МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ

Курсова робота

з дисципліни «Крос-платформне програмування»

на тему:

«Розробка додатку для обробки матриць»

Виконав студент: Гульшін О.В.

Група: КН-4-1

Прийняв: Сватко В.В.

Київ 2016

Зміст

ВСТУП 3

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 4

1.1 Основні апаратні та програмні платформи 4

1.2 Стан корпоративного програмного середовища типовою організації.. 6

1.3 Крос-платформні технології 6

2. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 10

2.1 Бібілотека Juce 10

2.2. Підтримувані компілятори 12

2.3. Отримання і типи ліцензій 12

2.4 Клас Label 13

2.5 Клас TextEditor 15

2.6 Клас TexButton 16

2.7 Клас ComboBox 18

3. ДЕМОНСТРАЦІЯ РОБОТИ ПРОГРАМИ 20

ВИСНОВКИ 24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 25

ДОДАТОК А 26

Вступ

Кросплатформність - здатність програмного забезпечення працювати більш ніж на одній платформі або операційній системі.

Звичайно, буде неправильним сказати, що кожен додаток має бути сумісним з великою кількістю різних платформ. Тим не менш, кросплатформні програми існують і продовжують з'являтися. Вже одне це говорить про те, що ринок має потребу в подібному ПЗ. Спробуємо розібратися детальніше в деяких особливостях, пов'язаних з його проектуванням, а також у принциповому питанні, чи має взагалі сенс страждати над кросплатформністю розробки.

Отже, які переваги кросплатформних додатків перед тими, які можуть запускатися тільки на одній платформі? По-перше, програми, які володіють такою корисною властивістю, як кросплатформність, більш стійкі на ринку програмного забезпечення. Зараз набирають популярності програми, які вміють працювати під основними "китами" світу операційних систем: Windows, Linux, FreeBSD і MacOS. Серед програм для кінцевих користувачів на вершинах хіт-парадів софта стоять Mozilla Firefox, OpenOffice.org, Opera тощо. Список великий, і кожного дня він поповнюється новими учасниками. У світлі цих фактів розробникам, які дивляться в майбутнє і не бачать його без своїх, безсумнівно, дуже потрібних і якісних продуктів, варто подумати про кросплатформність. Це більш ніж актуально для того, хто розробляє програмне забезпечення для станцій-серверів або корпоративних користувачів. Що стосується корпоративної сфери, тут дуже популярні два слова: Java і .NET. Як відомо, це архітектури, які за своєю природою спираються на поняття кросплатформності. Звичайно, ніхто не забороняє створювати корпоративні додатки під одну платформу, але вартість їх, як правило, обґрунтовано нижча.

Моє завдання полягає у створенні кросплатформенного додатка. Бібліотека Juce дозволяє писати код один раз і запускати проект на декількох ОС таких як: Мас OS X, Windows, Linux, iOS, Android.

Теоретична частина

1.1. Основні апаратні та програмні платформи.

В даний час апаратні і програмні платформи та технології стрімко розвиваються, безперервно з'являються все нові і нові можливості. У той же час, очевидна тенденція до інтероперабельності (interoperability) платформ та сумісності технологій.

Зростання комп'ютерних та інформаційних технологій за порівняно недовгий час, що минув з моменту появи перших комп'ютерів (кінець 1940х рр.) Був неймовірно стрімким і поки не проявляє ніякої тенденції до уповільнення. Вважається, що кожні 10 років відбувається повна зміна технологій у цих областях. В результаті неймовірно велике число апаратних і програмних технологій і платформ, які, здавалося б, ще недавно були самими передовими і повсюдно використовуваними, в даний час залишилося лише в пам'яті тих, кому з ними довелося працювати. Нові покоління розробників програмного забезпечення, як правило, не знають навіть техніки і технологій десятирічної давності (а якщо і знають, то тільки зі спеціальних курсів ВНЗ), оскільки стан справ в галузі комп'ютерних та інформаційних технологій встигло повністю помінятися кілька разів за ці роки. Такі стрімкі зміни, до речі, роблять дуже нестійким комп'ютерний бізнес: на наших очах багато фірм- виробників обладнання або програмного забезпечення, що мали, здавалося б, надстійке становище на ринку, в лічені роки програвали конкуренцію і іноді повністю зникали, а на їх місці з'являлися нові "зірки". Так, наприклад, всього кілька років тому сталося з однією з найбільших в комп'ютерному світі фірмою DEC, довгі роки в значній мірі визначала шляхи розвитку обчислювальної техніки і програмного забезпечення, і зуміла побудувати цілком самобутню "цивілізацію" комп'ютерних і програмних рішень - фірми вже більше не існує, а про її супербренд PDP, VAX і відповідне програмне забезпечення пам'ятають дуже деякі. Враховуючи все сказане, представляється практично недоцільним давати докладний огляд апаратних і програмних архітектур, наявних в даний час - їх термін життя досить малий. Обмежимося тому лише дуже схематичним викладом основних платформ, з якими доводиться мати справу сучасному розробнику. Досить умовно можна класифікувати основні зустрічаються в наш час апаратні платформи наступним чином.

