- •1. Охарактеризуйте відмінності у будові еукаріотичної та прокаріотичної мікробних клітин та їх вплив на життєдіяльність мікроорганізмів.
- •2. Вкажіть засади побудови природної та штучної класифікації мікроорганізмів. Назвіть таксони мікроорганізмів та опишіть правила утворення назв основних таксонів прокаріотичних мікроорганізмів.
- •6.Вкажіть основні ознаки фенотипової та філогенетичної ідентифікації мікроорганізмів, надайте їх коротку характеристику.
- •8.Надайте характеристику систематики та спрощеної класифікації дріжджів, опишіть їх практичне значення у виробництві та обігу харчових продуктів.
- •9.Назвіть форми спокою еубактерій. Вкажіть умови та опишіть хід спороутворення еубактерій. Зазначте у чому полягає практичне значення цього процесу у мікробіології споживних товарів.
- •11. Надайте характеристику основних способів розмноження мікроміцетів. Охарактеризуйте стійкість спор мікроміцетів до несприятливих чинників.
- •16. Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та мікроміцетів та надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності. Охарактеризуйте їх господарське значення
- •20.Охарактеризуйте основні закономірності перетворення вуглеводів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів і кругообігу речовин у природі.
- •23. Надайте характеристику основних закономірностей протікання типового та нетипового дріжджових спиртових бродінь та опишіть їх роль і використання у промисловості та обігу споживних товарів.
- •27. Назвіть збудників та надайте характеристику процесу протікання пропіоновокислого бродіння. Зазначте його промислове значення. Вкажіть особливості їх культивування.?
- •28. Надайте характеристику процесу протікання та збудників оцтовокислого окиснення. Зазначте його промислове значення. Вкажіть особливості їх культивування?
- •29. Надайте характеристику процесу протікання та збудників маслянокислого і ацетонобутилового бродінь. Зазначте їх промислове значення. Вкажіть особливості їх культивування?
- •30. Надайте характеристику процесу протікання та збудників нітрифікації і денітріфікації. Зазначте їх екологічне та господарське значення.
- •31 Охарактеризуйте основні закономірності мікробної деструкції целюлози та пектинових речовин. Вкажіть збудників. Опишіть їх роль у формуванні споживних властивостей чи псуванні товарів.
- •35 Охарактеризуйте роль мікроорганізмів у природному кругообігу речовин.
- •36 Вкажіть види антагоністичних відносин між мікроорганізмами, охарактеризуйте їх механізми та наведіть приклади їх використання людиною у медицині та промисловості.
- •39 Надайте характеристику особливостей формування мікрофлори ґрунту та ризосфери. Опишіть роль мікрофлори ґрунту у формуванні безпечності харчових продуктів.
- •40 Охарактеризуйте особливості складу нормальної мікрофлори здорової людини. Охарактеризуйте її вплив на формування безпечності харчових продуктів.
- •43.Надайте характеристику впливу ультразвуку та тиску на життєдіяльність мікроорганізмів. Опишіть їх використання у харчовій промисловості з метою регулювання чисельності мікроорганізмів.
- •46.Надайте характеристику впливу кисню на життєдіяльність мікроорганізмів та механізми їх адаптації до токсичного впливу кисню. Назвіть ознаки віднесення мікроорганізмів до аеробів.
- •48.Зазначте основні антисептики, які використовуються як дезінфектанти у харчовій промисловості та торгівлі. Охарактеризуйте механізм їх антимікробної дії.
- •50.Охарактеризуйте поняття «патогенність» та «вірулентність» мікроорганізмів. Опишіть основні чинники, механізми і показники, що характеризують патогенність мікроорганізмів.
- •53. Наведіть класифікацію харчових захворювань мікробної етіології. Охарактеризуйте ключові відмінності харчових мікробіологічних отруєнь та інфекцій.
- •61. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників бактеріальних харчових інфекцій.
- •62. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників інвазійних харчових захворювань.
- •64. Надайте характеристику мікробіологічного псування овочів – збудники хвороб основних груп овочів та бульбоплодів, способи гальмування їх розвитку впродовж товароруху.
- •65. Надайте характеристику мікробіологічного псування плодів та ягід – збудники хвороб основних груп плодів та ягід, способи гальмування їх розвитку впродовж товароруху.
- •66. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей та динаміку мікрофлори ферментованих плодів і овочів, їх дефекти мікробіологічного походження.
- •68. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів. Опишіть мікробіологічні процеси їх псування.
- •69. Охарактеризуйте особливості епіфітної мікрофлори зерна. Надайте характеристику протікання післязбиральних мікробіологічних процесів у зерні при зберіганні.
- •70. Надайте характеристику особливостей застосування мікроорганізмів у виробництві напоїв бродіння (квас, пиво і подібні до них) та роль мікроорганізмів у їх псуванні при зберіганні.
