Практичне завдання 1 «умови самоактуалізації особистості»

Вступний коментар. А. Маслоу та інші гуманістичні психологи мали оптимістичний погляд на природу людини. Вони не лише підкреслювали вроджений потенціал позитивного та конструктивного росту, але також були переконані у можливостях цього потенціалу у сприятливих умовах.

Самоактуалізація, за А. Маслоу, – це бажання людини стати тим, ким вона може стати. Людина, що досягла цього ви­со­ко­го рівня, досягає виповнення своїх талантів, здібностей, потенціалу. Самоактуалізуватися – це стати тією людиною, якою ми можемо стати, досягти вершини нашого потенціалу, тобто досягти зрілості. Знання явища само­акту­алізації є важли­вим для розуміння змісту та шляхів досягнення людської зрілості.

Самоактуалізація не обов’язково повинна набувати форми творчих зусиль, що виявляється у створенні творів мистецтва. Мати або батько, спортсмен, студент, вчитель або керівник – усі можуть актуалізувати свій потенціал, виконуючи найкращим чином те, чим вони займаються. Специфічні форми самореалізації дуже різноманітні, що дає змоги досягти максимальної індивідуалізованості діяльності.

Маслоу висловив гіпотезу, що більшість людей, якщо не всі, потребують удосконалення та шукають його. Його власні дослідження привели до висновку, що, незважаючи на це, лише 1% людей досягають найвищого рівня самоакутуалізації. Такий негативний результат пояснюється тим, що значна кількість людей просто не бачить свого потенціалу, дехто боїться своїх здібностей (страх успіху, або “комплекс Іони”), дехто намагається зберегти безпеку, окрім того, культурне оточення часто нищить у дорослої людини тенденцію до самоактуалізації певними нормами, щодо певної частки населення (наприклад, жінок у професії).

У 1964 році Шостром створив першу версію опитувальника особистісної орієнтації, яка дала дослідникам можливість дослідити цінності та поведінку, що пов’язані з самоактуалізацією. Серйозним недоліком даного опитуваль­ника є його об’єм (150 питань). Тому у 1986 році було створено коротку форму “Опитувальника особистісної орієнтації” (Gones, Crandall), що дає змогу оперативно дослідити рівень самоактуалізованості особистості дорослої людини.

Мета: оволодіння методами оперативної діагностики рівня самоактуалізованості особистості.

Необхідні матеріали: бланк зі шкалами для оцінки самоактуалізації, протоколи заздалегідь проведених досліджень.

Хід роботи

1) Виконати методику в режимі самодіаг­нос­тики.

2) За результатами підрахунків зробити попередній висновок про рівень самоактуалізації у відповідності до такого кри­терію: чим вище загальне значення, тим більш само­акту­алізованим вважається респондент (максимальні кількість балів – 60).

3) Розрахувати середній рівень самоактуалізації у навчальній групі.

4) Можна скористатися на занятті результатами власних досліджень вчителів, керівників навчальних закладів та дати відповіді на питання:

– Чи є серед них самоактуалізовані особистості? Що дозволяє вам так вважати? Що, на ваш погляд в організації, може стати головними психологічними бар’є­рами само актуалізації учня,вчителя, директора та ін.?