- •Тема 1. Вступ до спортивної метрології
- •Предмет, мета і завдання спортивної метрології.
- •1.2. Структура спортивної метрології.
- •1.2. Класифікація контролю у фізичному вихованні та спорті
- •1.4. Основи загальної метрології та законодавча база функціонування метрологічної діяльності в Україні
- •Тема 2. Основи теорії вимірювань
- •2.2. Види та етапи системи вимірювань
- •Одиниці вимірювань
- •2.3. Фактори, які впливають на якість вимірювань
- •2.4. Вимірювальні шкали
- •2.5. Точність вимірювання.
- •2.6. Засоби вимірювань
- •2.7. Еталони, їх класифікація та види
- •2.8. Міри, набори мір
- •2.9. Вимірювальна апаратура.
- •2.10. Перетворення вимірюваної величини в процесі вимірювань
- •2.7. Єдність вимірювань
- •Тема 3. Основи теорії тестів і методологія тестування. Основи теорії оцінок
- •3.2. Класифікація і види рухових тестів
- •3.3. Метрологічні вимоги до тестів.
- •3.4. Методологія тестування
- •3.4. Проблема і завдання теорії оцінок
- •3.6. Норми оцінок
- •3.7 Системи оцінки фізичного розвитку та рухової підготовленості людини
- •Тема 4. Вимірювання якісних показників (кваліметрія)
- •4.1. Елементи системи вимірювання якісних показників.
- •4.2. Види якісних показників
- •Вимірювання методами експертних оцінок.
- •Тема 5. Тестування стану і підготовленості спортсмена
- •Тема 4. Статистичні методи обробки результатів вимірювань. Метод середніх величин. Вибірковий метод.
- •Тема 5. Методи порівняння вибірок та аналіз взаємозв’язку результатів вимірювань
Одиниці вимірювань
Одиниці вимірювань фізичних величин являють собою значення даних величин, які за визначенням вважаються рівними одиниці. Вони ставляться за числовим значенням якої-небудь величини у вигляді символу (5,56 м; 11,51 с і т. п.). Одиниці вимірювань пишуться з великої літери, якщо названі на честь відомих вчених (724 Н; 220 В і т. п.). Сукупність одиниць, що відносяться до деякої системи величин і побудованих відповідно до прийнятих принципів, утворює систему одиниць.
Система одиниць включає в себе основні і похідні одиниці. Основними називаються вибрані і незалежні один від одного одиниці. Величини, одиниці яких приймаються за основні, як правило, відображають найбільш загальні властивості матерії (протяжність, час і т. п.). Похідними називаються одиниці, виражені через основні.
Протягом історії склалося досить багато систем одиниць вимірювань. Введення в 1799 р у Франції одиниці довжини - метра, рівного однієї десятимільйонна частини чверті дуги Паризького меридіана, послужило основою метричної системи. У 1832 році німецьким вченим Гауссом була запропонована система, названа абсолютною, в якій в якості основних одиниць були введені міліметр, міліграм, секунда. У фізиці знайшла застосування система СГС (сантиметр, грам, секунда), в техніці - МКС (метр, кілограм-сила, секунда).Найбільш універсальною системою одиниць, що охоплює всі галузі науки і техніки, є Міжнародна система одиниць (Systeme International ďUnites - франц.) Зі скороченою назвою «SI», в російській транскрипції «СІ». Вона була прийнята в 1960 р XI Генеральною конференцією з мір та ваг. В даний час в систему СІ входять сім основних і дві додаткові одиниці (табл. 1).
За даними Ю. І. Смирнова, М. М. Полевщикова (2000), сучасна уніфікація одиниць вимірювання, технологій і технічних засобів дозволила в науці про спорт одержати інформацію більше ніж від 3000 окремих параметрів. Їх можна розподілити на чотири рівні:
інтегральні – відображають сумарний ефект функціонального стану різних систем організму (наприклад, спортивну майстерність);
комплексні – відносять до однієї із функціональних систем організму людини (наприклад, фізичної підготовленості);
диференціальні – характеризують тільки одну властивість системи (наприклад, розвиток координаційних здібностей);
одиничні – розкривають одну величину окремої властивості системи (наприклад, розвиток швидкісної сили як складової силових здібностей людини).
Основними вимірюваними і контрольованими параметрами в наукових дослідженнях із фізичного виховання і спорту є: фізіологічні, фізичні та психологічні параметри тренувального навантаження і відновлення; параметри розвитку координаційних, силових, швидкісних здібностей, здібностей до витривалості та гнучкості в суглобах людини; функціональні параметри серцево-судинної, дихальної, сенсорних систем; біомеханічні параметри спортивної техніки.
