження на урбанізовану територію.
- •37. Суть і мета нормування антропогенного навантаження на природне середовище.
- •39. Стандарти з якості атмосферного повітря.
- •40. Міжнародні стандарти iso серії 9000.
- •41. Міжнародні стандарти iso серії 14000.
- •42. Штрихове кодування.
- •43. Маркування гмо продукції.
- •44. Класифікація харчових добавок.
- •45. Маркування харчових добавок.
- •46. Контроль за якістю сертифікованої продукції
- •47. Інформування про відповідність товарів встановленим вимогам.
- •48. Відповідність українських стандартів міжнародним.
- •49. Гармонізація стандартів якості води.
- •50. Можливості та необхідні умови експорту української продукції.
- •51. Роль стандартизації в охороні наколишнього середовща.
- •52. Атестація спеціалістів в галузі сертифікації.
- •53. Знаки маркуваня, що підтверджують екологічність предметів.
- •54. Український класифікатор нормативних документів.
- •55. Гармонізавані стандарти якості продуктів харчування.
- •56. Нормативи пестицидного забруднення продуктів харчування.
- •57. Вимоги, що пред'являються до органу по сертифікації.
- •59. Знаки, що підтверджують відповідність продукції.
- •60. Міжнародні стандарти якості та їх впровадження.
Суть, принципи, мета і завдання стандартизації.
Види стандартизації і стандартів.
Функції стандартизації.
Правові основи стандартизації.
Основні принципи стандартизації.
Організація робіт із стандартизації.
Розвиток національної системи стандартизації та сертифікації України у зв'язку з довгостроковими стратегіями ISO .
Нормативні документи із стандартизації та порядок їх розроблення.
Зміст стандартів та технічних умов.
Стандарти і система контролю якості.
Міжнародні органи стандартизації.
Міжнародні стандарти з охорони навколишнього середовища.
Розробка міжнародних стандартів.
Об'єкти сертифікації.
Система екологічних стандартів.
Система стандартів із захисту довкілля.
Проведення робіт по сертифікації.
Система стандартів із управляння навколишнім середовищем.
Стандартизація професійної безпеки.
Санітарно-гігієнічне нормування.
Екологічне нормування.
Науково-технічие нормування.
Нормування якості води.
Нормування якості повітря.
Нормування якості грунту.
Нормативи екологічної безпеки.
Нормування розмірів санітарно-захисиої зони.
Нормування шумових та вібраційних забруднень.
Нормування зборів і плат за розміщення відходів.
Суть, мета і завдання нормування.
Основні вимоги до екологічних критеріїв оцінки життєвого циклу продукції.
Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди.
Нормування якості продуктів харчування.
Нормування електромагнітного та радіаційного забруднення.
Стандарти з якості водних об'єктів.
Критичні антропогенні навантаження на урбанізовану територію.
Суть і мета нормування антропогенного навантаження на природне середовище.
Нормування якості грунту.=25
Стандарти з якості атмосферного повітря.
Міжнародні стандарти ISO серії 9000.
Міжнародні стандарти iso серії 14000.
Штрихове кодування.
Маркування ГМО продукції.
Класифікація харчових добавок.
Маркування харчових добавок.
Контроль за якістю сертифікованої продукції
Інформування про відповідність товарів встановленим вимогам.
Відповідність українських стандартів міжнародним.
Гармонізація стандартів якості води.
Можливості та необхідні умови експорту української продукції.
Роль стандартизації в охороні наколишнього середовща.
Атестація спеціалістів в галузі сертифікації.
Знаки маркуваня, що підтверджують екологічність предметів.
Український класифікатор нормативних документів.
Гармонізавані стандарти якості продуктів харчування.
Нормативи пестицидного забруднення продуктів харчування.
Вимоги, що пред'являються до органу по сертифікації.
Гармонізація стандартів якості води=49
Знаки, що підтверджують відповідність продукції.
Міжнародні стандарти якості та їх впровадження.
Суть, принципи, мета і завдання стандартизації.
Згідно із міжнародного стандарту ISO/IES: "Стандартизація – діяльність, яка спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багатократного використання у відношенні реально існуючих або перспективних завдань".
Предмет стандартизації – технічне законодавство та нормативні документи регламентації процесів, методів, способів, правил життєдіяльності людини.
Суб'єкти стандартизації. Законодавством України встановлено такі суб'єкти стандартизації:
* центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації; центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації; рада стандартизації; технічні комітети стандартизації; інші суб'єкти, що займаються стандартизацією, поданням центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації Кабінет Міністрів України уповноважує центральний орган виконавчої влади у сфері будівництва та промисловості будівельних матеріалів (далі – Держбуд України) організувати, розробляти, схвалювати, приймати, переглядати, змінювати та визнавати такими, що втратили чинність, національні стандарти у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів.
