3.2. Класифікація і види рухових тестів

Тест (англ. test – спроба, випробовування) – завдання стандартної форми, за яким проводиться випробовування для визначення актуальних або потенційних властивостей здібностей людини. Проте не всі випробовування можна назвати тестами. У фізичному вихованні та спорті, тести – це ті випробовування, які відповідають таким метрологічним вимогам:

• визначення мети проведення тесту;

• інформативність – властивість тесту, яка визначається як міра точності фенотипичного прояву певної характеристики (вимірювання тієї чи іншої фізичної властивості: тест «згинання та розгинання рук в упорі лежачи» – вимірює силу рук);

• висока надійність – властивість тесту, яка забезпечує співпадання результатів при повторному тестуванні одних і тих самих осіб в однакових умовах, тести, що задовольняють вимогам надійності та інформативності називають добротними або аутентичними;

• наявність системи оцінки результатів тестування;

• значна стандартність (зразок) – властивість тесту, яка визначається ступенем однаковості процедури тестування, що дозволяє порівнювати результати тестування різних людей;

• відповідна придатність – визначеність тесту контингенту тестованих, наявності певних умов, сучасних вимог до засобів і методів вимірювань.

Процедура виконання тесту – тестування. Чисельне значення, яке одержане в процесі вимірювання, є результатом тестування. Наприклад, стрибок – тест, процедура проведення і вимірювання стрибків – тестування (210 см – результат тесту).

Тести класифікують:

• для вивчення ступеня розвитку рухових здібностей;

• для визначення технічної і тактичної підготовленості;

• для вимірювання рухової працездатності;

• для визначення психічних і вольових якостей;

• для визначення функціональних показників;

• антропометричні вимірювання.

Рухові тести поділяються залежно від змісту, форми та умов виконання завдання (контрольні вправи, стандартні і максимальні функціональні проби) і від спрямованості на вимірювання одних і тих же або різних властивостей моторики людини (гомогенні і гетерогенні тести) (рис.3.1).

Рис. 3.1. Класифікація і метрологічні вимоги до тестів.

Контрольні вправи являють собою спеціалізовані та стандартизовані рухові завдання, при яких необхідно показати максимальний результат. Найчастіше, це - звичайні фізичні вправи, які застосовуються для оцінки підготовленості спортсмена: біг на 100, 500, 1000, 3000 м, підтягування на перекладині, згинання рук в упорі лежачи і т. д. Фіксується показаний результат.

Стандартні проби проводяться у вигляді однакового для всіх завдання з дозованою за величиною стандартної навантаженням (робота на велоергометрі з певною потужністю, біг на тредбані із заданою швидкістю і кутом підйому, глибокі присідання з певною частотою і т. п.). Реєструються фізіологічні та біомеханічні показники (ЧСС, частота дихання, концентрація молочної кислоти в крові і т. п.). У зв'язку з тим, що навантаження в стандартних пробах не максимальна, вони можуть використовуватися для оцінки стану здоров'я недостатньо підготовлених або мають певні захворювання людей. Наприклад, проба Руф'є-Діксона для оцінки пристосовності до фізичного навантаження полягає у виконанні 30 глибоких присідань за 50 з з реєстрацією ЧСС до присідань, відразу після їх виконання і через хвилину відпочинку.

Максимальні проби так само, як контрольні вправи, спрямовані на досягнення максимального результату, але в них реєструється не саме результат (час бігу, пройдену відстань і т. п.), а також фізіологічні або біохімічні показники (максимальне споживання кисню (МПК), поріг анаеробного обміну і т. п.).

Гомогенними називаються тести, що вимірюють одну фізична якість або рухове уміння людини. Наприклад, стрибки з місця в довжину, вгору, потрійний стрибок.

Гетерогенними називаються тести, що вимірюють різні фізичні якості і рухові вміння. Наприклад, підтягування на перекладині, біг на 3000 м, метання набивного м'яча, утримання рівноваги в певній позі.

У спортивній практиці при педагогічному контролі частіше використовується не один, а кілька тестів, що мають загальну кінцеву мету. Таку групу тестів, до якої можуть входити як гомогенні, так і гетерогенні тести, називають комплексом або батареєю тестів.