78.Охарактеризуйте особливості формування мікрофлори ковбасних виробів та інших м’ясних виробів, підданих температурній обробці, в’яленню і коптінню.

Залишкова мікрофлора ковбасних виробів після варіння складається переважно із спороутворювальних паличкоподібних бактерій та сапрофітних мікрококів. Кількість неспороутворювальних мікроорганізмів у варених ковбасах великого діаметру складає не більше 10-12%, у сосисках 1-3% від загальної кількості мікробів, що вижили після варіння. Залишкової мікрофлори тим більше, чим більше мікроорганізмів було в ковбасі до термічної обробки. У ковбасах з високим вмістом жиру виживає більше бактерій, бо жир створює захисну зону навколо їхніх клітин

При виробництві варених і напівкопчених ковбас після напов¬нення оболонок фаршем проводять осадження, обсмажування, варіння і охолодження ковбасних батонів. Напівкопчені ковбаси додатково коптять і сушать.

Згідно з технологічним режимом осадження проводять упродовж 2-4 год при температурі, яка не перевищує 2°С і відносній вологості повітря 85-95%. За цей час кількісний та якісний склад мікрофлори майже не змінюється. Підвищення температури і тривалості осадження призводить до збільшення кількості мікроорга¬нізмів.

Залишкова мікрофлора ковбасних виробів після варення складається переважно із спороутворюючих паличкоподібних бактерій і сапрофітних мікрококів. Кількість неспороутворюючих мікроорганізмів у варених ковбасах великого діаметру складає не більше 10-12%, великого діаметру 4-7%, у сосисках 1-3% від загальної кількості мікробів, що вижили після варення. Залишкової мікрофлори тим більше, чим більше мікроорганізмів було у ковбасі до термічної обробки. У ковбасах з високим вмістом жиру виживає більше бактерій, бо жир створює захисну зону навколо їхніх клітин.

Після коптіння та сушіння ковбас загальна кількість мікроорганізмів дещо зменшується.

При зберіганні ковбас відбувається вторинне інфікування поверхні мікроорганізмами. Чисельність мікрофлори зростає тим швидше, чим вища температура зберігання і відносна вологість повітря.

При виготовленні копчених ковбас підготовлений фарш набивають в оболонки, після чого він дозріває. Для цього батони впродовж кількох діб витримують при низьких додатніх температурах, після чого коптять І сушать до досягнення необхідної кількості вологи продукту.

Стійкість ковбасних виробів при зберіганні неоднакова. Вона обумовлена такими факторами, як вміст солі, ступінь зневоднення, значення рН, консистенція, хімічний склад фаршу, обробка коптиль¬ними речовинами, кількісний та якісний склад залишкової мікро¬флори.

Дефектами ковбасних виробів мікробного походження є ослиз¬нення, гниття, закисання, позеленіння, прогірклість пігментація, пліснявіння.

79.Надайте порівняльну характеристику складу та динаміки мікрофлори живої, свіжої, охолодженої та мороженої риби. Охарактеризуйте найбільш поширені інвазійні захворювання риби – збудники, особливості ураження риб, способи знезараження та небезпека для здоров’я людини.

При засолюванні риби змінюється кількісний і якісний склад початкової мікрофлори: переважають галофільні бактерії, солестійкі мікрококи; в меншій кількості -спороносні палички, молочнокислі бактерії, дріжджі, плісеневі гриби; можуть виживати - токсигенні сальмонели, золотистий стафілокок; не розкладається токсин, який виділяють бактерії Clostridium botulinum. Види мікробного псування солоної риби: затяжка, іржавіння,омилення, окис, опріснення, пліснявіння, загар, фуксин. Згубно діють на мікроорганізми: холодне копчення - • коптильний дим або коптильні речовини, • сіль, • підсушування

(гине близько 47% початкової мікрофлори); гаряче копчення- • коптильний дим

• висока температура (90... 110° С)

(гине 99 % початкової кількості мікроорганізмів). Типові види псування копченої риби: омилення, пліснявіння, скисання. Для захисту від мікробного псування рекомендують пакувати копчену рибу в пакети з полімерних матеріалів, заповнювати їх

вуглекислим газом. Пресерви не стерилізують, а для попередження від мікробного псування використовують сіль, бензойно-кислий натрій, сорбінову кислоту або антибіотик нізин.

У рецептурі рибних пресервів використовують також цукор, олію, спеції, прянощі, оцтову кислоту. Види псування мікробного походження рибних пресервів: затяжка, бомбаж, скисання тузлуку, окис тощо.

80.Охарактеризуйте склад та чинники формування і динаміки мікрофлори соленої копченої, в’яленої та сушеної риби. Опишіть причини утворення та способи попередження дефектів мікробіологічного характеру названих груп товарів.

Мікрофлора готової копченої продукції і стійкість при зберіганні залежить від вихідної кількості забруднення мікробами риби-сирцю, якості сировини, дотримання технологічного режиму, умов виробництва і зберігання. Добре прокопчені рибні продукти при тривалому або неправильному зберіганні (теплі приміщення) піддаються псуванню «сухе гниття» риба набуває матового відтінку.

При в'яленні і висушуванні припиняється життєдіяльність мікроорганізмів. Однак за сприятливих умов (зволоженні, підвищеній температурі зберігання) життєдіяльність мікрофлори, особливо пліснявих грибків, активізується. В'ялені рибні товари використовуються в їжу безпосередньо, а сушені є напівфабрикатом для приготування різних страв після їх відмочування і теплової обробки.