Тема 4. Вимірювання якісних показників (кваліметрія)

Якісними називаються показники, що не мають певних одиниць виміру. У гімнастики, фігурному катанні, синхронному плаванні до таких показників відносяться артистичність і виразність; у спортивних іграх і єдиноборствах - видовищність. Для їх кількісної оцінки використовуються методи кваліметрії.

Кваліметрія (лат. qualitas - якість) - це розділ метрології, що вивчає кількісні методи оцінки якісних показників.

4.1. Елементи системи вимірювання якісних показників.

Кваліметрія – це сукупність статистичних методів, придатних для оцінки вихідних даних, які не можна виразити числом. Ідея кваліметричних методів полягає в тому, що вихідні дані виражаються через певні числа, з якими потім і відбуваються розрахунки. У практиці фізичного виховання і спорту часто виникають ситуації, пов’язані з роботою подібних даних. Необхідно відмітити, що головний термін теорії ФВС – тренування – є атрибутивним. Багато з педагогічних понять, наприклад «ефективність виконання рухової вправи», «технічно-тактична майстерність спортсмена», «краса подання спортивних вправ» та ін., є атрибутивними поняттями. Існує два принципових підходи до оцінки атрибутивних явищ: застосування кваліметричних методів і анкетування. Завдання дослідника полягає в тому, щоб оперувати загальним об’ємом кваліметричних методів, а в конкретній досліджуваній ситуації вміти застосувати адекватний метод. Так, у фігурному катанні можна оцінити за допомогою кваліметричних методів: якість виконання композиції загалом; техніку виконання та артистизм; якість виконання окремих елементів.

У техніко-естетичних видах спорту, до яких відносяться спортивна і художня гімнастика, фігурне катання, фристайл та інші, першорядне значення має вибір як самих якісних показників, так і адекватних методів їх вимірювання (рис. 1).

Рис. 4.1. Основні елементи системи вимірювання якісних показників

4.2. Види якісних показників

Види якісних показників охоплюють різні аспекти виконання змагальних вправ у техніко-естетичних видах спорту. Для їх загальної оцінки служать показники виконавської майстерності. Однак при високій труднощі і досконалою технікою виконання довільних композицій на перший план виступають естетичні показники, що дозволяють якісно розрізнити виступи спортсменів.

Естетичні показники формуються на основі моделі естетичного ставлення людини до дійсності. Вони відображені в правилах змагань і представляють наступні сторони виконання вправ:

- склад елементів з'єднань (складність, оригінальність);

- підпорядкованість елементів і їх цілісність (логічність частин і композиції в цілому, рівномірність розподілу труднощі елементів у композиції, відсутність тривіальних зв'язок і композиційних стереотипів);

- динамічність виконання (формування з'єднань з декількох елементів і каскадів, зміна темпу виконання елементів);

- художнє оформлення композиції (експресія рухів - вміння поєднувати рухи з музикою, відповідність композиції сучасному стилю, артистизм - внесення до руху смислових відтінків мімікою і жестами, художні прийоми - повтори, контраст, елементи несподіванки).

Показники виконавської майстерності характеризують вміння показати фізичні, спортивно-технічні можливості спортсмена і передати їх в художньому оформленні при виконанні композиції в цілому. Рівні виконавської майстерності відповідають спортивним розрядам і звань. Крім того, має місце поняття «вища виконавська майстерність».

Комплексним показником виконавської майстерності є краса рухів. Основними складовими краси вважаються витонченість і грація. Компонентами краси рухів є:

- видовищність - здатність створювати загальне зорове враження;

- ефектність - враження від окремих моментів виступу;

- гармонійність - узгодженість різних якостей, частин цілого;

- природність - легкість, невимушеність, безпосередність, простота;

- технічність - максимальна ефективність рухів спортсмена, рівень володіння сукупністю необхідних рухових навичок;

- виразність - здатність висловлювати в русі думка, почуття, настрій;

- музикальність - відповідність рухів характеру музики, дотримання темпу і ритму твору.

Крім перерахованих, показниками виконавської майстерності є культура рухів, віртуозність, точність, пластичність, елегантність, витонченість і ін.