Обробка та інтерпретація результатів

Відповіді оцінюються за вісьмома субшкалами відповідно до ключа. Підраховується сума балів за кожною субшкалою і множиться на стандартний коефіцієнт. Кожне співпадання з ключем дорівнює 1 балу, а неспівпадання – 0 балів.

1. Фізична агресія (К=11).

"+" – 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68.

"-" – 9, 17.

2. Опосередкована агресія (К=8).

"+" – 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63.

"-" – 26, 49.

2. Роздратування (К=13).

"+" – 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72.

"-" – 11, 35, 69.

3. Негативізм (К=20).

"+" – 4, 12, 20, 28.

"-" – 36.

4. Образа (К=13).

"+" – 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.

5. Підозрілість (К=11).

"+" – 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59.

"-" – 65, 70.

6. Вербальна агресія (К=8).

"+"- 7, 15, 23, 31, 33, 46, 53, 60, 71, 73.

"-" – 39, 66, 74, 75.

7. Почуття провини (К=11).

"+" – 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61.

Сумарні показники:

Індекс агресивності: ("1"+"2"+"7") : 3.

Індекс ворожості: ("5"+ "6") : 3.

Стисла характеристика показників і форм агресії

Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншого.

Опосередкована агресія – агресія, при якій використовується обхідний шлях для нанесення шкоди іншій людині з допомогою пліток, жартів, виявлення невпорядкованих дій та афективних реакцій.

Роздратування – готовність до вияву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, грубість).

Негативізм – опозиційна манера у поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв та законів.

Образа – заздрість та ненависть до оточуючих, що обумовлені почуттям гніву, незадоволення, незадоволеність кимось конкретно або всім світом за справжні або надумані страждання.

Підозрілість – у діапазоні від недовіри та обережності у ставленні до людей до переконання у тому, що інші люди планують і приносять шкоду.

Вербальна агресія – виявлення негативних почуттів як через форму (суперечку, крик), так і через зміст словесних відповідей. (прокляття, загрози).

Почуття провини – виявляє можливі переконання суб’єкта у тому, що він є негідною людиною, чинить на шкоду іншим.

Практичне завдання 2. «оцінка сформованості внутрішньої мотивації професійно-педагогічної діяльності»

Вступний коментар. Методика «Мотивація професійної діяльності» (К.Замфір у модифікації А.Реана) може застосовуватися для діагностики мотивації професійної діяльності, у тому числі мотивації професійно-педагогічної діяльності. В основу методики покладено концепцію внутрішньої мотивації. Нагадаємо, що про внутрішній мотив слід говорити, коли для особистості має значення діяльність сама по собі. Якщо в основі професійної діяльності знаходиться прагнення до задоволення інших потреб, які є зовнішніми по відношенню до змісту самої діяльності (мотиви соціального престижу, заробітної платні та ін.), то у цьому випадку прийнято говорити про зовнішню мотивацію. Зовнішні мотиви диференціюються у даному випадку на зовнішні позитивні та зовнішні негативні. Зовнішні позитивні мотиви, без сумніву, більш ефективні та більш бажані з усіх точок зору.

Мета: напрацювання практичних навичок оцінки сформованості внутрішньої мотивації професійно-педагогічної діяльності.

Необхідні матеріали: бланк для відповідей.