• Платформи на базі процесорів Intel і їх аналогів (AMD).

• Високопродуктивні сервера і робочі станції SUN (на базі процесорів SunSparc).

• Високопродуктивні сервера HP (на базі RISC-процесорів).

• Платформи Apple.

Архітектура процесора: RISC або CISC?

У 80-х роках минулого століття була запропонована архітектура процесора зі скороченим набором машинних команд (RISC - Reduced Instruction Set Computer). Дейв Паттерсон і Карло Секуін сформулювали чотири основних принципи архітектури RISC:

1. Будь-яка операція повинна виконуватися за один такт, незалежно від її типу.

2. Система команд повинна містити мінімальну кількість найбільш часто використовуваних найпростіших інструкцій однакової довжини.

3. Операції обробки даних реалізуються тільки у форматі "регістр-регістр" (операнди вибираються з оперативних регістрів процесора, і результат операції записується також у регістр; а обмін між оперативними регістрами й пам'яттю виконується тільки за допомогою команд читання / запису).

4. Склад системи команд повинен бути "зручний" для компіляції операторів мов високого рівня

Творці RISC-процесорів взяли набір з дуже простих найбільш часто використовуваних команд, які виконуються швидко, і об'єднали його з такими технологіями, як конвеєрна обробка. В результаті вийшов процесор, який має кращу продуктивність для більшості додатків і теоретично коштує менше, оскільки сам він невеликий і його виробництво обходиться дешевше. За аналогією процесори традиційної архітектури стали називати CISC - Complex Instruction Set Computer.

У список основних постачальників RISC-систем входять компанії Hewlett-Packard (РА- RISC), Sun Microsystems Computers (SPARC), Digital Equipment (Alpha), Silicon Graphics - модуль MIPS (R210000) і союз IBM і Motorola (PowerPC).

З іншого боку, сімейство Pentium компанії Intel продовжує реалізацію більш традиційної обчислювальної архітектури з повним набором машинних команд (CISC). CISC-процесори містять в сотні разів більше команд, ніж RISC-процесори, і використовують від 8 до 12 способів адресації пам'яті в порівнянні з 2-3 способами в RISC. Проте технічні відмінності між RISC і CISC в останні роки стають все менш чіткими, особливо в тому, що стосується загальної продуктивності систем. Одна архітектура запозичує хороші ідеї в іншої. Раніше RISC-процесори визначалися як мікропроцесори з кількістю команд менше 128, зараз же вони мають 200 команд - порівняйте з набором з 300 і більше команд в CISC. Сьогодні CISC-процесори використовують конвейеризації та інші сучасні технології. Обидва табори застосовують велику кеш-пам'ять для підвищення продуктивності.

Основні програмні платформи можна класифікувати умовно наступним чином:

• Платформи Microsoft (Windows NT / ХР /Windows 7 /...)

• Платформи на базі Unix. Останнім часом серед версій Unix найбільш популярний Linux різних модифікацій. До версій Unix відносяться і системи Solaris (для платформ Sun), а також вельми своєрідний "гібрид" Unix і Windows для платформ Apple - Мас OS.

Слід зазначити, що операційні системи Unix та створений навколо них універсум програмних продуктів, ідей і технологій, є одними з чи не найбільш "довгоживучих" в світі програмного забезпечення. Перша система Unix, практично нічим принципово не відрізняється від її сучасних "клонів", була створена більше ЗО років тому!