4. Складання плану роботи над магістерською роботою, дисертацією

Перший рік навчання – визначення теми, мети, завдань, підбір методів дослідження, аналіз літературних джерел та складання списку використаних джерел.

Другий рік навчання – опис методики та організації дослідження, проведення констатувального експерименту, розробка формувального експерименту, програми, моделі, технологій навчання або виховання.

Третій рік навчання – проведення формувального експерименту, математична обробка результатів дослідження (констатувального і формувального експериментів), оформлення дисертації в цілому.

P.S. Написання тез на наукові конференції та статей у фахові видання України здійснюється в період всіх років навчання.

5. Формування наукового апарату дослідження

Вибір теми найвідповідальніший етап у діяльності аспіранта чи здобувача. Він зумовлює результат науково-дослідної роботи та визначає діяльність людини на протязі тривалого часу (роки, десятиріччя, а може й на все життя).

Вибір теми визначає стратегію дослідження.

Правильний вибір теми на 50% забезпечує успішне виконання дисертаційного дослідження. Отже , тема – це наукове завдання (проблема), що належить до конкретної галузі наукового дослідження.

Теми можуть обиратися:

1) Як результат розвитку проблем, над якими працює науковий колектив

(кафедра вузу або окремий факультет; лабораторія науково-дослідного

інституту або науково-дослідного інститут).

2) З ініціативи самого аспіранта самого аспіранта чи здобувача. Внаслідок їх

високої або хорошої наукової підготовки.

3) В результаті державного або госпдоговірного замовлення (??) Замовлені

теми пов’язані з основними планами науково-дослідних робіт у галузі або

об’єднанні. За актуальністю та значущістю ці теми мають перевагу с/к

правила, наукові ідеї, що знаходять своє відображення в назві дисертації

народжується: 1. із практики;

2. спостереження навколишнього світу;

3. потреб життя.

В назві теми дисертації повинно бути відображено вирішення протиріч і проблем, які існують в житті, підходу.

Основні критерії визначення теми

1. актуальність;

2. новизна і перспективність;

3. наявність теоретичної бази (її складові: знання фундаментальних понять і законів; ідеалізованих об’єктів (явища, предмети), що в абстрактній формі відображають властивості реальних об’єктів; логіки теорій, що дозволяє виводити одне твердження з інших);

4. можливість викладання теми в даній установі (школі, ВНЗ, на виробництві тощо);

5. зв’язок теми з конкретними господарськими планами і довгострокові програми;

6. можливість отримання від впровадження результатів дослідження ефекту (економічного, технічного, соціального, педагогічного тощо)

Якщо студент, аспірант або здобувач неспроможний самостійно обрати тему, йому необхідно звернутися до свого керівника або до людини, яка захистила дисертацію, має досвід наукової роботи та може надати кваліфіковану консультацію.

Отже, назва дисертації повинна бути:

1. по можливості, короткою (до 10 слів), але в дужках можуть додаватися 4-5 слів для її уточнення. Наприклад: «Формування професійної компетентності майбутніх фахівців управління вищими навчальними закладами (теоретико-методичний аспект)» або «Корекційно-педагогічні основи фізичного виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку (теоретико-методичний аспект)»;

2. відповідати обраній спеціальності;

3. відповідати суті вирішеної наукової проблеми (задачі);

4. відбивати предмет дослідження;

5. вказувати на мету дослідження і його завершеність.

Основні помилки при визначенні теми дослідження:

1. дуже вузька. Плутають з першим із завдань дослідження.

2. пишуть «дослідити…», тобто вказується на засіб досягнення мети.

3. більше 10 слів.

4. не актуальна.