Комунікативна професіограма фахівця

Професіографування передбачає забезпечення професіоналізації праці та профорієнтації особистості майбутнього фахівця.Комунікативна професіограма фахівця-це його професійний портрет з погляду володіння ним комунікативною технікою.

Основні блоки професійних умінь майбутнього фахівця:

-гностичні-передбачають уміння аналізувати психолого-педагогічну,лінгвістичну літературу,узагальнювати і використовувати передовий педагогічний досвід

-проектувальні-вміння прогнозувати власну систему педагогічної діяльності,моделювати цілі,зміст,засоби навчання;

-конструктивні-використання новітніх технологій у навчально-виховному процесі

-комунікативні-створення сприятливого виховного середовища для розвитку інтересів і здібностей учнів,уміння спілкуватись з колегами,батьками учнями

-організаторські-сприянння самовихованню й саморозвитку учнів,контролювання власної поведінки

-координаційний-уміння налагоджувати постійні педагогічні стосунки з батьками учнів,громад кістю,уміння вести педагогічну пропаганду

-прикладні-уміння малювати.співати,грати на музичних інструментах,виразно читати,танцювати

Словники в професійному мовленні.Типи словників

Словники-це зібрання слів.розташованих у певному порядку.Словники виконують інформативну та нормативну функції.Далекими попередниками словників вважають так звані глоси,тобто пояснення значення окремих слів без вилучення з тексту,на полях і в текстах давніх рукописних.Збірник глос-глосарії-були першими і айдавнішими словниками працями.Найстаріший глосарій кількістю 174 слова знайдено в Кормчій книзі(1282р).

Залежно від змісту матеріалу і способу його опрацювання,виділяють енциклопедичні і лінгвістичні словники.Відмінність між ними полягає в характері матеріалу,який описують у словниковій статті:об*єктом опису в енциклопедичному словнику є поняття,у філологічному-слово.

Енциклопедичні словники за характером матеріалу поділяють на загальні та спеціальні.

У лінгвістичних словниках подають значення слова чи,відповідно до типу словника,-різні характеристики слова:орфографічну,орфоепічну,граматичну.

Лінгвістичні словники поділяють на одномовні,двомовні і багатомовні.Одномовні словники бувають:тлумачні,орфоепічні,орфографічні,етимологічні,історичні,діалектні,ономастичні,іншомовних слів,термінологічні,частотні,фразеологічні.

Етикет мовленнєвого спілкування

Мовленнєвий етикет - це національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, які реалізуються в системі стійких формул і висловів, що рекомендуються для висловлення подяки, прощання тощо в різних ситуаціях ввічливого контакту зі співбесідником, зокрема, під час привітання, знайомства, звертання тощо.

Знання правил мовленнєвого етикету виступає не тільки показником зовнішньої культури людини, але й має безпосередній влив на формування її особистості, на виховання високої моралі, духовності20. Засвоєння національного мовленнєвого етикету, вміння користуватися ним робить спілкування приємним і бажаним. Для ділової людини користуватися правилами мовленнєвого етикету відповідно до ситуації є конче необхідно.

Мовний етикет українців постає із живої мовної практики українського народу. Він вироблявся впродовж тисячоліть і відбиває культурні традиції української нації, відповідає її духовним засадам. Без сумніву, в основі національних традицій спілкування лежать загальнолюдські морально-етичні цінності-доброзичливість, повага, привітність, ґречність. Поборник національного відродження, член "Руськоїтрійці" Я. Головацький у статті "Слова вітання, благословенства, чемності і обичайності у русинів" засвідчує: "Його [народу] вітання, прощання, просьби, перепроси, понука, благословення дихають одним духом доброти, сердечні, ніжні, богобійні, а заодно чесні та гідні чоловіка ".

За умовами та змістом ситуації спілкування в системі українського мовленнєвого етикету розрізняють 15 видів стійких мовних висловів:

• Звертання.

• Вітання.

• Знайомство.

• Запрошення.

• Прохання.

• Вибачення.

• Згода.

• Незгода.

• Скарга.

• Втішання.

• Комплімент.

• Несхвалення.

• Побажання.

• Вдячність.

• Прощання.

Відбором етикетних мовних формул у кожному виді мовленнєвого етикету створюється та чи інша тональність спілкування, тобто соціальна якість спілкування, яку можна визначити як ступінь дотримання етичних норм у процесі комунікації. В європейському культурному ареалі виділяють п'ять видів тональностей спілкування:

• Висока.

• Нейтральна.

• Звичайна.

• Фамільярна.

• Вульгарна.