- •Технологія праці над кваліфікаційною роботою
- •1. Види кваліфікаційних робіт і їх визначення.
- •2. Загальна схема наукового дослідження (хід наукового дослідження).
- •3.Складання плану (змісту )кваліфікаційної роботи
- •4. Складання плану роботи над магістерською роботою, дисертацією
- •5. Формування наукового апарату дослідження
- •Основні критерії визначення теми
- •Формулювання актуальності теми дослідження
- •Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами
- •Формулювання завдань дослідження
- •Формулювання об’єкту і предмету дослідження
- •Основні помилки при формулюванні об’єкта і предмета дослідження:
- •Визначення і формулювання методів дослідження
- •Формулювання наукової новизни дослідження
- •Визначення теоретичного і практичного значення дослідження
- •Публікації
- •Структура квалификационной работы; требования к ее содержанию и оформлению.
- •1. Структура дисертації Титульний аркуш.
- •Вимоги до викладання основної частини дисертації.
- •3. Вимоги до висновків
- •Основні помилки
- •4. Вимоги до оформлення додатків
- •5. Вимоги до оформлення списку використаних джерел.
Лекція 3,4
Технологія праці над кваліфікаційною роботою
План
1. Види кваліфікаційних робіт і їх визначення.
2. Загальна схема наукового дослідження .
3. Складання плану кваліфікаційної роботи.
4. Складання плану роботи над магістерською працею, дисертацією.
5. Формування наукового апарату дослідження (основні вимоги і помилки).
1. Види кваліфікаційних робіт і їх визначення.
Дисертація уявляє собою кваліфікаційну працю, що містить у собі науковий результат (невідомі раніше знання), тобто містить нове вирішення важливої наукової проблеми (для докторської дисертації) або конкретного наукового завдання (для кандидатів дисертації).
Знання – перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини.
Магістерська робота – самостійна науково-дослідна робота студента, основним завданням якої є демонстрування рівня наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання. Вона виконує кваліфікаційну функцію.
Курсова робота – самостійна науково-дослідна робота студента, що передбачає систематизацію, закріплення та розширення теоретичних знань студента, оволодіння навичками самостійної теоретичної та експериментальної роботи, роботи з комп’ютерною технікою, користуванням літературними джерелами тощо.
Вона повинна обов’язково вміщувати елементи експерименту констатувального або формувального характеру.
Слід визначити, що чим вищий кваліфікаційний рівень роботи, тим вищі вимоги пред’являються щодо змісту, завдань, результатів дослідження, її обсягу.
Ієрархія кваліфікаційного рівня наукової роботи в залежності від її рівня
( див. рис. 1)
ДИСЕРТАЦІЯ
докторська
докторів
кандидатська аспірантів
пошукувачів
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
ДИПЛОМНА РОБОТА студентів
КУРСОВА РОБОТА
Рис.1. Ієрархія кваліфікаційної роботи в залежності від виду наукової праці.
2. Загальна схема наукового дослідження (хід наукового дослідження).
Обґрунтування актуальності обраної теми.
Постановка мети і завдань дослідження.
Визначення об’єкта і предмета дослідження.
Вибір методів (методики) дослідження.
Опис процесу дослідження (Основна частина дисертації, де висвітлюється методика дослідження).
Обговорення результатів дослідження.
Формулювання висновків і оцінка одержаних наукових результатів.
Уточнення й корекція тема, мети, завдань, об’єкту, пр., мет. тощо.
Науковий результат – це знання, які відповідають вимогам новизни, достовірності та практичної цінності. Як правило це продукт творчості з розділів дисертації.
3.Складання плану (змісту )кваліфікаційної роботи
Наукова робота здобувача (аспіранта) починається зі складання попереднього плану дисертації, який в подальшому він (на пізніших стадіях наукової діяльності) стає більш детальним. План позначається з розробки теми дисертації, визначення мети і завдань дослідження, об’ємів і предмета дослідження і методів дослідження. Складові частини такого плану відбивають: 1) аналіз літературних досліджень;
2) опис методики та організації дослідження;
3) результати дослідження;
4) висновки.
План-рубрикатор складається із переліку розташованих у колонку рубрик, об’єднаних внутрішньою логікою дослідження теми.
Потім складається план-проспект.
Реферативне викладання розміщених у логічному порядку питань.
