- •1.Казеозний некроз нирки при туберкульозі
- •2. Інфаркт міокарду
- •3. Інфаркт легень
- •4.Мутиляція некротизованих тканин кисті руки.
- •5. Жировий гепатоз
- •6.Атеросклероз аорти
- •7.Ліпоматоз серця
- •8. .Амілоїдоз нирки.
- •9 . Гемосидероз легені
- •11.Тромб аневризми серця
- •13.Тромбоемболія легеневої артерії
- •14.Киста головного мозку
- •16.Фібринозний перикардит
- •17. Гнійний менінгіт
- •18.Міліарний туберкульоз легень
- •19.Склерома гортані.
- •20.Сифілітичний мезаортит
- •21. Робоча гіпертрофія стінки сечового міхура при гіперплазії передміхурової залози.
- •22,. Бура атрофія серця
- •1. Серце зменшене в розмірах, бурого кольору
- •23. Папілома сечового міхура
- •24.Рак легень
- •25. 25.Гепатома
- •26.МІхурцевий занесок
- •27.Лейоміома тонкої кишки.
- •28.Численні метастази меланоми у печінці
- •29.Гліома мозку.
- •30.Лімфогранулематоз
25. 25.Гепатома
Мікроскопічно:гепатоцити що формують трабекули, залозисті структури , що оточені волокнистою сполучною тканиною і судинами, клітини зберігають полярність, комплексність
Макроскопічно: вузол м якої, еластичної консистенції, рожевого кольору
Причини:дизонтогенетична теорія (виникнення пухлин з ембріональних кліт.-ткан. зміщень)
Механізм: полі етіологічний
Клінічне значення: при пошкодженні виникає запалення , можуть малігнізуватися
Наслідки: при оперативному втручанні рідко рецидивують
26.МІхурцевий занесок
Мікро: синцитіальні клітини в дифузну проліферуючомутрофобласті.
Макро: вростання ворсин хоріона у вени матки і малого тазу,гідро пічна дистрофія(набряк) в більшості ворсин хоріона,вони виділяють гонадотропін.
Причини: такі як в питанні № 12
Наслідки: метастази в матку ,піхву,легені,в 50% трансформуються в хоріон епітеліому
27.Лейоміома тонкої кишки.
Мікро: клітини веретеноподібної форми ,що формують пучки,які ідуть у різних напрямках,у цитоплазмі міофібрили,інколи ядра утворюють палісадні структури,при накопиченні у пухлині сполучної тканини-фіброміома,при великій кількості судин-ангіолейоміома.
Макро: чітко відокремлений вузол щільної консистенції ,волокнистий на розрізі,є множинні ізольовані чи формують конгломерати,досягають 30 см.
Причини: №12
Клінічне значення: це доброякісна пухлина ,можлива малігнізація,ротсе тим повільніше чим більше у пухлині сполучної тканини.
28.Численні метастази меланоми у печінці
Мікроскопічно:виражений поліморфізм, складається з веретеноподібних чи поліморфних клітин, у цитоплазмі меланін жовто-бурого кольору, дуже багато мітозів
Макроскопічно:є 2 форми-вузлова (вигляд синьо-чорного м»якого вузла або бляшки), поверхнево-розповсюджена (вигляд бурої або коричневої плями з рожевими або чорними вкрапленнями
Причини: у людей із світлою шкірою і блакитними очима ризик вищий, жінки хворіють частіше, але у них прогноз кращий. Джерело-меланоцити
Клінічне значення:рано дає гемато- та лімфогенні метастази практично у всі органи. Можливий некроз, крововиливи пухлинних клітин. При розпаді пухлини в кров проникає значна кількість меланіну і промеланіну, що може супроводжуватися меланінемією і меланінурією.
Наслідки:такі, як для злоякісних пухлин
Відстрочена метастатична хвороба (окультні метастази) – через 15-20 рр, припускають, що це через пригнічення їх імунною системою
5.Злоякісна пухлина, клітинний і тканинний атипізм.
29.Гліома мозку.
Гліома, що походить із глії— вони складають основну частину пухлин головного мозку.
Гліома — специфічна пухлина головного мозку, що походить з мозкової речовини. Найчастіше вона характеризується інфільтруючим ростом. Розміри і консистенція її різноманітні: від дрібних до дуже великих, від м'якої до щільної консистенції. Гліозні пухлини можуть кістозно перероджуватись, інколи в них спостерігається відкладення вапна. Перебіг гліоми також різний, іноді доброякісний, іноді пухлина має характер злоякісного новоутворення.
За своїми морфологічними особливостями гліому поділяють на кілька видів. Найчастіше зустрічається астроцитома,спонгіобластома, медулобластома.
Гліома мозку
2 Макро: росте дифузно, м*якої консистенції, строката, з наявністю осередків некрозу і крововиливу.
3.мікро: виражений поліморфізм пухлинних клітин, ядра яких варіюють за величиною і вмістом хроматину. Визначається безліч мітозів.
4.????
5. Гліома, що походить із глії— вони складають основну частину пухлин головного мозку.
Гліома — специфічна пухлина головного мозку, що походить з мозкової речовини.
6. . Гліозні пухлини можуть кістозно перероджуватись, інколи в них спостерігається відкладення вапна. Перебіг гліоми також різний, іноді доброякісний, іноді пухлина має характер злоякісного новоутворення
