Психологічний аналіз управління освітніми організаціями

Основна увага при вивченні даної теми зосереджена на психологічному аналізі управління, на основі встановлення внутрішньої та зовнішньої структури управління. З’ясовується психологічна специфіка управління в сфері освіти та принципи розбудови партнерських стосунків між керівником та підлеглими в закладах освіти.

ПЛАН

1. Психологічний аналіз управління

2. Специфіка психології управління навчальним закладом.

3. Психологічний супровід гуманізації освіти.

Ключові поняття: «управління», «внутрішня структура управління», «зовнішня структура управління», «управлінські функції», «керівництво», «контроль», «мотивація», «організація», «планування», «прийняття управлінського рішення», «керівництво», «врахування мотивації працівників», «забезпечення спілкування», «бар'єри гуманізації управління», «демократизація управління».

Методичний коментар

Управління в системі середньої освіти, з точки зору Л.М.Карамушки, має внутрішню та зовнішню структури, які нерозривно зв'язані між собою. Аналіз внутрішньої структури передбачає висвітлення процесу управління з погляду його природи, внутрішнього смислу. Його доцільно здійснювати на двох рівнях — управлінському та психологічному.

До процесів першого (безпосередньо управлінського) рівня аналізу належать планування, організація та контроль діяльності установ середньої освіти. Здебільшого їх досліджує теорія управління. Стисло зупинимося на змісті функцій даного рівня управління. Планування передбачає визначення стратегічних і тактичних цілей діяльності установ середньої освіти, основних і допоміжних завдань. Організація означає створення певної структури, яка дає змогу працівникам освітянських закладів ефективно працювати для досягнення стратегічних і тактичних цілей. Роль контролю полягає в забезпеченні досягнення освітніми організаціями своїх цілей.

Другий (власне психологічний) рівень аналізу внутрішньої структури управління передбачає вивчення таких феноменів: прийняття управлінського рішення; організацію комунікації; здійснення впливів на працівників (керівництво); врахування потреб та мотивів працівників. Без цих функцій фактично неможливе здійснення планування, організації та контролю діяльності навчального закладу, досліджує психологія управління. Висвітлимо роль кожної з названих функцій у процесі управління. Прийняття управлінського рішення — це вибір керівником найдоцільнішого способу розв'язання управлінської проблеми з кількох можливих варіантів. Комунікація — обмін інформацією між членами освітянських установ. Керівництво — це здійснення впливу на людей та налагодження з ними міжособистісних стосунків. Його ефективність значною мірою залежить від стилю діяльності самого управлінця (авторитарного, демократичного, ліберального) та його індивідуально-психологічних особливостей. Забезпечення мотивації поведінки і діяльності працівників освітніх організацій передбачає поряд з досягненням загальних цілей, які стоять перед установами середньої освіти, врахування потреб, інтересів, життєвих планів конкретних працівників та створення умов для їх реалізації.

Зовнішня структура управління може бути диференційована за такими основними критеріями, як рівень управління (в цілому н системі освіти чи в конкретній освітній структурі) і конкретний напрям управлінської діяльності.

Особливої уваги заслуговує питання специфіки управління в освіті, зокрема з точку зору мети діяльності навчальних закладів. Головною метою діяльності навчальних закладів є забезпечення виховання, навчання і розвитку особистості. Це істотно відрізняється від мети діяльності організацій, які функціонують в інших соціальних сферах (виробництво, бізнес тощо), яка полягає передусім в отриманні певного прибутку (створенням матеріальних цінностей та їх реалізацією, укладанням торгових угод, здійсненням фінансових операцій тощо).

Гуманізація навчання і виховання є необхідною умовою забезпечення розвитку підростаючої особистості в сучасній школі і неможлива без забезпечення гуманізації управління освітянськими закладами. Гуманізація управління середньою освітою передбачає побудову управлінських стосунків між керівником та підлеглим на основах партнерства; врахування індивідуально-психологічних особливостей підлеглих в управлінській взаємодії; створення умов для реалізації творчого потенціалу підлеглих і здійснення ними самоуправління своєю професійною діяльністю та особистим розвитком; перенесення гуманістичних стосунків з самого педагогічного колективу на процес педагогічної взаємодії з учнями та їхніми батьками тощо.