- •73.Чисті культури мікроорганізмів – методики їх отримання, приклади використання чистих культур мікроорганізмів у харчовій промисловості, способи зберігання чистих культур мікроорганізмів.
- •78.Охарактеризуйте особливості формування мікрофлори ковбасних виробів та інших м’ясних виробів, підданих температурній обробці, в’яленню і коптінню.
16. Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та мікроміцетів та надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності. Охарактеризуйте їх господарське значення
За сучасною класифікацією типи живлення прокаріотів розрізняють залежно від джерела Карбону і енергії. За джерелом Карбону всі мікроорганізми можна поділити на дві групи: автотрофи і гетеротрофи. Чимало мікроорганізмів є міксотрофами, тобто вони здатні переходити від одного типу живлення до іншого. Переважна більшість прокаріотів є гетеротрофами, які можуть добувати органічні сполуки з відмерлих решток (сапротрофи), живих організмів (паразитотрофи) та отримують завдяки співіснуванню (симбіотрофи). За способом використання різних джерел енергії серед мікробів вирізняються такі групи: а) фототрофи, які використовують сонячне світло, як джерело енергії; б) хемотрофи, джерелом енергії для яких є різні неорганічні і органічні сполуки.
17.Назвіть речовини з макроергічними зв’язками, використовувані клітиною у енергетичному обміні. Вкажіть запасні енергоємні речовини, використовувані різними групами мікроорганізмів. Наведіть приклади гліко-, ліпо-, протеолітичних мікроорганізмів.
Макроергічні сполуки - це біомолекули, що мають зв’язки, стандартна вільна енергія гідролізу яких складає -15 -5 ккал/моль. Основною макроергічною сполукою живих організмів є молекула АТФ, яка містить два макроергічні зв’язки. Макроергічні сполуки утворюються в реакціях катаболізму, а енергія гідролізу їх макроергічних зв’язків використовується для синтезу нових сполук (жирні кислоти, холестерин, глікоген, фосфоліпіди тощо), або безпосередньо АТФ (фосфоенолпіруват, 1,3-дифосфогліцерат креатинфосфат). Такий шлях синтезу АТФ за рахунок енергії макроергічних сполук називається субстратным фосфорилуванням Основним шляхом утворення АТФ у тваринних організмах є окислювальне фосфорилування, яке відбувається в мітохондріях. В ролі запасних поживних речовин зустрічаються основні групи органічних сполук – вуглеводи, ліпіди та білки Стафілококи та молочнокислі бактерії.
18. Охарактеризуйте основні закономірності перетворення ліпідів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів. Наведіть приклади мікроорганізмів з вираженою ліполітичною активністю.
Перетворення ліпідів при зберіганні м'яса є переважно не мікробного походження. Проте, деякі мікроорганізми мають ферментні системи, що викликають окисні і гідролітичні перетворення ліпідів. Легше за все окислювальному перетворенню піддаються ліпіди, що містять ненасичені жирні кислоти та низькомолекулярні жирні кислоти. Ліпази мікроорганізмів каталізують гідроліз ліпідів.
Жири розкладаються шляхом розщеплення на гліцерин і жирні кислоти. Доведено негативний вплив продуктів окислення жирів на організм людини, який обумовлений їх прямою токсичною дією. Бацили, стафілококи
19.Охарактеризуйте основні закономірності мікробіологічного перетворення органічних азотистих сполук мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів і кругообігу речовин у природі.
Гниття — це розкладання азотовмісних органічних сполук (переважно білків) мікроорганізмами (як аеробними, так і анаеробними). За участю ферментів білки розщеплюються до амінокислот. Врешті-решт утворюються такі сполуки, як аміак, сірководень, двоокис вуглецю тощо. Серед цих речовин є токсичні й такі, що мають неприємний запах. Гниття відбувається в ґрунті, водоймах, кишечному тракті тварин і людини. Бродіння — це процес анаеробного розкладання сполук, що містять вуглець, за участю ферментів. Внаслідок бродіння вуглеводи розкладаються неповністю, і при цьому утворюються такі сполуки, як етиловий спирт (спиртове бродіння), молочна кислота (молочнокисле бродіння). Кругообіг речовин у природі-це процес синтезу і розпаду органічних речовин.
Первісний синтез органічних речовин у природі здійснюється зеленими рослинами. Вони засвоюють вуглець з повітря, а азот і воду із грунту. Із цих простих мінеральних речовин рослини синтезують білки, жири, вуглеводи. Тварини та людина не здатні синтезувати органічні речовини із мінеральних. Тому їм потрібно готові органічні сполуки, які вони отримують, споживаючи продукти рослинного й тваринного походження. Залишки тварин і рослин потрапляють у грунт, але під впливом гнильних бактерій та інших мікроорганізмів відбувається їхня мінералізація. В результаті, в грунт повертаються джерела мінерального азоту, а повітря поповнюється вуглекислим газом. Таким чином, рослини знову отримують матеріал для побудови органічних речовин.
