- •1. Охарактеризуйте відмінності у будові еукаріотичної та прокаріотичної мікробних клітин та їх вплив на життєдіяльність мікроорганізмів.
- •2. Вкажіть засади побудови природної та штучної класифікації мікроорганізмів. Назвіть таксони мікроорганізмів та опишіть правила утворення назв основних таксонів прокаріотичних мікроорганізмів.
- •6.Вкажіть основні ознаки фенотипової та філогенетичної ідентифікації мікроорганізмів, надайте їх коротку характеристику.
- •8.Надайте характеристику систематики та спрощеної класифікації дріжджів, опишіть їх практичне значення у виробництві та обігу харчових продуктів.
- •9.Назвіть форми спокою еубактерій. Вкажіть умови та опишіть хід спороутворення еубактерій. Зазначте у чому полягає практичне значення цього процесу у мікробіології споживних товарів.
- •11. Надайте характеристику основних способів розмноження мікроміцетів. Охарактеризуйте стійкість спор мікроміцетів до несприятливих чинників.
- •16. Назвіть основні види енергетичних процесів, характерних для прокаріотів та мікроміцетів та надайте порівняльну оцінку їх енергетичної ефективності. Охарактеризуйте їх господарське значення
- •20.Охарактеризуйте основні закономірності перетворення вуглеводів мікроорганізмами та їх роль у формуванні споживних властивостей харчових продуктів і кругообігу речовин у природі.
- •23. Надайте характеристику основних закономірностей протікання типового та нетипового дріжджових спиртових бродінь та опишіть їх роль і використання у промисловості та обігу споживних товарів.
- •27. Назвіть збудників та надайте характеристику процесу протікання пропіоновокислого бродіння. Зазначте його промислове значення. Вкажіть особливості їх культивування.?
- •28. Надайте характеристику процесу протікання та збудників оцтовокислого окиснення. Зазначте його промислове значення. Вкажіть особливості їх культивування?
- •29. Надайте характеристику процесу протікання та збудників маслянокислого і ацетонобутилового бродінь. Зазначте їх промислове значення. Вкажіть особливості їх культивування?
- •30. Надайте характеристику процесу протікання та збудників нітрифікації і денітріфікації. Зазначте їх екологічне та господарське значення.
- •31 Охарактеризуйте основні закономірності мікробної деструкції целюлози та пектинових речовин. Вкажіть збудників. Опишіть їх роль у формуванні споживних властивостей чи псуванні товарів.
- •35 Охарактеризуйте роль мікроорганізмів у природному кругообігу речовин.
- •36 Вкажіть види антагоністичних відносин між мікроорганізмами, охарактеризуйте їх механізми та наведіть приклади їх використання людиною у медицині та промисловості.
- •39 Надайте характеристику особливостей формування мікрофлори ґрунту та ризосфери. Опишіть роль мікрофлори ґрунту у формуванні безпечності харчових продуктів.
- •40 Охарактеризуйте особливості складу нормальної мікрофлори здорової людини. Охарактеризуйте її вплив на формування безпечності харчових продуктів.
- •43.Надайте характеристику впливу ультразвуку та тиску на життєдіяльність мікроорганізмів. Опишіть їх використання у харчовій промисловості з метою регулювання чисельності мікроорганізмів.
- •46.Надайте характеристику впливу кисню на життєдіяльність мікроорганізмів та механізми їх адаптації до токсичного впливу кисню. Назвіть ознаки віднесення мікроорганізмів до аеробів.
- •48.Зазначте основні антисептики, які використовуються як дезінфектанти у харчовій промисловості та торгівлі. Охарактеризуйте механізм їх антимікробної дії.
- •50.Охарактеризуйте поняття «патогенність» та «вірулентність» мікроорганізмів. Опишіть основні чинники, механізми і показники, що характеризують патогенність мікроорганізмів.
- •53. Наведіть класифікацію харчових захворювань мікробної етіології. Охарактеризуйте ключові відмінності харчових мікробіологічних отруєнь та інфекцій.
- •61. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників бактеріальних харчових інфекцій.
- •62. Вкажіть джерела, шляхи передачі, морфологічні властивості та способи знищення основних збудників інвазійних харчових захворювань.
- •64. Надайте характеристику мікробіологічного псування овочів – збудники хвороб основних груп овочів та бульбоплодів, способи гальмування їх розвитку впродовж товароруху.
- •65. Надайте характеристику мікробіологічного псування плодів та ягід – збудники хвороб основних груп плодів та ягід, способи гальмування їх розвитку впродовж товароруху.
- •66. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей та динаміку мікрофлори ферментованих плодів і овочів, їх дефекти мікробіологічного походження.
- •68. Охарактеризуйте мікробіологічні процеси формування споживних властивостей хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів. Опишіть мікробіологічні процеси їх псування.
