Обробка та інтерпретація результатів

Відповіді оцінюються за вісьмома субшкалами відповідно до ключа. Підраховується сума балів за кожною субшкалою і множиться на стандартний коефіцієнт. Кожне співпадання з ключем дорівнює 1 балу, а неспівпадання – 0 балів.

1. Фізична агресія (К=11).

«+» – 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68.

«-« – 9, 17.

2. Опосередкована агресія (К=8).

«+» – 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63.

«-« – 26, 49.

2. Роздратування (К=13).

«+» – 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72.

«-« – 11, 35, 69.

3. Негативізм (К=20).

«+» – 4, 12, 20, 28.

«-« – 36.

4. Образа (К=13).

«+» – 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.

5. Підозрілість (К=11).

«+» – 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59.

«-« – 65, 70.

6. Вербальна агресія (К=8).

«+»- 7, 15, 23, 31, 33, 46, 53, 60, 71, 73.

«-« – 39, 66, 74, 75.

7. Почуття провини (К=11).

«+» – 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61.

Сумарні показники:

Індекс агресивності: («1»+»2»+»7») : 3.

Індекс ворожості: («5»+ «6») : 3.

Стисла характеристика показників і форм агресії

Фізична агресія – використання фізичної сили проти іншого.

Опосередкована агресія – агресія, при якій використовується обхідний шлях для нанесення шкоди іншій людині з допомогою пліток, жартів, виявлення невпорядкованих дій та афективних реакцій.

Роздратування – готовність до вияву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, грубість).

Негативізм – опозиційна манера у поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв та законів.

Образа – заздрість та ненависть до оточуючих, що обумовлені почуттям гніву, незадоволення, незадоволеність кимось конкретно або всім світом за справжні або надумані страждання.

Підозрілість – у діапазоні від недовіри та обережності у ставленні до людей до переконання у тому, що інші люди планують і приносять шкоду.

Вербальна агресія – виявлення негативних почуттів як через форму (суперечку, крик), так і через зміст словесних відповідей. (прокляття, загрози).

Почуття провини – виявляє можливі переконання суб’єкта у тому, що він є негідною людиною, чинить на шкоду іншим.

Практичне завдання 3. «вивчення кар’єних орієнтацій особистості»

Вступний коментар. Одним з важливих аспектів професійного розвитку особистості на етапах дорослості, а також її самореалізації є відоме планування кар’єри. Французьке слово “кар’єра” означає успішне просування у сфері суспіль­ної, службової, наукової та іншої діяльності. У соціальній психології та психології професійної діяльності кар’єра розглядається як індивідуальна послідовність настанов, а також поведінка, що пов’язана з активністю у сфері роботи впродовж людського життя.

Критерієм вдалої кар’єри є задоволеність життєвою ситуацією (суб’єктивний критерій) та соціальний успіх (об’єк­тивний критерій). Найважливішим чинником ро­_іж групо шляху людини є її уявлення про свою особистість – так звана Я-концепція, яку кожна людина втілює у серію кар’єрних рішень. Професійні переваги та тип кар’єри – спро­ба людини відповісти на питання “хто Я?”. При цьому досить часто людина реалізує свої кар’єрні орієнтації несвідомо.

Будь-якій людині властива певна особистісна концепція, таланти, мотиви та цінності, якими вона не може посту­пи­тися, здійснюючи вибір кар’єри. Досвід минулого формує певну систему ціннісних орієнтацій, соціальних настанов, інтересів та _іж. соціально обумовлених спонук до діяльності. Цьому поняттю відповідають такі психологічні поняття, як “кар’єрні орієнтації”, або “якорі кар’єри”.

Кар’єрні орієнтації виникають у процесі соціалізації, на основі й у результаті научіння у початкові роки розвитку кар’є­ри. Це стійкий елемент структури особистості дорослої людини, який не піддається психологічній корекції. Дані про кар’єрні орієнтації особистості необхідно враховувати при організації роботи з поглиблення професійного само­визначення у ВНЗ, при наборі та відборі кандидатів на вакантні посади, формуванні управлінського резерву та створенні індивідуальних програм розвитку професійної кар’єри працівників в освітніх організаціях.

Мета: ознайомлення з опитувальником для визначення кар’єних орієнтацій особистості.

Необхідні матеріали: опитувальник “Якоря кар’єри”