Завдання для самостійної роботи

1. Випишіть у психологічний словник ключові поняття теми, систематизуйте їх. Створіть малюнок-схему, у якому відобразіть всі вивчені вами поняття та взаємозв’язки між ними.

2. Уважно опрацюйте зміст лекції по даній проблемі та запропоновану літературу. Випишіть основні положення до кожного пункту плану.

3. Зробіть малюнок-схему у якому відобразіть психологічні компоненти управління.

4. Сформулюйте специфіку мети управління в освіті і зокрема, дошкільної, загальної, вищої, інститутів підвищення кваліфікації. Дайте психологічний аналіз управління, виходячи з характеру мети.

5. Підготуйте реферат на одну із пропонованих тем.

6. Проаналізуйте проблемні ситуації.

Теми рефератів

• Гуманістична психологія як теоретична основа гуманізації освіти.

• Психологічні аспекти управління дошкільними закладами.

• Психологічний аналіз управлінської діяльності в системі освіти.

Кейс проблемних ситуацій Ситуація 1.

Традиційно вважається, що навчально-виховний процес спрямований на учня. Бажання Л.Толстого, у свій час, навчатися писати у селянських дітей сприймалося як дивацтво великого письменника. Між тим Л.Толстой розробив формулу реального змісту діалогічної взаємодії у навчально-виховному процесі. Сутність такої взаємодії рівноправних рівноцікавих, самодостатніх та самобутніх особистостей полягає у тому, що кожна з них володіє достатніми для продуктивного діалогу можливостями.

Чому діалог між усіма суб’єктами є настільки важливим для гуманізації та гуманітаризації навчання? Як діалогічність навчально-виховного процесу пов’язана з розвитком особистості всіх суб’єктів освітнього процесу?

Ситуація 2.

Карл Роджерс, відомий американський психолог, один з лідерів гуманістичної психології, принципи якої покладені в основу особистісно-центрованого підходу до навчання і «недирективної педагогіки співробітництва» визначає ті питання, які б обов’язково поставив перед собою, якщо був би освітянином:

• Чи вмію я входити у внутрішній світ людини, яка навчається і дорослішає? Чи зміг би я поставитися до цього світу без упередженості, чи здатен я емоційно відгукнутися на цей світ?

• Чи можу я дозволити собі бути особистістю та будувати відкриті, емоційно наповнені стосунки, нерольові взаємини з моїми учнями, стосунки, де всі учасники навчаються? Чи вистачає у мене мужності розділити зі своїми учнями таку інтенсивність відносин?

• Чи зможу я виявити інтереси кожного в моєму класі і чи зможу дозволити йому або їй слідувати цим індивідуальним інтересам, куди б вони не вели?

• Чи зможу я допомогти учням зберегти живий інтерес, допитливість по відношенню до себе, до світу, який їх оточує, зберегти та підтримати найбільш дороге, чим володіє людина?

• Чи достатньо я творча людина, щоб підштовхнути дітей до зустрічі з людьми та їх внутрішнім світом. З книгами, всіма різновидами знань – з тим, що дійсно стимулює допитливість та підтримує інтерес?

• Чи зміг би я приймати та підтримувати недосконалі у перший момент ідеї та творчі задуми своїх учнів, що є сигналами майбутніх творчих форм учіння та активності? Чи зміг би я прийняти тих творчих дітей, які так часто виглядають неспокійними і не відповідають прийнятим стандартам поведінки?

• Чи зміг би я допомогти дитині рости цілісною людиною, почуття якої породжують ідеї, а ідеї – почуття?

Поставте ці питання собі? Як би ви відповіли на поставлені питання? Дайте характеристику своєї професійної позиції? Чи є вона фасилітативною?