Таблиця 1.
Основні і додаткові одиниці системи СІ
Величина |
Одиниці |
|||
Найменування |
Позначення |
|||
українське |
міжнародне |
|||
Основні |
||||
Довжина |
Метр |
м |
m |
|
Маса |
Кілограм |
кг |
kg |
|
Час |
Секунда |
с |
s |
|
Сила електричного струму |
Ампер |
А |
A |
|
Термодинамічна температура |
Кельвін |
К |
K |
|
Кількість речовини |
Моль |
моль |
mol |
|
Сила світла |
Кандела |
кд |
cd |
|
Додаткові |
||||
Плоский кут |
Радіан |
рад |
rad |
|
Тілесний кут |
Стерадіан |
ср |
sr |
|
Крім перерахованих у таблиці 1, в систему СІ введені одиниці кількості інформації біт (від binary digit - двійковий розряд) і байт (1 байт дорівнює 8-и бітам). Система СІ налічує 18 похідних одиниць, що мають спеціальні назви. Деякі з них, що знаходять застосування в спортивних вимірах, представлені в таблиці 2.
Таблиця 2.
Деякі похідні одиниці системи СІ
Величина |
Одиниці |
|
Найменування |
Позначення |
|
Частота |
Герц |
Гц |
Сила |
Ньютон |
Н |
Тиск |
Паскаль |
Па |
Енергія, робота |
Джоуль |
Дж |
Потужність |
Ватт |
Вт |
Електрична напруга |
Вольт |
В |
Електричний опір |
Ом |
Ом |
Освітлюваність |
Люкс |
лк |
Швидкість споживання кисню |
|
мл×хв–1 |
Метаболічний еквівалент (кількість кисню, що споживається в 1 хв на 1 кг маси тіла) |
МЕТ |
мл |
Частота серцевих скорочень |
ЧСС |
уд×хв–1 |
Легенева вентиляція |
ЛВ |
л×хв–1 |
Аеробна потужність |
АП |
ккал×хв–1 |
Максимальне споживання кисню |
МСК |
л×хв–1; мл×кг–1×хв–1 |
Концентрація глюкози в крові |
КГК |
мг% |
Максимальний кисневий борг |
МКБ |
мл×кг–1 |
Життєва ємність легенів |
ЖЄЛ |
л |
Позасистемні одиниці вимірювань, що не відносяться ні до системі СІ, ні до якої-небудь іншій системі одиниць, використовуються у фізичній культурі і спорті чинності традиції і поширеності в довідковій літературі. Застосування деяких з них обмежена. Найбільш часто використовуються наступні позасистемні одиниці: одиниця часу - хвилина (1 хв = 60 с), плоского кута - градус (1 град = π / 180 рад), об'єму - літр (1 л = 10-3 м3), сили - кілограм-сила (1 кг = 9,81 Н) (не слід плутати кілограм-силу кг з кілограмом маси кг), роботи - кілограмометрах (1 кг•м = 9,81 Дж), кількості теплоти - калорія (1 кал = 4,18 Дж), потужності - кінська сила (1 л. с. = 736 Вт), тиску - міліметр ртутного стовпа (1 мм. рт. ст. = 121,1 Н / м2).
До позасистемним одиниць відносяться десяткові кратні і частинні одиниці, у найменуванні яких є приставки: кіло - тисяча (наприклад, кілограм кг = 103 г), мега - мільйон (мегават МВт = 106 Вт), мілі - одна тисячна (міліампер мА = 10-3 А), мікро - одна мільйонна (мікросекунда мкс = 10-6 с), нано - одна мільярдна (нанометр нм = 10-9 м) та ін. В якості одиниці довжини також використовується ангстрем - одна десятимільярдна метра (1 Å = 10 -10 м). До цієї ж групи належать національні одиниці, наприклад, англійські: дюйм = 0,0254 м, ярд = 0,9144 м або такі специфічні, як морська миля = 1852 м.
Якщо виміряні фізичні величини використовуються безпосередньо при педагогічному або біомеханічному контролі, і з ними не виробляються подальші обчислення, то вони можуть бути представлені в одиницях різних систем або позасистемних одиницях. Наприклад, обсяг навантаження у важкій атлетиці може бути визначений в кілограмах чи тоннах; кут згинання ноги легкоатлета при бігу - в градусах і т. п. Якщо ж виміряні фізичні величини беруть участь в обчисленнях, то вони обов'язково повинні бути представлені в одиницях вимірювань однієї системи. Наприклад, у формулу для розрахунку моменту інерції тіла людини методом маятника період коливань повинен підставлятися в секундах, відстань - в метрах, маса - в кілограмах.