- •69. Охарактеризуйте особливості епіфітної мікрофлори зерна. Надайте характеристику протікання післязбиральних мікробіологічних процесів у зерні при зберіганні.
- •70. Надайте характеристику особливостей застосування мікроорганізмів у виробництві напоїв бродіння (квас, пиво і подібні до них) та роль мікроорганізмів у їх псуванні при зберіганні.
- •73.Чисті культури мікроорганізмів – методики їх отримання, приклади використання чистих культур мікроорганізмів у харчовій промисловості, способи зберігання чистих культур мікроорганізмів.
- •78.Охарактеризуйте особливості формування мікрофлори ковбасних виробів та інших м’ясних виробів, підданих температурній обробці, в’яленню і коптінню.
39 Надайте характеристику особливостей формування мікрофлори ґрунту та ризосфери. Опишіть роль мікрофлори ґрунту у формуванні безпечності харчових продуктів.
Ґрунт є середовищем існування більшості видів бактерій (як аеробних так і анаеробних), крім того тут зустрічаються гриби, актиноміцети, водорості, найпростіші. Кількість бактерій тут залежить від особливостей ґрунту, а також від хімічних та фізичних факторів, які на нього впливають. Поверхня ґрунту зазвичай несприятлива для життя мікроорганізмів внаслідок дії сонячних променів та висушування. Найбільша кількість мікроорганізмів зустрічається на глибині 5 - 15 см (до 108 у одному грамі). Нижче їх кількість зменшується, на глибині 1,5 - 5 м зустрічаються поодинокі клітини.
Кількість мікроорганізмів в різних грунтах(клітин в 1 г) - чорнозем - з млрд., підзол – 300 млн – 2 млрд, піщані грунти – до 100 тис. У складі грунтів виділяють три фази – тверда (утворена мінеральними та органічними речовинами) рідка (грунтовий розчин, що заповнює капіляри грунту і утворює навколо твердих частинок плівки), газоподібна (повітря грунту, що становить 25 – 70 % його загального обєму). У зоні коренів рослин (ризосфера) розвиваються азот фіксатори, амоніфікатори, а також патогенні бактерії.
У ґрунті широко представлені сапрофітні види, які розкладають органічні рештки рослинного і тваринного походження, зустрічаються види, які живуть у симбіозі з рослинами (бактерії ризосфери), тощо. Мікрофлора ґрунту є останньою ланкою колообігу речовин у природі, вона здатна мінералізувати будь-які органічні рештки (крім винайдених людиною органічних речовин - ксенобіотиків). Крім того мікроорганізми ґрунту грають велику роль у ґрунтоутворенні (сприяють гуміфікації органічних решток, фіксують атмосферний азот, руйнують мінерали гірських порід, перетворюючи їх на ґрунт ). Крім бактерій в ґрунті перебуває велика кількість видів мікроскопічних грибів (сапрофітні види тут є нормальною мікрофлорою, паразитичні перебувають у вигляді спор). Сапрофітні види грають велику роль у розкладі деревини. Мікроскопічні водорості представлені понад 1000 видів та 5 відділами: діатомові водорості (Bacillariophyta), зелені водорості (Chlorophyta), синьо-зелені (Cyanophyta), жовто-зелені (Xanthophyta) та евгленові (Euglenophyta). Методи дослідження мікрофлори ґрунту дуже різноманітні та залежать від мети дослідження.
У ґрунті мікроорганізми ризосфери (зона, яка включає поверхню коренів і ґрунт, що торкається цього коріння) проводять фіксацію азоту, перетворюючи газоподібний азот на азотні сполуки. Таким чином, бактерії забезпечують рослини зручною для поглинання формою азоту, яку рослини не можуть виробляти самостійно, отримуючи від рослин необхідні для життєдіяльності бактерій органічні сполуки.
Санітарна оцінка грунту за мікробіологічними показниками. При проведенні поточного санітарного нагляду за станом грунту здійснюють короткий санітарно-мікробіологічний аналіз, який полягає у визначенні загальної бактеріального обсіменіння і титру кишкової палички. Загальна бактеріальна забрудненість характеризує забруднення грунту органічними речовинами, а присутність в ній бактерій групи кишкової палички свідчить про рівень фекального забруднення грунту. Титр кишкової палички забруднених ділянок ґрунту становить від 0,001 до 0,00001 г, а чистих - 1 г і більше.
При повному санітарно-мікробіологічному аналізі, крім вищевказаних показників, в грунті визначають кількість анаеробів, паличку протея і термофільні мікроорганізми. Так, по співвідношенню вегетативних і спорових форм анаеробної палички перфрингенс можна судити про час фекального забруднення, наявність палички протея вказує на забруднення грунту органічними речовинами тваринного походження, а наявність Термофіли - на забруднення грунту гноєм або компостами.