Повноваження та функції суб'єктів стандартизації встановлюють законодавством, положеннями та статутними документами цих суб'єктів.
Об'єкти стандартизації це – продукція, процеси та послуги, зокрема матеріали, їхні складники, устаткування, системи, їхня сумісність, правила, процедури, функції, методи чи діяльність.
* Найважливіші об'єкти стандартизації такі:
♦ організаційно–методичні та загально технічні об'єкти, зокрема:
> організація провадження робіт зі стандартизації;
> термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;
> класифікація та кодування інформації;
> методи випробовування (аналізування), системи та методи забезпечування якості, контролювання якості та керування якістю;
> метрологічне забезпечення (захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювання);
> системи фізичних величин та одиниць вимірювання; стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;
> системи технічної та іншої документації загального застосовування;
> умовні познаки, зокрема, графічні та їхні системи, розмірні геометричні системи (допуски, посадки, геометрія поверхні тощо) та їх контролювання;
> інформаційні технології, зокрема, програмні та технічні засоби інформаційних систем загальної визначеності;
♦ продукція, призначена для використовування у різних видах економічної діяльності, продукція для державних закупівель та широкого вжитку;
♦ системи та господарські об'єкти, які мають важливе значення та їхні складники, зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використання природних ресурсів тощо;
♦ вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ергономіки, технічної естетики, охорони навколишнього природного середовища;
♦ будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функційного забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролю у будівництві;
♦ потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної безпеки.
Стандарт може стосуватися об'єкта в цілому або лише окремих його частин чи певних аспектів.
Державні стандарти розробляють на об'єкти міжгалузевого застосування, які необхідні для єдності і взаємозв'язку в різних галузях науки і техніки, виробництва, відпочинку, охорони довкілля, сировини: організація проведення робіт з стандартизації; термінологічні системи різних галузей знань та діяльності; класифікація та керування техніко–економічної та соціальної інформації; системи і методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань; вимоги техніки безпеки, гігієни праці, охорона навколишнього природного середовища, вимоги до використання природних ресурсів, оборона країни тощо; об'єкти державних соціально–економічних та державних науково–технічних програм. Об'єктами галузевої стандартизації можуть бути прилади, вироби, окремі види продукції, тобто вироби обмеженого використання. Існують також стандарти окремих підприємств, наприклад, нормативні документи у галузі організації і управління виробництвом та якості продукції.
Основні принципи стандартизації. Основними принципами стандартизації є:
> врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності і ефективності технологічних процесів для виробника, вигоди та безпеки для споживача і держави в цілому;
> гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними, регіональними і національними стандартами інших країн; забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;
> участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач); взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність нормативних документів для сертифікації і продукції;
> відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства;
> відповідність комплексів (систем) стандартів складу та взаємозв'язкам об'єктів стандартизації для певної галузі, раціональність, несуперечність та обґрунтованість вимог стандартів, можливість їх перевірки;
> застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації.
Мета та основні завдання стандартизації знаходяться у логічному взаємозв'язку з рівнем розвитку країни та спрямовані на вирішення питань міжнародного співробітництва, внутрішнього розвитку країни та розвитку самої системи стандартизації Мета стандартизації:
♦ установити положення, що забезпечують відповідність об'єкта стандартизації своїй визначеності та безпечність його щодо життя чи здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна й охорони навколишнього природного середовища;
♦ створити умови для раціонального застосування всіх видів національних ресурсів;
♦ сприяти усуненню технічних бар'єрів у торгівлі підвищити конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій.
Стандартизація спрямована забезпечити вирішування таких основних завдань:
♦ забезпечувати продукцію, процеси та послуги стосовно життя, здоров'я та майна людей, тварин, рослин, довкілля;
♦ захищати та зберігати майно і продукцію, зокрема під час їх транспортування чи зберігання;
♦ досягати високої якості продукції, процесів та послуг, відповідної до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;
♦ реалізувати права споживачів;
♦ досягати відповідності об'єктів стандартизації своїй визначеності;
♦ забезпечувати технічну та інформаційну сумісність і взаємозамінність;
♦ досягати збіжності та відтворності результатів контролю;
♦ установлювати оптимальні вимоги до суспільно важливих продукції, процесів та послуг;
♦ ощаджувати всі види ресурсів, поліпшувати техніко–економічні показники виробництва;
♦ упроваджувати новітні технологи, оновлювати виробництво та підвищувати його продуктивність;
♦ забезпечувати господарські об'єкти, складні технічні системи з урахуванням допустимого ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;
♦ розвивати міжнародне та регіональне співробітництво;
♦ усувати технічні бар'єри у торгівлі.
