1.4. Основи загальної метрології та законодавча база функціонування метрологічної діяльності в Україні

Метрологія в перекладі з давньогрецької мови означає - наука про вимірювання (метром - міра, логос - наука), яка включає як теоретичні, так і практичні аспекти вимірювань у всіх галузях науки і техніки.

Метрологія - наука про вимірювання фізичних величин, методи та засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності.

Основні завдання метрології:

- встановлення одиниць фізичних величин та їх систем, створення державних еталонів та зразкових засобів вимірювань;

- розробка теорії, методів і засобів вимірювань і контролю;

- забезпечення єдності вимірювань та уніфікованих засобів вимірювань;

- розробка методів оцінки похибок, стану засобів вимірювання та контролю;

- розробка методів передачі розмірів одиниць від еталонів або зразкових засобів вимірювань робочим засобам вимірювань.

До основних розділів метрології відносяться:

теорія вимірювань (теоретична метрологія) - вивчає її теоретичні основи;

методи вимірювань (практична метрологія) - вивчає застосування в різних сферах діяльності результатів теоретичних досліджень;

вимірювальна техніка галузі, яка розробляє, виготовляє і підтримує в справному стані засоби вимірювань, а також забезпечує їх правильну експлуатацію;

законодавча метрологія - розглядає питання контролю забезпечення єдності і точності вимірювань з боку держави та міжнародної спільноти.

Основним завданням загальної метрології є забезпечення єдності і точності вимірювань. Єдність вимірювань - стан вимірювань, через якого їх результати виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а похибки вимірювань відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені межі.

Метрологія проникає в усі науки і дисципліни, що мають справу з вимірами, і є для них єдиною наукою. Основні поняття, якими оперує метрологія: фізична величина, одиниця фізичної величини, засоби вимірювання фізичної величини, еталон фізичної величини, метод вимірювань, результат вимірювань, похибка вимірювань, метрологічна служба, метрологічне забезпечення та ін.

Метеорологи є гострою необхідністю нашого часу - від неї залежить можливість встановлення фундаментальних основ фізичного світогляду, вона є найважливішою стороною складного процесу удосконалення технології і якості продукції від неї ж в помітною мірою залежить добробут народів. Вони відноситься до такої сфери діяльності, в якій основні положення обов'язково повинні бути закріплені законом, що приймається вищим законодавчим органом країни.

Восьмого жовтня 1901 р. у Харкові було відкрито першу в Україні повірочну палатку для повірки й таврування торговельних мір і ваг. Із цієї події бере початок історія метрології й стандартизації в Україні. В Україні зберігається унікальний робочий еталон маси – позолочена гиря масою 1 кг, що очолювала повірочну систему засобів вимірювання маси в Україні з перших місяців роботи повірочної палатки, тобто з 1901 до 1939 роки; маятниковий годинник Ріфлера з точністю ходу 0,01 с/добу, який використовувався у службі часу й частоти в період 1925-1941 р.р.; довжини – метр, що застосовувався в метрологічній практиці до 1973 року .

За час існування незалежної держави України було багато зроблено для розвитку метрології та створення законодавчих, організаційних, технічних і нормативних основ національної метрологічної системи. Із 2005 року в Україні діє новий Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», положення якого максимально наближені до міжнародних та європейських вимог у цій сфері. Цей Закон визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань. Закон «Про стандартизацію» - встановлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення єдиної технічної політики у цій сфері.

У Законі "Про метрологію та метрологічну діяльність" наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

метрологія - наука про вимірювання, яка включає як теоретичні, так і практичні аспекти вимірювань у всіх галузях науки і техніки;

вимірювання - відображення фізичних величин їхніми значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів;

одиниця вимірювань - фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин;

єдність вимірювань - стан вимірювань, через якого їх результати виражаються в узаконених одиницях вимірювань, а похибки вимірювань відомі та із заданою ймовірністю не виходять за встановлені межі;

методика виконання вимірювань - сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань з потрібною точністю;

засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики;

тип засобу вимірювальної техніки - сукупність засобів вимірювальної техніки одного і того ж призначення, які мають один і той же принцип дії, однакову конструкцію та виготовлені за однією і тією ж технічною документацією;

еталон - засіб вимірювальної техніки, який забезпечує відтворення і (або) зберігання одиниці вимірювань одного чи декількох значень, а також передачу розміру цієї одиниці іншим засобам вимірювальної техніки;

державний еталон - офіційно затверджений еталон, який забезпечує відтворення одиниці вимірювань та передачу її розміру іншим еталонам з найвищою в країні точністю;

робочий еталон - еталон, призначений для повірки чи калібрування засобів вимірювальної техніки;

вихідний еталон - еталон, який має найвищі метрологічні властивості серед еталонів, які є на підприємстві чи в організації;

повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик;

калібрування засобів вимірювальної техніки - визначення в певних умовах або контроль метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, на які не поширюється державний метрологічний нагляд;

метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки - дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних характеристик та встановлення придатності цих засобів до застосування;

атестація методики виконання вимірювань - процедура встановлення відповідності методики метрологічним вимогам, що ставляться до неї;

вимірювальна лабораторія - організація чи окремий підрозділ організації, підприємства, яка здійснює вимірювання фізичних величин, визначення хімічного складу, фізико-хімічних, фізико-механічних та інших властивостей і показників речовин, матеріалів і продукції.

Метрологічне забезпечення - це застосування наукових і організаційних основ, технічних засобів, правил і норм, необхідних для досягнення єдності і точності вимірювань в реабілітації та рекреації.

Науковою основою цього забезпечення є дисципліна "Метрологія". Організаційною - метрологічна служба країни. Технічні засоби включають: систему державних еталонів; систему розробки і випуску засобів вимірювань; метрологічну атестацію та повірку засобів і методів вимірювань; систему стандартних даних про показники, що підлягають контролю і т.д.

У ННЦ «Інститут метрології» розроблено та внесено до Державного реєстру 49 державних, первинних, національних еталонів із 59 існуючих в Україні. Створено національну еталонну базу: унесено до Державного реєстру об’єктів, що становлять національне надбання (Постанови від 01. 04. 1999 р. № 527, від 19. 12. 2001 р. № 1709).

Питання для самоконтролю:

1. Що таке спортивна метрологія і в чому її специфіка?

2. Які предмет, мета і завдання спортивної метрології?

3. Які параметри вимірюються в спортивній практиці?

4. Які розділи включає в себе спортивна метрологія?

5. Які види контролю у фізичному вихованні і спорті?

6. Які основи загальної метрології?

7. Що визначає Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність»?

8. Що встановлює Закон України «Про стандартизацію»?